Рішення № 94865160, 15.02.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

15 лютого 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1196/20 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагростеп"

пр. Миру,16А, м. Полтава, 36004

до відповідача: Дочірнього підприємства "Лугове"

вул. Прокопа Гацька, 26, с. Олбин, Козелецький р-н, Чернігівська обл, 17040

Про стягнення 239936,37 грн.

Учасники справи не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 196458,80 грн. основного боргу, 3349,45 грн. пені, 837,36 грн. 3% річних, 39291,76 грн. штрафу. Позов обгрунтований неналежним невиконанням відповідачем умов договору поставки № 091001 від 09.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2020 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/1196/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Також вказаною ухвалою зобов`язано відповідача на підставі ст. 165 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на позовну заяву та докази на підтвердження своєї позиції не пізніше 15 календарних днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надіславши одночасно копію відзиву з доказами позивачу, а докази направлення надати суду.

Ухвалу про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 24.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 1400050134840.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву.

Відзиву на позов, заяв і клопотань від відповідача не надходило.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 3 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Поважних причин пропущення встановленого для подання відзиву строку відповідачем не наведено.

Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.

09.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагростеп" (надалі - постачальник) та Дочірнім підприємством «Лугове» (надалі - покупець) укладено договір поставки № 091001 (далі -Договір, а.с. 17-20).

У відповідності до п. 1.1, 2.1 Договору у порядку та на умовах, визначених Договором, постачальник зобов`язується передати (поставити) покупцеві у його власність товар, асортимент, кількість та ціна якого визначені у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною Договору (далі - Специфікації), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Асортимент, кількість та якість товару, що поставляється згідно Договору визначається Специфікаціями.

Згідно пунктів 3.1-3.4, 4.1, 4.2 Договору ціна Договору визначається вартістю (ціною) товару, переданого постачальником покупцеві згідно Специфікацій протягом строку дії Договору. Ціна товару формується за цінами постачальника, встановленими на момент надання товару згідно зі Специфікацією у розпорядження покупця (п 4.2. Договору).

Оплата товару за Договором здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі, протягом строку та на умовах зазначених у Специфікаціях до Договору. Специфікаціями може передбачатися інша валюта виконання зобов`язання. У цьому випадку сума, що підлягає сплаті визначається за офіційним курсом відповідної валюти на міжбанківському ринку на день виконання зобов`язання або на день пред`явлення відповідної вимоги, за вибором постачальника якщо інше не передбачено Специфікаціями.

Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Постачальник зобов`язаний передати товар покупцеві на умовах та у строк, встановлений за окремою домовленістю сторін у Специфікації.

Обов`язок постачальника передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару у розпорядження покупцеві.

У відповідності до п. 8.1 Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2020, але не раніше, ніж до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Між сторонами Договору підписано Специфікацію № 1669 від 09.10.2020 до Договору поставки № 091001 від 09.10.2020 (далі - Специфікація) за умовами якої ТОВ «Хімагростеп» зобов`язується передати, а Дочірнє підприємство «Лугове» зобов`язується прийняти та оплатити в повному обсязі та в строки зазначені в п. 1.3 даного Додатку, наступний товар: добриво азотно-фосфорно-калійне (комплексне марки 7-20-30) у кількості 22 т, ціна без ПДВ за одиницю 11229,50 грн, усього з ПДВ на загальну суму 296458,80 грн (а.с. 21).

У відповідності до пунктів 1.2-1.9 Специфікації загальна вартість товару, що поставляється по цій Специфікації становить 296458,80 грн., в тому числі 20% ПДВ - 49 409,80 грн.

Товар поставляється в термін до 15.10.2020 при умові виконання п. 1.4 даної Специфікації. Допускається поставка товару окремими партіями.

Оплата за товар здійснюється до 12.10.2020 шляхом перерахування покупцем на поточний рахунок постачальника 100% загальної вартості товару, що вказана в п. 1.2. даної Специфікації.

Форма оплати - безготівкова. Моментом оплати вважається зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Товар поставляється на умовах -

СРТ - склад покупця (с. Озерне, Козелецький р-н, Чернігівська обл.) згідно з Правилами Інкотермс-2010, на підставі письмової заявки покупця із зазначенням адреси складу поставки товару, направленої на адресу постачальника, на умовах та у строки, що визначені у п. 1.3. даної Специфікації (Додатку). Доставка товару здійснюється найманим автотранспортом, послуги якого оплачує постачальник.

Документом, що підтверджує факт отримання товару покупцем є видаткова накладна, в якій вказується найменування, кількість, ціна, загальна вартість товару, що поставляється.

Дана Специфікація складена при повному розумінні сторонами її умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із сторін, і є невід`ємною частиною Договору поставки № 091001 від 09.10.2020.

Дана Специфікація набирає чинності з моменту її підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє протягом строку дії Договору поставки № 091001 від 09.10.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання обов`язків за Договором.

На виконання Договору позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату по замовленню № 1669 від 09.10.2020 на суму 296458,80 грн (а.с. 24).

Відповідачем проведено часткову оплату позивачу за Договором на суму 100000,00 грн згідно платіжного доручення № 832 від 13.10.2020 з призначенням платежу «оплата за добриво з-но рахунку № 1669 від 09.10.2020 у сумі 83333,33 грн, ПДВ - 20% 16666,67 грн» (а.с.25).

Директором Дочірнього підприємства «Лугове» Мисливець Л.О. отримано товар за Договором відповідно до Специфікації на суму 296458,80 грн, що підтверджується копіями видаткової накладної та товарно-транспортної накладної № 1669 від 15.10.2020, які підписані представниками сторін (а.с. 22, 23).

Позивач вказує на те, що відповідач згідно Договору та Специфікації повинен був оплати отриманий товар до 12.10.2020, але у нього утворилась заборгованість в сумі 196458,80 грн (отриманий товар на суму 296458,80 грн - 100000,00 грн часткова оплата за отриманий товар), про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 02.12.2020, підписаний ТОВ «Хімагростеп», що і зумовило звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частин 1 та 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач доказів оплати основного боргу за Договором в розмірі 196458,80 грн, а також доказів, які спростовують наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі, в ході розгляду даної справи до суду не надав.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасного розрахунку за отриманий товар за Договором, беручи до уваги відсутність належних доказів погашення відповідачем наявної заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 196458,80 грн є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11, від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 09.07.2018 у справі № 903/647/17 та від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 6.2 Договору у випадку порушення термінів або умов оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню від суми простроченого або неналежно виконаного зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення / неналежного виконання зобов`язання, за кожний день такого прострочення / неналежного виконання, а також додатково штраф у розмірі 20 відсотків від суми простроченого / неналежно виконаного зобов`язання.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача у відповідності до п. 6.2 Договору 3349,45 грн. пені за період з 13.10.2020 по 03.12.2020 та 39291,76 грн 20 % штрафу від суми заборгованості; 837,36 грн 3% річних за період з 13.10.2020 по 03.12.2020 згідно ст. 625 ЦК України згідно розрахунків а.с. 27-29.

Здійснивши перевірку розрахунків пені, штрафу та 3% річних, заявлених позивачем, судом встановлено, що зазначені суми позивачем нараховані правомірно, у відповідності до умов Договору та вимог законодавства.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню з відповідача 3349,45 грн пені, 837,36 грн 3% річних та 39291,76 грн штрафу є правомірними і підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного позов задовольняється повністю.

Щодо судових витрат.

Позивач просить суд всі судові витрати, пов`язані з розглядом справи, в тому числі оплату правової допомоги в розмірі 13000,00 грн покласти на відповідача.

Частиною 1 ст.123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено і витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).

До основних засад (принципів) господарського судочинства пунктом 12 ч.3 ст.2 ГПК України віднесено відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч.1 ст.129 ГПК України).

Таким чином, з огляду на те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, позивачу за рахунок відповідача має бути відшкодований судовий збір у сумі 3599,06 грн, сплачений ним за подання даного позову.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 13000,00 грн витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст.30 вказаного вище Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн надано суду копії:

- договору про надання правової допомоги від 17.01.2020, укладеного між Адвокатським бюро «Чалої Мітра» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю « Хімагростеп» (замовник), а.с. 11-14;

- свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю гр. Чала О.Д., Серія ПТ № 1686, яке видане на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області від 04.04.2017 № 6 (а.с. 16);

- ордеру серії ВІ № 1026846 ТОВ "Хімагростеп» адвокату Чала О.Д. на підставі договору про надання правової допомоги від 17.01.2020 (а.с. 15).

Також адвокатом Чала О.Д. у Додатку № 16 до позовної заяви, а саме Попередньому (орінтовному) розрахунку витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи (а.с. 30-31), зазначив, що:

1. судовий збір за подання позовної заяви про стягнення боргу складає 3599,06 грн;

2. Вартість супроводження справи про стягнення заборгованості включає в себе:

- складання позовної заяви про стягнення з ДП «Лугове»;

- направлення позовної заяви та повного пакету документів відповідачу та подання позову го господарського суду Чернігівської області;

- проведення аналізу судової практики з аналогічних спорів;

- детальний розрахунок штрафних санкцій для позовної заяви;

- складення та подання до суду попереднього розрахунку суми судових витрат з додатками;

- підготовка відповіді на відзив;

- консультування клієнта з приводу забезпечення позову в рамках господарської справи;

- ознайомлення з матеріалами справи;

- консультування клієнта з приводу існуючого порядку оскарження рішення господарського суду, порядку набрання рішенням законної сили та порядку звернення до відділів державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду;

3. Участь в судових засіданнях.

Як встановлено судом, 17.01.2020 між Адвокатським бюро «Чалої Мітра» (далі- виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагростеп» (далі - замовник) укладено договір про надання правової допомоги, далі - Договір про надання правової допомоги (а.с. 11-14).

У відповідності до пунктів 1.1, 2.1 Договору про надання правової допомоги виконавець зобов`язується надавати правову допомогу (далі - послуги) замовнику, у відповідності до умов даного Договору, а замовник зобов`язується прийняти послуги та оплатити їх.

Виконавець проводить юридичне обслуговування замовника у вигляді надання наступних послуг:

- ведення господарських, цивільних та адміністративних справ у судах всіх рівнів, у т.ч. справ з питань оподаткування, захисту прав інтелектуальної власності, корпоративних прав, недобросовісної конкуренції тощо;

- юридичні послуг щодо супроводження договорів (контрактів), захист інтересів;

- консультації під час укладання договорів;

- правове забезпечення діяльності, у т.ч. договірних зобов`язань;

- захист прав та інтересів працівників замовника у відносинах з податковими, контролюючими, правоохоронними і судовими органами, органами прокуратури та третіми особами по всіх питаннях, які пов`язані з діяльністю замовника. Виконавець забезпечує працівників замовника комплексом адвокатських послуг, в тому числі в т.ч. має бути присутнім при дачі працівниками підприємства пояснень та свідчень в установах, підприємствах, організаціях, правоохоронних органах, прокуратурі, виконавчій владі, суді та інших органах, а також при приведенні за участю клієнта та його працівників будь-яких слідчих та інших процесуальних дій.

У відповідності до пунктів 4.1-5.2 Договору про надання правової допомоги замовник виплачує виконавцю винагороду, яка обраховується виходячи з обсягу та вартості, наданої правової допомоги, що визначається за домовленістю сторін.

Витрати виконавця відшкодовуються ним із винагороди, що виплачується замовником.

Замовник оплачує виконавцю вартість наданих послуг на підставі виставленого рахунку протягом 10 календарних днів та підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг.

Сторони можуть домовитись про інший порядок оплати послуг виконавця.

Згідно пунктів 6.1, 6.2 Договору про надання правової допомоги виконавець зобов`язується розпочати обслуговування замовника з моменту підписання даного договору.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє 31.12.2020.

Суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Проте, позивач - ТОВ «Хімагростеп» не надав суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги, акту приймання-передачі наданих послуг підписаних сторонами Договору про надання правової допомоги від 17.01.2020.

Інформація, яка міститься в Попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, зокрема перелік наданих послуг, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Доданий до позовної заяви попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, не може вважатися належним та допустимим доказом в розумінні статей 76-79 ГПК України на підтвердження виконання вимог ч.3 ст.126 ГПК України щодо подання детального опису робіт (наданих послуг), які виконані адвокатом, та здійснених ним витрат по даній справі.

Враховуючи вище встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено фактичного розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи в суді та невідворотності їх понесення. Таким чином, суд відмовляє позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу в сумі 13000,00 грн. в зв`язку із їх необґрунтованістю.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 232-233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Лугове", вул. Прокопа Гацька, 26, с. Олбин, Козелецький р-н, Чернігівська обл, 17040, код 37792325 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагростеп", пр. Миру, 16А, м. Полтава, 36004, код 39291937, 196458,80 грн боргу, 3349,45 грн. пені, 837,36 грн. 3% річних, 39291,76 грн. штрафу та витрати зі сплати судового збору у сумі 3599,06 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу в сумі 13000,00 грн.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 15.02.2021.

Суддя Ю.В. Федоренко