Рішення № 94855718, 10.02.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Кропивницький Справа №340/5214/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75% від мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75% від мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є особою з інвалідністю ІІ групи і її захворювання пов`язані з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач вказує, що 29.10.2020 р. звернулася із заявою до відповідача стосовно роз`яснень підстав невиконання ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і просила перерахувати пенсію з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р. виходячи із восьмикратного розміру мінімальної пенсії як особі з інвалідністю ІІ групи, відповідно до норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796 і відповідно до рішень суду. 12.10.2020 р. листом №2846-3249/Я-03/8-1100/20 відповідач повідомив, що з 01 листопада 2011 року розмір пенсії приведений відповідно до вимог чинного законодавства України у зв`язку з набуттям чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено, що у 2011 році положення ст.39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету». Позивач наголошує на тому, що починаючи з 01 січня 2014 року, Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема статей 50, 54 даного Закону. При цьому, згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 р., який набрав чинності 02.08.2014 р., встановлено, що норми і положення ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, з 01 січня 2014 року до набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», тобто до 02 серпня 2014 року, застосуванню підлягають норми ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач вважає, що має право на перерахунок основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі, передбаченому ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами (а.с.35-37). Відповідач зазначає, що позивачкою виставлено вимогу про зобов`язання головного управління здійснити перерахунок з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р., а з позовом звернулася 10.11.2020 р., тому позовна заява подана після закінчення строків, встановлених ст.122 КАС України та підлягає залишенню без розгляду. Відповідач вказує, що норми статтей 50, 54 Закону №796-ХІІ з 01.01.2012 р. втратили чинність та не застосовуються при здійсненні перерахунку пенсій. Відповідач наголошує на тому, що пенсія позивачу нараховувалася та виплачувалася з моменту призначення відповідно до Постанови №1210. З посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 03.11.2014 р. у справі №21-271а14, відповідач зауважує, що зменшення розміру виплат пенсії, яке відбулося не у зв`язку зі зменшенням розміру пенсії, а у зв`язку зі встановленими законодавством обмеженнями у її виплатах, не є наслідком невиконання чи неналежного виконання рішення суду.

Позивачем подано письмові пояснення у яких вказала, що у листі-відзиві на усіх аркушах (сторінках), окрім останньої відсутній підпис, а тому відзив поданий відповідачем не можна вважати таким, що відповідає вимогам процесуального закону і вимогам щодо оформлення і реєстрації документації в органах державної влади України (а.с.91-96).

Суд враховує, що вимоги до відзиву на позовну заяву встановлені у ст.162 КАС України. Поданий відповідачем відзив відповідає вимогам зазначеної статті.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (а.с.31).

03.12.2020 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.34).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 р. відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про зупинення провадження у справі (а.с.89).

09.02.2021 р. відповідачем подано клопотання про поновлення провадження у справі та врахування висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19) щодо відсутності підстав здійснювати перерахунок пенсії за попередній період, який суперечить ст.ст.87, 98 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.122 КАС України (а.с.100).

Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (а.с.7) та особою з інвалідністю ІІ групи, внаслідок захворювання, спричиненого аварією на Чорнобильській АЕС (а.с.8).

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію по інвалідності 2 групи внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.10).

29.09.2020 р. ОСОБА_1 направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області заяву щодо роз`яснення, яким законом керувалися, коли нараховували і сплачували пенсію з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р. не по ст.50, 54 Закону України «Про захист і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також позивач просила перерахувати їй пенсію з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р. виходячи із восьмикратного розміру мінімальної пенсії як інваліду ІІ групи, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.11-13, 14).

Листом від 12.10.2020 р. №2846-3249/Я-03/8-1100/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило ОСОБА_2 , що норми статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» втратили чинність і не застосовуються, а порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1210. Також повідомлено, що проведення перерахунку пенсії у розмірах, зазначених у зверненні, нормами законодавства не передбачено, отже правові підстави для перерахунку пенсії відсутні (а.с.15).

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові від 24.12.2020 р. у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суд, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз`яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.

Оскільки на заяву позивача щодо нормативно-правових документів, на підставі яких здійснено виплату пенсії у період з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р., відповідь надано листом від 12.10.2020 р., а позовна заява здана до відділення поштового зв`язку 10.11.2020 р., то позовна заява подана ОСОБА_1 з дотриманням строку встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

Частиною 1 статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-ХІІ (далі за текстом – Закон №796) встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.54 Закону №796, у редакції чинній на час при значення пенсії позивачу, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 – 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст.50 Закону №796, у редакції чинній на час при значення пенсії позивачу, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах: інвалідам II групи – 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 р. №3491-VI (далі за текстом – Закон №3491) Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. При цьому положення пункту 4 розділу VІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. №20-рп/2011 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).

Отже, Законом №3491 Кабінет Міністрів України наділено повноваженнями щодо встановлення інших, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону №796, розмірів державної та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06.07.2011 р. №745, чинною з 23.07.2011 р., визначено інші розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 р. №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У подальшому пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011р. №4282-VI та пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. №5515-VІ установлювалося, зокрема, що норми і положення статей 50, 54 Закону №796 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.

У рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 р. №3-рп/2012 у справі №1-11/2012 зазначено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, у період з 23 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року визначення порядку та розмірів пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи делеговано Кабінету Міністрів України.

Водночас, з огляду на ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

З 01 січня 2014 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. №719-VII не передбачено змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону №796.

При цьому чинним залишався Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1210 (далі за текстом – Порядок №1210).

Зважаючи на принцип пріоритетності Закону №796 над підзаконним нормативно-правовим актом – Порядком №1210, суд дійшов висновку, що з 01.01.2014 р. нарахування та виплата державної та щомісячної додаткової пенсій, за шкоду, заподіяну здоров`ю, повинні були здійснюватися у розмірі та на підставі статей 50, 54 Закону №796.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 р. №1622-VII, який набрав чинності 03.08.2014 р., Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 50, 54 Закону №796 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Отже, з 03 серпня 2914 року Кабінету Міністрів надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статями 50, 65 Закону №796, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Оскільки на цей час був чинним Порядок №1210, яким визначено механізм обчислення пенсій щодо яких виник спір, то за загальним правилом дії норм права у часі, зважаючи на те, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. №719-VII, в редакції Закону України від 31.07.2014 р. №1622-VI, прийнятий пізніше Закону №796, то саме положення Закону №719 та Порядку №1210 підлягають застосуванню з 03.08.2014 р. для визначення розміру державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу пенсію у розмірі, визначеному статями 50, 54 Закону №796, а не Порядком №1210.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.02.2018 р. у справі №619/2262/17 (провадження №К/9901/1564/17) та від 11.09.2018 р. у справі №522/6810/17 (провадження №К/9901/24102/18).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на викладене судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області при виплаті основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 р. по 02.08.2020 р. безпідставно взято розмір встановлений Порядком №1210, а не статями 50, 54 Закону №796.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.98 Закону №1788 перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв`язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.

У постанові від 24.12.2020 р. у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис частини другої статті 98 Закону №1798 щодо періоду, за який можливий перерахунок пенсії, встановлений державою з метою забезпечення юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі, керівництво й управління якою здійснює ПФУ (підпункт 2 пункту 4 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280). Останній також здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення (підпункт 4 пункту 4 вказаного Положення), і у солідарній системі пенсійного забезпечення така ефективність розподілу за умови відсутності часових обмежень для перерахунку пенсій за минулі періоди на підставі нових документів, які подають пенсіонери, була би під загрозою. Велика Палата Верховного Суду вже відзначала, що сьогоднішній стан системи пенсійного забезпечення не передбачає прямого взаємозв`язку між розміром сплачених сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та розміром пенсійних виплат. Водночас, зважаючи на соціальну солідарність та справедливість у системі соціального захисту, до складу якої входить система пенсійного забезпечення, держава нормативно встановлює передумови щодо визначення пропорційної взаємозалежності між особистою участю особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та рівнем її подальшого пенсійного забезпечення за рахунок вказаної системи фінансування пенсій та інших соціальних виплат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №814/779/17). Така пропорційність досягається, зокрема, можливістю отримати перерахунок пенсії за попередній період у разі подання до управління ПФУ нових документів, але за визначений частиною другою статті 98 Закону №1788 період. Припис частини другої статті 98 Закону №1788 характеризується юридичною визначеністю: він є доступним, чітким і зрозумілим та мав би бути зрозумілим для позивачки, якби вона помилково не керувалася частиною другою статті 87 Закону №1788. Вину управління ПФУ у неодержанні пенсії позивачка у зв`язку з неподанням нею до цього управління документів, які вона подала аж 1 серпня 2016 року, не довела. Ніяких заперечень щодо розміру призначеної 17 липня 2009 року пенсії у позивачки не було ні на момент нарахування цієї пенсії, ні надалі. Між приписами частини другої статті 87 і частини другої статті 98 Закону №1788 жодної суперечності, що могла би підривати юридичну визначеність, немає.

Отже, у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19) дії щодо перерахунку пенсії залежали від активних дій позивачки та надання нею документів для перерахунку до Пенсійного фонду, натомість у даній справі перерахунок пенсії ОСОБА_1 повинен був проведений відповідачем самостійно без будь-яких звернень та додаткових документів у розмірах визначених ст.ст.50, 54 Закону №796.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на статтю 98 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ (далі за текстом – Закон №1788), оскільки для проведення нарахування пенсії позивачці відповідно до вимог статей 50, 54 Закону №796 не потрібно одержання заяви пенсіонера про проведення перерахунку та будь-яких додаткових доказів. Саме протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо нарахування пенсії ОСОБА_1 у розмірі не передбаченому ст.ст.50, 54 Закону №796, зумовили право позивача щодо звернення за перерахунком такого розміру, а тому приписи ст.98 Закону №1788 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору (а.с.7). Доказів понесення інших судових витрат позивачем до суду не надано.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ 20632802) здійснити з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року перерахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та провести виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Дата складання повного рішення суду – 10 лютого 2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт