
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 лютого 2021 р. Справа№200/11487/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення № 124 від 20.10.2020, а також зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення № 124 від 20.10.2020, а також зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що спірним рішенням відповідача було вирішено відмовити йому в призначенні пенсії за віком згідно з п. 1 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням пенсійного органу не враховано до пільгового стажу певні періоди його роботи. Позивач вважає, що вказане рішення є незаконним та таким, що винесено з порушенням порядку прийняття рішення, порушує його право на належний соціальний захист, гарантоване Конституцією України, та підлягає скасуванню.
З огляду на наведене, позивач просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 124 від 20.10.2020, яким відмовлено йому у призначенні пенсії за результатом розгляду його заяви.
ОСОБА_1 також просить суд зобов`язати відповідача повторно розглянути його заяву від 19.10.2020, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 10.05.1985 по 25.08.1985 та з 26.08.1985 по 27.03.1991 та дані довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 23.09.2014 № 411/09, оскільки в даному випадку факт його роботи в спірні періоди підтверджується належними та допустимими доказами, а саме його трудовою книжкою.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву. В обґрунтування незгоди відповідач зауважує, що ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача № 124 від 20.10.2020 йому було відмовлено у призначенні пенсії, з наступних підстав. Так, до пільгового стажу не враховані періоди роботи, зазначені в трудовій книжці позивача, а саме: з 10.05.1985 по 27.03.1991, оскільки надана позивачем довідка про пільговий стаж не відповідає вимогам законодавства, а саме вказана довідка датована 2014 роком та не оновлена.
За таких обставин позивачу було відмовлено відповідачем в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Отже, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 14.12.2020 Донецький окружний адміністративний прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення № 124 від 20.10.2020, а також зобов`язання вчинити певні дії та відкрив провадження у справі. Розгляд адміністративної справи № 200/11487/20-а визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши подані матеріали адміністративної справи, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України із зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями паспорта серії НОМЕР_1 (а.с.12-16).
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 10.03.1983 позивач, зокрема, у періоди з 10.05.1985 по 27.03.1991 працював на посадах, що визначені списком № 1 (а.с.18-28).
ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою від 19.10.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а. с. 11).
Проте, рішенням відповідача від 20.10.2020 № 124 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки його страховий стаж склав: 25 років 1 місяць 23 дні, а пільговий стаж роботи за списком № 1 - відсутній.
Крім того, спірним рішенням не зараховано до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 10.05.1985 по 27.03.1991 у «шахті ім. 60 років Радянської України» учнем та горноробочим підземним 3-го розряду з повним робочим днем у шахті, оскільки надана ОСОБА_1 довідка про пільговий стаж не відповідає вимогам законодавства, а саме вказана довідка датована 2014 роком та не оновлена (а.с.9-10).
Не погоджуючись із відмовою у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 3 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Згідно п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788).
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Підтвердженням (доказом), що позивач, у спірний період (який не зарахований позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на підземних роботах - є записи в його трудовій книжці.
Водночас, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
При цьому, до пільгового стажу позивача відповідачем протиправно не зараховано спірний період робот, оскільки судом встановлено, що трудова книжка позивача оформлена належним чином, всі записи засвідчені належним чином.
З огляду на наведене, посилання відповідача на надання довідки, яка не відповідає приписам закону, суперечить приписам чинного законодавства, оскільки у трудовій книжці належним чином відображений спірний період роботи позивача.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу роботи період роботи позивача з 10.05.1985 по 27.03.1991.
Враховуючи той факт, що спірне рішення відповідача ґрунтується на незарахованих періодах, суд вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Спірне рішення підлягає визнанню саме протиправним, як це передбачено ст. 245 КАС України, а не неправомірним, як просить позивач.
На підставі викладеного, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача вирішити питання щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.10.2020 із зарахуванням спірного періоду роботи.
Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. У своєму відзиві відповідач наголошує, що зарахування певного періоду роботи до пільгового стажу особи є дискреційними повноваженнями управління Пенсійного фонду. Однак, суд не погоджується із вказаними доводами управління, з наступних підстав.
Так, стаття 19 Конституції України закріплює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В свою чергу, поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
На переконання суду, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість у цій справі відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Крім того, з огляду на те, що судом зобов`язано зарахувати період роботи позивача з 10.05.1985 по 27.03.1991, суд вважає обґрунтованою вимогу ОСОБА_1 при розгляді його заяви про призначення пенсії врахувати дані довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 23.09.2014 № 411/09, оскільки відомості даної довідки свідчать про заробітну плату за вищевказаний період.
Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем надано до суду квитанцію від 02.12.2020 про сплату судового збору на суму 840,80 грн (а.с.7).
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору у розмірі 840, 80 грн.
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27а) про визнання неправомірним та скасування рішення № 124 від 20.10.2020, а також зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області «Про відмову в призначенні пенсії» № 124 від 20 жовтня 2020 року, яке було винесене за розглядом заяви ОСОБА_1 від 19.10.2020.
Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.10.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення такої пенсії, періодів його роботи з 10.05.1985 по 27.03.1991 та врахування даних довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 23.09.2014 № 411/09.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір у розмірі 840, 80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Повний текст рішення складено та підписано 15.02.2021.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб
Судове рішення № 94866050, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 15.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/11487/20-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: