Рішення № 94866107, 01.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/5533/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов`язання провести донарахування та виплату пенсії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області провести з 05 січня 2019 року донарахування призначеної пенсії, згідно абзацу 7 пункту 7 Постанови КМУ № 393 від 17.07.1992 (із змінами по стану на 01.04.2018), як звільненому після 01 березня 2018 року, тобто за останні 10 місяці служби, на підставі раніше поданих документів та додатково наданих документів - довідок командира військової частини А3358 за вих. 48 від 22.01.2019 та № 197 від 14.03.2019 з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого перераховано пенсію, виплачених за період з березня 2018 року по грудень 2018 року сум грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди за лютий 2018, нарахованої та виплаченої в березні 2018 року, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та виплатити різницю в недоотриманій 05 січня 2019 року пенсії та виплачувати перераховану пенсію в новому розмірі.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, виплачених за період з березня 2018 року по грудень 2018 року сум грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди за лютий 2018, нарахованої та виплаченої в березні 2018 року, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, суперечить Конституції України, Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду зупинено провадження в даній справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/6263/18 (номер провадження Пз/9901/1/19).

Ухвалою суду поновлено провадження у даній справі, оскільки відпали обставини, які були підставою для його зупинення, та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області направлено відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Відповідач стверджував, що пенсія позивачу призначена відповідно до діючого законодавства. Умови призначення та проведення перерахунку пенсії з 01.03.2018 не передбачають врахування щомісячних спірних виплат при призначенні (перерахунку) пенсії. Відповідач зазначив, що призначення та виплату позивачу пенсії з 05.01.2019 було здійснено на підставі та у відповідності до чинного законодавства.

Суд, розглянувши позовну заяву, відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач є військовим пенсіонером, якому з 05.01.2019 призначено пенсію за вислугою років відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Оскільки при призначенні пенсії ПФУ не були враховані суми щомісячних і додаткових видів грошового забезпечення та премії, з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, позивачем у військовій частині А3358 отримано довідку про суми фактично нарахованої та виплаченої щомісячної додаткової грошової винагороди та інших виплат, з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вих. 48 від 22.01.2019 та № 197 від 14.03.2019.

Не погоджуючись з таким призначенням, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату призначеної пенсії з урахуванням у складі мого грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в антитерористичній операції, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Листом №Л-1263 від 27.03.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача, що пенсія призначена на підставі документів, що були подані ним до Житомирського обласного військового комісаріату, в яких відсутні суми щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення. Зазначено, що вказані додаткові види грошового забезпечення не мають щомісячного та постійного характеру, а тому не враховуються при обчисленні розміру пенсії. Постанова Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року №1294, Постанова Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22 вересня 2010 року №889, якими передбачались нарахування та виплата вказаних додаткових видів грошового забезпечення, втратили чинність. Тому такі не можуть бути враховані в грошове забезпечення для призначення пенсії.

Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103) для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, з 1 березня 2018 р. та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 1 березня 2018 р. на кількість таких місяців.

За приписами п.2 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, в розумінні вимог пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, з 1 березня 2018 р. та пізніше, розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням починаючи з 1 березня 2018 р. на кількість таких місяців.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач був звільнений зі служби після 1 березня 2018 року, відтак довідка про додаткові види грошового забезпечення видана за період з 01.03.2018 по 31.12.2018. В довідку враховано: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення: надбавку за особливості проходження служби згідно постанови КМУ №704, премію згідно постанови КМУ №704. (а.с.11).

Щодо необхідності здійснення перерахунку пенсії, з врахуванням виплаченої позивачу у березні 2018 року суми щомісячної додаткової грошової винагороди за лютий 2018 року, то суд зазначає таке.

За змістом довідки Військової частини А 3358 від 14.03.2019 №197, ОСОБА_1 у березні 2018 року виплачено щомісячну додаткову грошову винагороду за лютий 2018 року в сумі 3079,62 грн. На вказану суму нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок.

Щомісячна додаткова грошова винагорода була передбачена і виплачувалася згідно вимог постанови КМ України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій".

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено новий порядок формування складових грошового забезпечення військовослужбовців з 01.03.2018. Зокрема, вказаною постановою змінено грошове забезпечення з 01.03.2018 та визначено, що постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" та постанова Кабінету Міністрів України від 01.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", втратили чинність.

Отже, виплачена позивачу у березні 2018 року за лютий 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатися складовою грошового забезпечення позивача за березень 2018 року, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України, на підставі якої вона виплачувалась втратила чинність на підставі нової Постанови Уряду, а саме №704, якою змінено грошове забезпечення з 01.03.2018.

На переконання суду, сам факт виплати такої винагороди за лютий 2018 року лише в березні 2018 року не може ототожнюватися із складовою грошового забезпечення позивача за березень 2018 року і не підлягає врахуванню при визначенні розміру його пенсії.

При цьому суд звертає увагу, що передбачена Постановою КМУ № 889 щомісячна додаткова грошова винагороди виплачувалася в порядку, передбаченому наказом Міністерства оборони України від 24.10.2016 № 550 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.2016 за № 1470/29600).

Зокрема, пунктом 5 цієї Інструкції передбачалося, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Отже, виплата позивачу вказаної додаткової грошової винагороди у березні 2018 року не змінює її правового статусу - винагороди, яка нараховувалася і виплачувалася за лютий, а не за березень 2018 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для врахування до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється призначення (перерахунок) пенсії позивача, виплачених йому у березні 2018 року сум додаткової грошової винагороди за лютий 2018 року, встановленої Постановою № 889, відсутні.

Стосовно врахування сум грошової допомоги на оздоровлення, то суд зазначає слідуюче.

Довідкою Військової частини А 3358 від 22.01.2019 підтверджено, що грошова допомога на оздоровлення отримувана позивачем одноразово у травні 2018 року.

Законом № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачено включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Отже, серед переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених у ч.3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема матеріальна допомога, що виключає їх врахування при призначенні пенсії.

Суд ураховує, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення із розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-ХІІ, який є вичерпним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17.

Враховуючи наведене, грошова допомога на оздоровлення, виплата якої здійснювалася не щомісячно, а одноразово у травні 2018 року, не входить до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення, а тому у відповідача відсутній обов`язок щодо включення розміру такої виплати до складу грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія позивача.

Беручи до уваги викладене, з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №240/6263/18 (номер провадження Пз/9901/1/19), суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, відмовляючи позивачу у проведенні донарахування призначеної пенсії, з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого перераховано пенсію, виплачених за період з березня 2018 року по грудень 2018 року сум грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди за лютий 2018, нарахованої та виплаченої в березні 2018 року, діяло у відповідності до законодавства, чинного на момент звернення позивача.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене та встановлені обставини, суд дійшов переконання про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 257-262, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003; код ЄДРПОУ: 13559341) про зобов`язання провести донарахування та виплату пенсії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко