Рішення № 9486764, 26.04.2010, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 2-583/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївській області

У складі: головуючого - судді Франчук О.Д.

при секретарі - Коршак О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Южноукраїнська цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за спожиті комунальні послуги за період з лютого 2003 року по 31 січня 2010 року в сумі 2743 грн. 90 коп., а також державне мито в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачка тривалий час не здійснює вищезгадані платежі, що стало причиною звернення до суду

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та суду пояснив, що відповідачка проживає в житловому приміщенні яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Однак не здійснює оплату за водопостачання, водовідведення та теплопостачання, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка за період з лютого 2003 року по 21 січня 2010 року становить 2743 грн. 90 коп. Просив стягнути з ОСОБА_1 вищезазначену заборгованість та судові витрати в сумі 81 грн.

Відповідачка в судове засіданні не зявилася, проте на адресу суду надіслала заперечення на позовну заяву, відповідно до якого позов КП "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" визнала частково з урахуванням строку позовної давності та не заперечувала проти стягнення з неї на користь позивача заборгованість за надані послуги опалення з 01.03.2007 року по 01.02.2010 року в сумі 89 грн. 14 коп. Просила справу розглядати без її участі.

Вислухавши представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1, разом зі своїм неповнолітнім сином, зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 Миколаївської області ( а.с. 8).

Відповідно до договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення № 050-07/2341-1 укладеного між позивачем та чоловіком ОСОБА_1, остання є споживачем таких послуг, та зобов'язуються своєчасно їх оплачувати ( а.с. 9-10).

Згідно ст.ст. 68, 162 ЖК України, наймачі зобовязані своєчасно вносити плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3.7 “Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 року та п. 28, 40 "Правил користування тепловою енергією", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 року, рахунки за воду підлягають оплаті споживачами відповідно до умов договору.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року, наймачі зобовязані своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Крім того, відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобовязанні має право вимагати доказів того, що обовязок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непредявлення такої вимоги.

Відповідно до розрахунку (а.с. 6-7), наданого КП "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство", сума боргу ОСОБА_1 перед позивачем за період з 01.02.2003 року по 31.01.2010 року складає 2743 грн. 90 коп. з них за водопостачання та водовідведення 2176 грн. 19 коп., за теплопостачання 567 грн. 71 коп.

Так, із розрахунку позивача вбачається, що заборгованість станом на 1 січня 2004 року (до набрання чинності новим ЦК України) становила 554 грн.74 коп., яка утворилася за попередній рік. Ця заборгованість попередніх років знаходиться поза межами трирічного строку позовної давності, передбаченого ст. 71 ЦК України 1963 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 75 ЦК України 1963 року, який діяв до 01.01.2004 р., позовна давність підлягала застосуванню судом незалежно від заяви сторін щодо цього. Строк позовної давності, передбачений ст. 71 ЦК УРСР, на час звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за період з 01.02.2003 року по 31.01.2010 року закінчився, таким чином, заборгованість за період з 01.02.2003 року по 01.01.2004 року в сумі 554 грн.74 коп. стягненню не підлягає.

Крім того відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В силу ч. 3 та ч. 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачка у судове засідання надіслала заяву про застосування позовної давності у спорі.

Оскільки заборгованість за послуги за водопостачання, водовідведення та теплопостачання виникла з лютого 2003 року, а позивач звернувся до суду з позовом 24.03.2010 року, заборгованість відповідача за період з січня 2004 року до 01 березня 2007 року не підлягає стягненню.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в межах заявлених вимог з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання за період з березня 2007 року по 31 січня 2010 року в сумі 89грн. 16 коп.

Згідно ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідачки на користь КП "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" підлягає сплачене державне мито в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Всього з відповідачки підлягає стягненню 170 грн. 16 коп. ( 89,16 + 51 + 30)

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 60, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, м. Южноукраїнськ Миколаївської області, вул. Дружби Народів, 8, р/р 26004301151 у Філії Южноукраїнське відділення ВАТ "Державний Ощадний Банк України" №8664, МФО 386360, код 31948866) заборгованість за теплопостачання за період з 01.03.2007 року по 31.01.2010 року в сумі 89 грн. 16 коп. і судові витрати сплачені при подачі позову в сумі 51 гривня та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 170 (сто сімдесят) гривень 16 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Миколаївської області або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О.Д.Франчук