Рішення № 94855900, 12.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2021 року м. Київ № 640/12386/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича про визнання незаконними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АТ «Кредобанк», про визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 61332693 від 19.02.2020 та постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26.05.2020 у виконавчому провадженні № 61332693.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2020 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АТ «Кредобанк», про визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 61332693 від 19.02.2020 та постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26.05.2020 у виконавчому провадженні № 61332693 відмовлено.

Разом з тим, 13.11.2020 до суду надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення із ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича понесених витрат на професійну правову допомогу у розмірі 4 300 грн.

Судове засідання для розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правову допомогу призначено на 28.01.2021.

Від представника заявника (відповідача по справі) 28.01.2021 надійшла заява про розгляд справи за заявою про ухвалення додаткового судового рішення за його відсутності.

Позивач направив у судове засідання свого представника Бердило О.М.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, повноважних представників у судове засідання не направили, про розгляд заяви повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 28.01.2021 Окружний адміністративний суд м. Києва поставив на обговорення питання щодо можливості продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник позивача не заперечував. Окружний адміністративний суд м.Києва ухвалив продовжити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву представника відповідача щодо відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України визначено та зобов`язано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відтак, при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу застосуванню підлягають загальні приписи статті 139 КАС України, які регулюють порядок розподілу судових витрат між сторонами, зокрема, щодо пропорційного стягнення витрат на користь сторони в разі часткового задоволення позовних вимог, а також щодо необхідності подання стороною доказів на підтвердження фактичного понесення таких витрат у визначені даною нормою строки.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу на суму 4 300 грн, представником відповідача додано копію додаткового договору № 36 від 19 червня 2020 року, копію рахунку на оплату № 25 від 19 червня 2020 року, копію акта надання послуг № 26 від 19 червня 2020 року, копію платіжного доручення № 677 від 22 червня 2020 року.

Таким чином, наданими документами підтверджено, що адвокат виконував послуги з професійної правничої допомоги позивачу у розгляді цієї справи

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню, враховуючи надання позивачем доказів на підтвердження фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Як вбачається із змісту судового рішення від 30 жовтня 2020 року судом не вирішено питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідача, тому суд вбачає підстави для ухвалення додаткового рішення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України та часткового задоволення заяви представника позивача.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 139, 243, 252 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу міста (03055, м. Київ, проспект Перемоги, 30, оф. 42, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) понесені ним витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4300 грн. 00 коп. (чотири тисячі триста гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда