Рішення № 94859460, 08.02.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9226/20

2-а/357/14/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Кошель Б. І. ,

при секретарі - Тодосієнко О. А.,

трозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа: ТОВ «ТД Український Продукт» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- ест

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що 05.08.2020 року на неї було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ГР №214399, у зв`язку з тим, щ 05.08.2020 року о 23 год. 19 хв у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» позивачка здійснила продаж пляшки пива «Чернігівське» за 25,00 грн., чим порушила рішення Білоцерківської міської ради від 29.11.2018 року №3003-60-КЛ «Про встановлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) на території міста Біла Церква, сим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 КУпАП. В подальшому постановою №396 по справі про адміністративне правопорушення від 14.08.2020 року адміністративною комісією виконавчого комітету Білоцерківської міської ради притягнуто позивачку до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 грн. Позивачка не погоджується із вказаною постановою у зв`язку з тим, що вона не відповідає положенням ч.ч. 1,2 ст. 283 КУпАП, не було враховано ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п. 1.5. Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, а також ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 90, ч. 2 ст. 156, ст. 251 КУпАП., крім того, оскаржувана постанова винесена без її участі. Посилаючись на вказані обставини, просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2020 року відкрито провадження у вищевказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01 лютого 2021 року відповідачем направлено відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити позивачу в задоволенні вимоги в повному обсязі, мотивуючи, що 14.08.2020 року адміністративною комісією виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області винесено постанову № 396 про накладення адміністративного стягнення на гр. ОСОБА_1 за вчинення правопорушень передбачених ч.2 ст. 156 КУпАП. Під час винесення вищевказаної постанови, адміністративною комісією виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області було досліджено протокол про адміністративне правопорушення від 05.08.2020 р. серія ГР № 214399, фіскальний чек, пояснення гр. ОСОБА_2 , рапорт Згідно протоколу від 05.08.2020 р. ОСОБА_1 05.08.2020 р. о 23 год. 19 хв. в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 , здійснила продаж пива «Чернігівське» міцне вміст спирту 7,5% 0,5 л громадянину ОСОБА_2 вартістю 25 грн. у заборонений рішенням Білоцерківської міської ради від 29.11.2018 р. № 3003-60-VII час, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП. Звертають увагу суду на те, що продаж алкогольних напоїв у заборонений рішенням Білоцерківської міської ради від 29.11.2018 р. № 3003-60-VII час дозволяється лише суб`єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання громадського харчування, суб`єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів. Отже, враховуючи вимоги чинного законодавства та вищевикладене, адміністративна комісія виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області винесла постанову від 14.08.2020 р. № 396 про накладення адміністративного стягнення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, що складений у встановленому законом порядку на те уповноваженою особою. Тому, відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 44, 46, 47, 162, 175, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна комісія виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, не визнає та просить відмовити в його задоволенні повністю.

Суд, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Так, судом встановлено, що 05.08.2020 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення ГР №214399 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП України.

14.08.2020 року на підставі вказаного вище протоколу, адміністративною комісією Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 396 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 6 800 грн. В постанові вказано, що 05.08.2020 р. о 23 год. 19 хв. гр. ОСОБА_1 в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_2 здійснила продаж пляшки пива «Чернігівське» 0,5л вартістю 25 грн. у заборонений рішенням Білоцерківської міської ради від 29.11.2018 р. № 3003-60-VII час., що є порушенням ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Позивач просила поновити їй пропущений строк оскарження постанови про накладання адміністративного стягнення, у зв`язку з тим, що оскаржувану постанову позивач отримала 27.08.2020 року, тобто після закінчення 10 денного строку на їх оскарження, оскільки згідно ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Відповідно до ч. 1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що клопотання позивача про поновлення строку для звернення до суду із вказаним адміністративним позовом є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Згідно реєстраційного посвідчення №9305 від 14.02.2020 року, виданого ГУ ДПС у Донецькій області (Центральний р-н м. Маріуполь), Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Український продукт» є суб`єктом господарювання, видами діяльності якої є: Торгівля. Громадське харчування. Сфера послуг. Дані щодо господарської одиниці: магазин-кафетерій за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно до ліцензії № 10270308202000638 від 14.02.2020 року суб`єкт господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Український продукт» має право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, за адресою місця торгівлі АДРЕСА_3, магазин-кафетерій, терміном дії з 23.02.2020 року до 23.02.2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з ТОВ «ТД Український продукт» на посаді продавця-консультанта.

Вирішуючи по суті даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (ст.254 КУпАП).

За змістом п.1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Частина 2 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, - у вигляді накладення штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені статтею 15-3 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» .

Відповідно до преамбули, Закон №481 визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України. Абзацом 25 статті 1 Закону №481 визначено, що ліцензія це (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у Законі N 481 видів діяльності протягом визначеного строку. Відповідно до абзацу 13 статті 1 Закону №481 роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до ч.9 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Визначення поняття «заклад ресторанного господарства» міститься в Правилах роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України №219 від 24.07.2002 (надалі - Правила): заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів. У свою чергу, ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб`єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього.

Згідно з п. 1.4 Правил суб`єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб`єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій.

Відповідно до п.1.5 вказаних Правил заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс). При цьому Правилами передбачено, що вибір типу закладу (підприємства) ресторанного господарства та класу ресторану або бару здійснюється суб`єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.

Як вже зазначалось, суб`єкт господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Український продукт» має Ліцензію на право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (реєстраційний номер 10270308202000638 від 14.02.2020 року, з терміном дії з 23.02.2020 року до 23.02.2021 року. Адреса місця торгівлі АДРЕСА_3, магазин-кафетерій.

Згідно з пунктом 1.7 «Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства» затверджені наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України від 24липня 2002 р. № 219 режим роботи закладу ресторанного господарства встановлюється суб`єктом господарювання самостійно.

Згідно п. 44-11 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений час доби в межах території відповідної адміністративно - територіальної одиниці .

Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 29 листопада 2018 року за № 3003 -60-VII «Про встановлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства ) на території міста Біла Церква", заборонено продаж пива ( крім безалкогольного ), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових на території міста Біла Церва суб`єктами господарювання ( крім закладів ресторанного господарства ) у період з 22.00 години вечора до 10:00 години ранку щоденно, враховуючи вихідні та святкові дні (п. 1 зазначеного рішення ).

Таким чином, заборона продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових з 22-ої години вечора до 10-ої години ранку не розповсюджується на суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність в закладах ресторанного господарства.

Відповідач не надав суду доказів того, що магазин-кафетерій « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , не є закладом ресторанного господарства.

Відповідно п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

А згідно положень ч.1 ст. 73 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У даному випадку на особливу увагу заслуговує ч.2 ст.77 КАС України, яка регламентує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 29 листопада 2018 року за № 3003-60-VII, не встановлено заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових з 22-ої години вечора до 10-ої години ранку для закладів ресторанного господарства, до яких належить магазин-кафетерій « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Такі дії позивача як реалізація алкогольних напоїв в закладі ресторанного господарства не містять складу адміністративного правопорушення та не порушують ч. 9 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», п. 1.7 «Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства», п. 1 рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 29 листопада 2018 року за № 3003 -60-VII «Про встановлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства ) на території міста Біла Церква».

Відповідач не надав суду доказів чи заперечень, які могли б спростувати доводи позивача, а тому, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне позов задовольнити та скасувати постанову Адміністративної комісії Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 396 від 14.08.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 6 800 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач ОСОБА_1 понесла витрати на сплату судового збору у розмірі 420,40 грн. згідно квитанції № ПН 215600426655 від 07.10.2020 року, тому вказана сума підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківської міської ради Київської області.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.19 Конституції України, ст. ст. 2, 5, 7-12, 17-20, 22, 25, 72-77, 78, 79, 90, 94, 126, 139, 159-161, 205, 242, 257-259, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 9, 10, 245, 247, 252, 254, 256, 268, 280, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа: ТОВ «ТД Український Продукт» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 396 від 14.08.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 156 КУпАП відносно ОСОБА_1 , та закрити провадження в цій адміністративній справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 420,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Білоцерківський міськрайонний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБ. І. Кошель