Ухвала суду № 94867758, 09.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5984/20

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового рішення

09 лютого 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М. .

за участю:

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – Демиденко Г.О.

представника відповідачів – Слиш Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву позивача про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, прокурора Львівської області Діденко Ірини Вікторівни про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року в адміністративній справі № 380/5984/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії від 09.04.2020 № 359 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки»; визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Львівської області № 946к від 23.06.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури з 24 червня 2020 року; стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 129 073,91 ( сто двадцять дев`ять тисяч сімдесят три грн.91 коп.) грн.; рішення суду в частині стягнення за один місяць у розмірі 20 326,60 (двадцять тисяч триста двадцять шість грн.60 коп.) грн. та поновлення на роботі допущено до негайного виконання; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок грн. 80 коп.) грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 ( вісімсот сорок грн. 80 коп.) грн.

У судовому засіданні 22 грудня 2020 року представником позивача заявлено про подання доказів на підтвердження судових витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Позивач на адресу суду надіслав заяву про ухвалення додаткового рішення 05.01.2021, у якій просить стягнути з відповідачів 45 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 7 713,66 грн. фактичних витрат, пов`язаних з прибуттям до суду. Також, просить суд визнати пропуск строку подання доказів розміру витрат у зв`язку з розглядом справи, з поважних причин.

У судовому засідання 09 лютого 2021 року представник позивача просив поновити строк звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат, задовольнити вказану заяву та стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Представник відповідача проти задоволення вказаної заяви заперечила, зазначила, що причини пропуску строку звернення до суду із вказаною заявою є неповажними.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає про наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може, в тому числі, за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч.3 ст.252 КАС України).

Так, право на правову допомогу гарантовано ст.ст.8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від16.11.2000 №13-рп/2000, від30.09.2009 №23-рп/2009 та від11.07.2013 №6-рп/2013.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).

За змістом ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачає ч.4 ст.134 КАС України, адвокат повинен надати суду докази щодо обсягу наданих ним послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті, та зазначити кількість часу, витраченого ним на виконання цих робіт.

Відповідно до ч.7 та ч.9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як передбачає ч.3 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, під час подання позовної заяви представник позивача надав суду копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 20.07.2020 №2709/20-07. В позовній заяві представником позивача зазначено, що попередня вартість послуг за договором становить 9 000 грн.

При цьому, з 30.07.2020 (день відкриття провадження у справі) по 22.12.2020 (день винесення рішення у справі) жодних інших доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до суду надано не було.

У вказаній заяві зазначає, що пропуск строку подання доказів відбувся з поважних причин, оскільки представник позивача 22.12.2020 року з місця проживання позивача та м. Львів, місця знаходження суду, поїхав до місця свого знаходження та робочого місця в м. Київ. 24 грудня 2020 року представник повідомив, що у його сусідів за місцем проживання виявились симптоми схожі на захворювання корона вірус, оскільки він з ними спілкувався, то вимушений піти на самоізоляцію. Лише 04 січня 2021 року представник позивача зміг передати необхідні документи позивачу.

Суд звертає увагу, що разом із заявою про ухвалення додаткового рішення до суду було надано дублікат квитанції №Р24А730567143С22842 від 12.11.2020 року, Р24А542491038С51397 від 20.08.2020 року яке підтверджує оплату за надані послуги. Тобто представник позивача мав можливість надати наявні у нього докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ще до винесення рішення у справі.

З наведеного слідує, що представник позивача подав докази щодо витрат на правову допомогу лише 05.01.2020 з пропущенням строку, встановленого ст.139 КАС України, доказів, які б свідчили про поважні причини пропуску строку звернення до суду, не надав, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат слід відмовити та заяву про розподіл судових витрат залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 229, 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат – відмовити.

Заяву про розподіл судових витрат - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали виготовлений 15.02.2021 року.

Суддя Кухар Н.А.