Рішення № 94855725, 12.02.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7332/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

10.12.2020 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 /надалі – ФОП ОСОБА_1 , позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області /надалі – ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач/ про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 01.10.2020 № 69/16-31-04-19 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку 2 групи за ставкою 20% з 01.10.2020.

В обгрунтування позову зазначено, що відповідачем неправомірно прийнято оспорюване рішення, оскільки відповідно до положень податкового законодавства анулювання реєстрації платником єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму 1020,00 грн на кожне перше число місяця 2 та 3 кварталу. Позивач зазначає, що згідно даних електронного кабінету платника станом на 20.03.2020 заборгованість з єдиного податку складала 296,27 грн; а станом на 20.04.2020 заборгованість по єдиному податку складала 768,57 грн. Позивач стверджує, що станом на 01.04.2020 податковий борг складав 296,27 грн, на 01.05.2020 – 768,57 грн, що не перевищує суму 1020,00 грн на перше число квітня і травня 2 кварталу 2020 року. З огляду на викладене, позивач зазначає про відсутність підстав для анулювання реєстрації платником єдиного податку згідно з абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 статті 298 ПК України. Крім того, позивач зазначає, що оспорюване рішення є протиправним з огляду на положення Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/7332/20; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31.12.2020 до суду відповідачем надано відзив на позов в якому вказано, що відповідно до ІС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 взятий на облік в Кременчуцькій ДПІ як платник податків 16.02.2005. У період з 01.06.2012 позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, за умови сплати 20% від мінімальної заробітної плати, платник податків 2 групи. Зазначено, що відповідачем проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати єдиного податку по ФОП ОСОБА_1 та складено акт від 01.10.2020 №69/16-31-04-19 на підставі якого з огляду на пп. 3 п. 299.10 статті 299 ПК України прийнято рішення про анулювання реєстрації єдиного податку /а.с. 31-32/.

05.10.2020 контролюючим органом винесено податкову вимогу ГУ ДПС у Полтавській області №4218-13 форми «Ф» на суму 3130,07 грн /а.с. 17/.

Суд розглядає справу на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, у межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець /а.с. 9/.

Відповідно до витягу з Реєстру платників єдиного податку позивач перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку 2 групи /а.с. 10/.

01.10.2020 контролюючим органом проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт №69/16-31-04-19 /а.с. 36-37/ в якому встановлено порушення, а саме: платником податків порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування: не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкові зобов`язання по єдиному податку, а саме заборгованість станом на 30.09.2020 – 3130,07 грн, чим порушено абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.

01.10.2020 контролюючим органом прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №69/16-31-04-19 /а.с. 33-34/. У рішенні підставою для анулювання реєстрації зазначено: несплата протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому цим Кодексом податкового боргу, що виник у платника єдиного податку відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Згідно із пунктом 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Положеннями пункту 298.1 статті 298 ПК України встановлено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 цієї статті.

Відповідно до пункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відповідно до абзацу третього пункту 59.1 статті 59 ПК України податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Між тим, пунктами 299.1-299.4 статті 299 ПК України встановлено, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 та підпунктом 298.8.5 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб`єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

Разом з цим, згідно пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

Судом встановлено, що спірне рішення прийнято контролюючим органом враховуючи наявність у позивача податкового боргу, а саме: платником податків порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкові зобов`язання по єдиному податку, а саме: заборгованість станом на 30.09.2020 – 3130,07 грн.

Матеріалами справи підтверджено наявність у позивача станом на 30.09.2020 податкового боргу у розмірі 3130,07 грн.

Наявність податкового боргу протягом двох послідовних кварталів у платника, що перебуває на спрощеній системі оподаткування створює обов`язок для такого платника перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п.8 п.298.2.3. п.298.2 ст.298 ПК України) та, відповідно, недотримання такої умови є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу. (п.3 ст.299.10 ст.299 ПК України).

Стосовно посилань щодо не можливості винесення контролюючим органом оспорюваного рішення з огляду на положення Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533-IX внесено зміни до таких законодавчих актів України, зокрема Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) доповнити пунктами 52-1-52-5 такого змісту: "52-1. За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У даному випадку положення Закону № 533-IX не підлягають застосуванню, оскільки рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 не є штрафною санкцією у розумінні підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Таким чином, враховуючи те, що контролюючим органом встановлена несплата позивачем грошового зобов`язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, що також відображено в акті камеральної перевірки та в ході судового розгляду справи підтверджена наявність податкового боргу з І кварталу по ІІІ квартал 2020 року /а.с. 12/, суд дійшов висновку, що контролюючий орган при прийнятті рішення про анулювання реєстрації діяв у спосіб та у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів суду правомірність свого рішення, в той час, як доводи позивача не ґрунтуються на законі, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017).

Суддя Л.М. Петрова