Ухвала суду № 94867399, 11.02.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в ухваленні додаткового судового рішення

11 лютого 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/4569/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Казанчук Г.П.

за участю секретаря судового засідання Сосновської В.В.

за участю представника позивача в режимі відеоконференції - Міщенко О.В.

представника відповідача - Панова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача про винесення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олтексхім" до Дніпровської митниці Державної митної служби України про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA110310/2020/000029/1 від 01.10.2020 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року позов задоволено, визнано протиправним та скасоване рішення Дніпровської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів UA110310/2020/000029/1 від 01 жовтня 2020 року.

18 січня 2021 року до суду надійшла заява представника позивача в порядку статті 252 КАС України про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби на користь ТОВ «ВФ «Олтексхім» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. До клопотання представником позивача долучено копії договору « 02/01-20 про надання професійної допомоги від 02.10.2020 року, звіт до договору про надання професійної правничої допомоги від 02.10.2020 року, квитанції б/н від 15.01.2021 року на суму 10000,00 грн. та від 12.10.2020 року на суму 10000,00 грн. В обґрунтування заяви представник позивача зазначає про те, що нормами КАС України визначено право відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, наполягаючи на тому, що заявлена сума витрат в розмірі 20000,00 грн. є співмірною до виконаних робіт (а.с.192-207 т.1).

Представник відповідача подав відзив на заяву про стягнення правничої допомоги в якому просив відмовити у задоволенні заяви, зазначаючи про безпідставність заявлених витрат через те, що справа з аналогічним позовом вже була розглянута судом, а відтак позивачу не потрібно було вивчати нову практику щодо митних спорів (а.с.18-23 т.2).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року призначено до розгляду питання про винесення додаткового рішення на 09 лютого 2021 року (а.с.9 т.2).

В судовому засіданні представник позивача наполягала на тому, що подана 18.01.2021 року заява в порядку статті 252 КАС України є по суті заявою про стягнення витрат наоплату правової допомоги, при цьому зазначала, що інших заяв щодо стягнення витрат у даній справі не подавались. При цьому представник позивача зауважила, що строк на подачу заяви про відшкодування витрат при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, який становить 5 днів, нею був дотриманий.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення витрат, пославшись на наявність ідентичних справ в суді.

Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 3 статті 143 КАС України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Аналізуючи вищезазначені норми КАС України, суд дійшов висновку, що заява про відшкодування витрат на правову допомогу повинна бути заявлена стороною у справі до вирішення справи по суті, тобто до прийняття судом рішення по справі.

Як свідчать матеріали справи, представником позивача не подано відповідної заяви до винесення рішення по суті справи.

Таку заяву було подано вже після винесення судового рішення - 18.01.2021 року.

При цьому суд, зауважує про помилковість доводів представника позивача про те, що частина 7 статті 139 КАС України в частині необхідності подачі заяви до вирішення справи по суті, не розповсюджується на справи розглянути в порядку спрощеному позовному провадженні, з огляду на таке.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій Постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначив про те, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17.

Представник позивача зазначала про те, що мала 5 днів на подачу заяви про відшкодування витрат до вирішення справи по суті при розгляді даної справи не застосовується, пославшись на Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.10.2020 року у справі №922/376/20, оскільки справа була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Перш за все суд зауважує, що дану справу розглянуто за правилами прощеного позовного провадження з викликом сторін. Представник позивача приймала участь в усіх судових засіданнях і була присутня на стадії дослідження матеріалів справи, після якої судом з`ясовувалось у сторін про наявність додаткових пояснень.

Суд відхиляє усні доводи представника позивача про застосування до даних правовідносин висновки Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.10.2020 року у справі №922/376/20 через те, що такі висновки зроблені у справі відмінні від правовідносин даної справи та відрізняються також процесуальними кодексами та обставинами справи. Так, у наведеній справі стороною було подано дві заяви на різних стадіях судового розгляду справи.

У судових рішеннях по справі №922/376/20 мова йде про те, що стороною у відзиві було зазначено про орієнтовну суму витрат, яку після проголошення рішення у справі було змінено. Натомість у матеріалах даної справи відсутні як окремі заяви про відшкодування витрат, подані до розгляду справи по суті. У самому позові також не зазначено про стягнення витрат на правову допомогу.

Крім того, суд зауважує про відмінність змісту процесуальних норм статті 129 ГПК України від статті 139 КАС України.

Так, частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Натомість частина 7 статті 139 КАС України має іншу редакцію: «розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду».

Тобто норми ч.7 ст.139 КАС України передбачають залишення заяви без розгляду з двох підстав, у разі відсутності відповідної заяви та неподання доказів протягом 5 днів. Натомість ч.8 ст.129 ГПК України визначає лише одну підставу для залишення без розгляду – неподання доказів протягом 5 днів, отже норми процесуальних кодексів є різними за змістами. При цьому, суд зазначає, що у разі подання відповідної заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, докази таких витрат дійсно можуть бути подані стороною протягом 5 днів, з дня винесення рішення суду.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи не була подана в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України.

Статтею 169 КАС України визначені обов`язкові реквізити будь-яких письмових заяв, клопотань та заперечення.

Заяву про відшкодування витрат на оплату правової допомоги позивач подав 18 січня 2020 року, тобто, після того, як суд ухвалив рішення у даній справі. При цьому до 15.01.2020 ні позивач, ні його представник із заявами такого змісту не звертався, відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі від 15 січня 2021 року, не мав підстав та обов`язку вирішувати ці питання, оскільки таких вимог взагалі не було. Тобто, заява позивача про відшкодування витрат на оплату правової допомоги могла б бути предметом вирішення адміністративним судом під час ухвалення рішення в цій справі (так само як і додаткового рішення), якби її заявили в межах розгляду справи, але до того, як суд ухвалить рішення.

Позаяк позивач вирішив подати вказану заяву і відповідні документи після того, як суд виніс рішення у справі за яким позов задоволено, підстави для ухвалення за цією заявою додаткового рішення відповідно до статті 252 КАС відсутні.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №817/1889/17.

Представник позивача в судовому засіданні зазначила про те, що, подана нею заява в порядку статті 252 КАС України, по суті є заявою про відшкодування витрат.

Згідно частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом наведених норм додаткове рішення виноситься лише у випадку, коли вимоги були заявлені, натомість судом не вирішені. Проте, як встановлено в судовому засіданні на час розгляду справи по суті представником позивача не було заявлено жодної вимоги/заяви, яку судом при вирішення справи по суті 15.01.2021 року не було вирішено.

Частиною 4 статті 252 КАС України визначено, що про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для винесення додаткового рішення.

Керуючись статтями 9, 139, 143, 167, 252, 262, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у винесенні додаткового рішення.

Заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Повний текст ухвали суду складений 15 лютого 2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук