Ухвала суду № 94867301, 15.02.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення

та накладення штрафу за невиконання судового рішення

15 лютого 2021 року м. Київ №320/4552/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши в письмовому провадженні звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення пенсії

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №320/4552/19 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення пенсії, визнано незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження максимального розміру пенсії, призначеної ОСОБА_1 , зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 без обмежень максимального розміру пенсії, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою пенсією за період часу з 01.10.2017 по 31.07.2019.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2020 рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №320/4552/19 залишено без змін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №320/4552/19.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано до суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №320/4552/19.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №320/4552/19, встановлено Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №320/4552/19 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою пенсією за період часу з 01.10.2017 по 31.07.2019.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано до суду новий звіт від 22.01.2021 про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №320/4552/19.

Крім того, від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області штрафу за невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №320/4552/19 та встановлення відповідачу нового строку для виконання рішення суду, яке не прийнято судом до уваги, з огляду на непідписання зазначеного клопотання заявником.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 призначено судове засідання для розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №320/4552/19

Сторони у судове засідання з розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області не з`явились, про дату, час та місце розгляду звіту про виконання судового рішення повідомлялись належним чином.

Судом відповідно до частини дев`ятої статті 205, статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено здійснювати розгляд звіту про виконання судового рішення в порядку письмового провадження.

Розглянувши звіт щодо виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається з доданих до звіту доказів, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було перераховано на підставі рішення суду пенсію за період з 01.10.2017 по 31.07.2019 без обмеження її максимальним розміром, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 05.03.2020. Втім, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області не надано суду доказів виплати позивачу перерахованої пенсії.

Водночас, відповідачем додано до звіту витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

При цьому у звіті відповідачем зазначено про виплату позивачу заборгованості по пенсії, перерахованої на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №320/4552/19, у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» із сум, передбачених державним бюджетом на виконання судових рішень.

Кабінетом Міністрів України 22.08.2018 прийнято Постанову №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, та встановлено, зокрема, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою; внесено до бюджету Пенсійного фонду України на 2018 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 №8, зміни, що додаються.

Відповідно до пункту 1 зазначеного Порядку, цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Згідно пункту 3 Порядку №649, боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Пунктом 10 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Втім, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19 визнано протиправним та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.

Вказане рішення суду набрало законної сили 20.01.2020 у зв`язку з поверненням ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 апеляційної скарги апелянту.

Таким чином, Порядок №649 до спірних правовідносин вже не може бути застосовано і виконання рішення суду у даній справі повинно здійснюватись згідно вимог чинного законодавства щодо виконання судових рішень.

Європейський суд з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Згідно приписів частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, суд дійшов висновку про невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №320/4552/19 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою пенсією за період часу з 01.10.2017 по 31.07.2019. Відтак, звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання зазначеного судового рішення не приймається судом.

Враховуючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області вдруге до суду подано звіт, з якого не убачається належного виконання боржником рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №320/4552/19, такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, на переконання суду, свідчать про ухилення боржника від виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №320/4552/19, яким Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зобов`язано виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою пенсією за період часу з 01.10.2017 по 31.07.2019.

Згідно приписів Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено на суд, який може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.

Під час вирішення питання про накладення штрафу суд враховує, що приписи процесуального законодавства про накладення на суб`єкта владних повноважень штрафу за невиконання рішення або неподання звіту не є імперативними, а дозволяють суду діяти на власний розсуд в питанні накладення штрафу.

Як убачається з матеріалів справи, з часу набрання рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №320/4552/19 законної сили відповідачем не вчинено дій, спрямованих на реальне виконання вказаного судового рішення.

Право позивача, на захист якого ним було подано позов у зазначеній справі та яке визнано судом порушеним і для відновлення якого ухвалено вказане судове рішення, не є реалізованим без повного та належного виконання такого рішення суду.

Відтак, суд констатує, що невжиття відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, всіх належних і необхідних заходів для виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №320/4552/19 фактично нівелює мету правосуддя, порушує основоположний конституційний принцип обов`язковості судового рішення та конвенційні засади, зокрема статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і ставить позивача в юридичну невизначеність.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_2 як керівник суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, не забезпечив повне виконання рішення суду у даній справі, суд вважає за необхідне накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, яким начальник Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області ОСОБА_2.

При цьому у рішеннях ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі «Brumarescu v. Romania» та від 24.07.2003 у справі «Ryabykh v. Russia» Європейським судом зазначено, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

У рішенні від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України» ЄСПЛ зазначив, що виконавче провадження є другим етапом у провадженні, оскільки право, яке відстоювалось, фактично не реалізовано до виконання.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, законодавством регламентовано інститут судового контролю за виконанням рішення суду, який націлений на забезпечення повної та всебічної реалізації прав особи, які були захищені судом, та їх дієвого відновлення.

Згідно рекомендацій, зауважень та висловленим занепокоєнням Європейського суду з прав людини, які наголошувались у відповідних рішеннях ЄСПЛ, зокрема у пункті 54 Рішення Європейського суду з прав людини, справа «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Заява №40450/04), саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції, про що навіть 6 березня 2008 року згідно з пунктом 2 статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Комітет міністрів розглянув заходи, запроваджені Урядом України для забезпечення виконання рішень Суду у справах, в яких порушується питання тривалого невиконання остаточних рішень національних судів. Комітет міністрів ухвалив тимчасову резолюцію (СМ/Ке80ІІ(2008)1), у відповідних положеннях якої зазначено: «Комітет міністрів висловлює особливу занепокоєність у зв`язку з тим, що, незважаючи на цілий ряд законодавчих та інших важливих ініціатив, до яких неодноразово приверталася увага Комітету міністрів, поки що досить мало зроблено для того, щоб подолати існуючу структурну проблему невиконання рішень національних судів; рекомендує органам влади: 1. забезпечити ефективну реалізацію на практиці положень про відповідальність посадових осіб за невиконання рішень. 2. призначити відшкодування за шкоду, спричинену затримками у виконанні рішень національних судів, безпосередньо на підставі положень Конвенції та практики Європейського суду, як це передбачено Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі «Класс та інші проти Німеччини» зазначив, зокрема таке: «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України», пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України», пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України», тощо).

У даному випадку суд констатує фактичну відмову відповідача від виконання рішення суду, відверте ігнорування рішення суду та його тривале невиконання всупереч вимогам статті 1291 Конституції України щодо обов`язковості судових рішень, що, крім іншого, підриває авторитет судової влади, у т.ч. в частині обов`язковості виконання судових рішень, що вже неодноразово ставало предметом розгляду Європейського суду з прав людини.

Внаслідок невиконання рішення суду відповідачем по суті ставиться під сумнів сама сутність існування судової влади.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Визначаючи розмір штрафу, з урахуванням положень частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність його застосування у мінімальному розмірі, тобто, на рівні двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400,00 грн. (2270,00 грн. х 20), оскільки такий розмір, за висновком суду, буде достатнім для відповідача, та спонукатиме його виконати рішення суду.

Відповідно до частини сьомої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Оскільки накладення штрафу за невиконання рішення суду не звільняє від обов`язку його виконання, суд вважає за необхідне встановити відповідачу новий строк для надання звіту про виконання рішення суду.

Керуючись статтями 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №320/4552/19, - відмовити.

2. Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області ОСОБА_2 штраф у розмірі 45400,00 грн. (сорок п`ять тисяч чотириста гривень 00 коп.).

3. Половину штрафу у розмірі 22700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень 00 коп.) стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Фатхутдінова Василя Гайнуловича на користь ОСОБА_1 .

4. Половину штрафу у розмірі 22700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень 00 коп.) стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Фатхутдінова Василя Гайнуловича на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31116106026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100).

5. Попередити керівника суб`єкта владних повноважень - начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Фатхутдінова Василя Гайнуловича про те, що за правилами частини шостої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня в розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

6. Встановити Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №320/4552/19 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою пенсією за період часу з 01.10.2017 по 31.07.2019 - один місяць після отримання копії даної ухвали.

Стягувачі:

- ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

- Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код 26255795, місцезнаходження: 01021, м. Київ, Печерський р-н., вул. Липська, буд.18/5).

Боржник - начальник Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області ОСОБА_2 (місце роботи: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ-71, вул. Ярославська, 40).

Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 15.02.2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.