Рішення № 94859459, 12.02.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9457/20

2-а/357/16/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Кошель Б. І. ,

при секретарі - Тодосієнко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи тим, що 26.07.2019 року відносно нього поліцейським ЮПСП №1 Білоцерківського ВП лейтенантом Музиченко І.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ГП №200753 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП України про те, що 25.07.2019 року він завідомо неправдиво викликав поліцію, повідомивши про те, що зникла його донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та просить розшукати дитину, хоча цього факту не було. На підставі зазначеного протоколу, 30.08.2019 року адміністративна комісія виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, розглянувши зазначений адміністративний матеріал, склала постанову №360 про накладення адміністративного стягнення та штрафу в розмірі 119 грн. Не погоджуючись із вище зазначеною постановою, та вважаючи, що вона винесена з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки викликаючи 26.07.2019 року працівників поліції, він в першу чергу намагався захистити права своєї малолітньої доньки, яка бажає спілкуватись зі своїм батьком, від протиправної поведінки її матері, а також свої права як батька своєї дитини, позивач просить суд поновити йому строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 30.08.2019 року №360, визнати зазначену постанову протиправною, скасувати її та закрити провадження по адміністративній справі в зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 10.12.2020 року у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження, своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом 07.09.2020 року щодо оскарження постанови від 30.08.2019 року, не порушив передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав в судовому порядку, оскільки оскаржувальну постанову позивач отримав лише 04.09.2020 року на адвокатський запит та направив до суду адміністративний позов в десятиденний строк, що підтверджується копією конверту Укрпошта Експрес.

Вирішуючи по суті даний спір, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 26.07.2019 року поліцейським ЮПСП №1 Білоцерківського ВП лейтенантом Музиченко І.В., відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, серії ГП 200753 передбачене ст. 183 КУпАП., а саме: 15.07.2019 року близько 15 год. 39 хв. ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме: зателефонував на спецлінію «102» та повідомив про те, що зникла його донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зникла два роки тому, просить розшукати дитину, хоча цього факту не було.

Встановлено, що за наслідками розгляду зазначеного протоколу, 30.08.2019 року Адміністративною комісією виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області була винесена постанова за № 360, про накладення адміністративного стягнення, згідно якої ОСОБА_1 , було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 грн.

Зокрема, в постанові зазначено, що гр. ОСОБА_1 15.07.2019 року о 15 год. 39 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції.

Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ( ст. 7 КУпАП).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладеннястягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Як передбачено ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 183 КУпАП передбачено, що відповідальність настає в разі завідомо неправдивого виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб.

Згідно рапорту поліцейського батальйону Патрульної поліції в місті Біла Церква УПП у Київській області упп Паламарчука від 15.07.2019 року, прибувши за адресою: АДРЕСА_2 двері відчинила ОСОБА_1 та повідомила, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється її дочкою спільною із ОСОБА_1 ОСОБА_3 перебувала за вищевказаною адресою неушкоджена та гралася в кімнаті. ОСОБА_1 надала письмові пояснення, що вона розлучена з чоловіком, а їх спільна дитина ОСОБА_3 за рішенням суду проживає з матір`ю. Колишній чоловік вже не вперше заявляє про зникнення доньки, за що притягувався до адміністративної відповідальності. Зателефонувавши до заявника за номером телефону НОМЕР_1 останній відмовився надати свої анкетні дані та назвати своє місце перебування та повідомив, що зателефонувавши за №102 просив перевірити чи присутня їхня донька за вищевказаною адресою. Від написання письмових заяв та пояснень відмовився.

Як вже зазначалось, 26.07.2019 року поліцейським ЮПСП №1 Білоцерківського ВП лейтенантом Музиченко І.В., відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, серії ГП 200753 передбачене ст. 183 КУпАП., за наслідками розгляду якого, 30.08.2019 року Адміністративною комісією виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області була винесена постанова за № 360, про накладення адміністративного стягнення, згідно якої ОСОБА_1 , було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з винесеною постановою не згоден, оскільки викликаючи працівників поліції намагався захистити права своєї малолітньої доньки від протиправної поведінки її матері, яка перешкоджає зустрічі з батьком, а також свої права як батька своєї дитини. Одночасно вказав, що в постанові, яка оскаржується не з`ясовано жодних фактичних обставин, які б свідчили про те, що позивач маючи умисел вчинив правопорушення передбачене ст.183 КУпАП, а також, вказав на відсутність доказів про належне сповіщення відповідача про засідання комісії.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, проаналізувавши зібрані докази та норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, повністю доведена. Доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення, судом не здобуто, а ті обставини, з яких позивач просить скасувати постанову, наведені останнім з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Суд вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення, винесена уповноваженою на те особою відносно ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки при її винесенні виконано усі вимоги чинного законодавства та на підставі повного і всебічного з`ясування обставин вирішено справу, а тому скасуванню не підлягає.

Враховуючи усе вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7,9,20, 33,96,183, 245, 247,251, 252, 256, 280, 283КУпАП, та ст.ст. ст.ст.77, 90, 122, 139, 159, 242-246, 263 КАС України, суд-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Білоцерківський міськрайонний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБ. І. Кошель