Рішення № 9485917, 26.04.2010, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-395/2010р.

26 квітня 2010 року м.Краснодон

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого судді Околот Г.М, при секретарі Мальцевої О.І., за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідачів Котовської Н.І., Гребенар О.В., у відкритому судовому засіданні, у залі суду м.Краснодон, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення Виконавчої дирекції Фонду ССНВ України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, ВАТ „Краснодонвугілля” про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який був ним уточнений під час розгляду справи, в обґрунтування якого вказав, що він тривалий час працював на підземних роботах ВАТ «Краснодонвугілля». 30.10.2006р. при виконанні трудових обовязків його травмувало, внаслідок чого було ампутовано 2-й палець правої руки. 03.03.2007 року обласна МСЕК встановила 25% втрати працездатності, з яких 20% у звязку з травмою, яка сталась 30.10.2006р. Внаслідок виробничої травми він тривалий час знаходився на лікуванні, що спричинило йому моральні та фізичні страждання. У звязку з ампутацією пальця значно обмежені функції правої руки, що постійно дошкуляє йому та обмежує життєву діяльність. Усім цим йому заподіяна значна моральна шкода, яку він оцінює у 20000грн., з яких 10000грн. моральної шкоди він просить стягнути з відповідача ВВД Фонду ССНВ в м.Краснодоні та Краснодонському районі, оскільки вважає, що на підставі ст.ст.21,22,34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійному захворюванні, що спричинило втрату працездатності" моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, повинна відшкодовуватися Фондом ССНВ усім потерпілим, у тому числі у випадках тимчасової, стійкої, часткової чи повної втрати професійної працездатності, та 10000грн. позивач просить стягнути з відповідача ВАТ „Краснодонвугілля” на підставі ст..ст.4,7,12 Закону України «Про охорону праці».

Позивач у судовому засіданні пояснив, що на позові наполягає, дав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Просить суд стягнути з відповідачів ВВД Фонду ССНВ в м.Краснодоні та Краснодонському районі та ВАТ „Краснодонвугілля” заподіяну йому моральну шкоду у сумі 20000грн. по 10000грн. з кожного.

Представники відповідача - Відділення Виконавчої дирекції Фонду ССНС України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області Гребенар О.В. та Масюта Є.В. з позовом не згодні, суду пояснили, що на час звернення ОСОБА_1 до суду положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійному захворюванні, що спричинило втрату працездатності" щодо відшкодуванню моральної шкоди виключені. А також відповідно до ст..1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі, відшкодовується особою, яка її спричинила. Просять у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Представник відповідача ВАТ „Краснодонвугілля” Котовська Н.І. у судовому засіданні пояснила, що з позовом не згодна, просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, оскільки згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійному захворюванні, що спричинило втрату працездатності" обовязок по відшкодуванню шкоди у звязку з втратою працездатності покладено на ВВД Фонду ССНВ. Також Постановою Пленуму ВСУ №5 від 25.05.2001р. передбачено, що до вимог по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди застосовується 3-х місячний строк для звертання до суду, а позивач ОСОБА_1 пропустив зазначений 3-х місячний строк. Крім того представник відповідача вважає, що позивач не довів провину відповідача ВАТ «Краснодонвугілля» в тому, що саме ним заподіяна моральна шкода. Також представник відповідача вказує, що по справі не проведена судово-психологічна експертиза. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши позивача, представників відповідачів, пояснення свідків, перевіривши матеріали справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що дійсно ОСОБА_1 працював на СП «Шахта «Горіхівська»» ВАТ «Краснодонвугілля». Згідно акту розслідування нещасного випадку, що стався 30.10.2006р., від 02.11.2006р. та акту про нещасний випадок, повязаний з виробництвом, від 02.11.2006р. з ОСОБА_1 30.10.2006р. на СП «Шахта «Горіхівська»» ВАТ «Краснодонвугілля» стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав тілесні ушкодження та йому було ампутовано ІІ палець правої кісті (а.с.6-7).

Внаслідок травми Спец.Травм.МСЕК встановила позивачу 03.03.2007 року 25% втрати працездатності, в тому числі 20% у звязку з травмою 30.10.2006р., безстроково, про що свідчить довідка МСЕК від 03.03.2007р. (а.с.11,13).

Отримана травма і 20% втрати професійної працездатності викликає у позивача не тільки фізичні, але й моральні страждання.

Зміни в особистості ОСОБА_1 також підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які суду пояснили, що ОСОБА_1 після отриманої травми не працює, по господарству вдома допомагати не може, раніше він грав на гітарі, а зараз не може цього робити. У суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками, їх показання обєктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

У відповідності зі ст.ст.23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає у фізичному болі, фізичних і душевних стражданнях, що він зазнав у зв'язку з травмою чи іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, приводить до порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати працездатності, заподіюють йому моральні і фізичні страждання. У випадку травматизму потерпілий втрачає працездатність і випробує значно більшу моральну шкоду, чим заподіяний працівнику, що не втратив професійної працездатності.

Відповідно до ст.ст.1,3,21,43,46 Конституції України, Україна як соціальна держава, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, проголосила право громадян на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника тощо. А відповідно до ч.2 ст.4 Закону України „Про охорону праці” державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоровя працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Згідно з ч.1 ст.9 цього Закону відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або у разі смерті працівника, дійсно здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і профзахворювання, що заподіяло втрату працездатності". З урахуванням конституційної значущості здоровя як невідчужуваного та непорушного блага, що належить людині від народження і охороняється державою, законодавець урегулював обсяг та характер відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоровя нещасним випадком чи професійним захворюванням, передбачив комплекс заходів, спрямованих на відшкодування як матеріальної так і моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей. Тобто, враховуючи особливості захисту здоровя потерпілого, поряд із відшкодуванням матеріальної шкоди компенсується моральна шкода за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Відповідно до ст..ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, фізичному болю, фізичних і душевних стражданнях, яких він зазнає у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоровя тощо. Ушкодження здоровя, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обовязків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності безумовно спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Законом України „Про охорону праці” в редакції до 2002 року обовязок по відшкодуванню працівникові шкоди, заподіяної йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків було покладено на роботодавця. З прийняттям Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і профзахворювання, що заподіяло втрату працездатності" цей обовязок роботодавця в повному обсязі було покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Але з прийняттям 23.02.2007р. змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і профзахворювання, що заподіяло втрату працездатності" з обовязку Фонду соціального страхування від нещасних випадків по відшкодуванню шкоди, заподіяної здоровю працівника під час виконання ним трудових обовязків був виключений обовязок по відшкодуванню моральної шкоди у таких випадках потерпілим на підприємстві. В 2006 році цей обовязок Фонду соціального страхування від нещасних випадків був призупинений. Однак, дані зміни до законодавства стосуються тільки обовязків Фонду соціального страхування від нещасних випадків по відшкодуванню потерпілим моральної шкоди і жодним чином не звільняють роботодавця ні від обовязку по забезпеченню працівникам безпечних умов праці, ні від відшкодування завданої їм моральної шкоди у звязку з втратою здоровя. Таким чином, з моменту прийняття змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і профзахворювання, що заподіяло втрату працездатності" даний Закон перестав бути спеціальною нормою права по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної здоровю працівника під час виконання ним трудових обовязків, що не виключає можливості застосування до даних правовідносин положень норм права, якими є ст..23 та ст..1167 ЦК України. Також рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008 року №20-рп/2008 проголошує, що у звязку зі скасуванням права застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасного випадку, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і профзахворювання, що заподіяло втрату працездатності", саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст..1167 ЦК України та ст..237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого їм органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обовязків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку чи професійного захворювання не суперечить вимогам ст..22 Конституції України.

Суд також бере до уваги той факт, що з позовом про відшкодування моральної шкоди позивач ОСОБА_1 звернувся до суду 09.11.2009р., тобто в той час, коли були прийняті в Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і профзахворювання, що заподіяло втрату працездатності" зміни про виключення з обовязків Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодування потерпілим на виробництві моральної шкоди.

Суд вважає, що посилання відповідача ВАТ „Краснодонвугілля” на Постанову Пленуму ВСУ №5 від 25.05.2001р., щодо застосування 3-х місячного строку для звернення до суду з вимогами по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди, необґрунтованими, оскільки п.3 ч.1 ст.268 ЦК України від 16.01.2003 року №435-IV передбачено, що на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю позовна давність не поширюється.

Посилання представника відповідача ОСОБА_2 на ту обставину, що по справі не проведена судово-психологічна експертиза, є необґрунтованими, оскільки суд вважає недоцільним проведення вказаної експертизи, тому що у позивача ОСОБА_1 після отримання виробничої травми, в результаті якої ампутовано ІІ палець правої кісті, виникає почуття неповноцінності, значно обмежені функції правої руки, також ОСОБА_1 позбавлений можливості вести колишній спосіб життя. Все це призводить до фізичних та моральних страждань ОСОБА_9 та не потребує якихось спеціальних познань..

Приймаючи до уваги ступінь втрати позивачем професійної працездатності, характер повязаних з цим обмежень можливості нормальної життєдіяльності та необхідність докладання значних додаткових зусиль для організації свого життя, а також повязані з цим моральні страждання, суд вважає за можливе стягнути з ВАТ „Краснодонвугілля” на користь ОСОБА_1 10000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВВД Фонду ССНВ України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про стягнення 10000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача ВАТ „Краснодонвугілля” відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. 5-15, 60, 209, 212-215, 88, 292 ЦПК України, ст.ст.1,3,21,22,43,46 Конституції України, на підставі ст..ст.23,1167 ЦК України, ст..237-1 КЗпП України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділення Виконавчої дирекції Фонду ССНВ України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, ВАТ „Краснодонвугілля” про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ „Краснодонвугілля”, п/р 26001002119000 в ЗАТ «Донгорбанк» м.Донецьк, МФО 334970, код 32363486, на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про стягнення 10000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ВАТ „Краснодонвугілля” судовий збір у доход державі у сумі 100 (сто) гривень.

Стягнути з Стягнути з ВАТ „Краснодонвугілля” витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Краснодонському міськрайонному суді Луганської області у сумі 15 (пятнадцять) гривень на р/р 31211259700028 в УДК в Луганській області, код 24048922, МФО 804013.

На рішення може бути подана заява до апеляційного суду Луганської області про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, та подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Краснодонський міськрайонний суд.

Головуючий: