Ухвала суду № 94853334, 09.02.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 667/1504/14

н/п 6/766/97/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М.,

секретар Крайнюк А.В.,

розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Дніпрофінансгруп», про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_1 ,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Дніпрофінансгруп», про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_1 , в якій просить замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні №51460914 з примусового виконання виконавчого листа №667/1504/14-ц, з ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

В обґрунтування даної заяви зазначено, що рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона по справі №667/1504/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 27.10.2006 року у сумі 26385,94грн., та понесені судові витрати у розмірі 243,60грн. На підставі зазначеного рішення суду видані виконавчі листи. 21.07.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», був укладений Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» перейшли усі права та обов`язки кредитора, у тому числу і стягувача.

В судове засідання представник заявника не з`явився, однак в заяві просив здійснити розгляд справи без його участі.

Інші сторони, будучи належним чином повідомленими до суду не з`явилися, однак їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ч.3ст.442 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона по справі №667/1504/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 27.10.2006 року у сумі 26385,94грн., та понесені судові витрати у розмірі 243,60грн.

На підставі зазначеного рішення суду 17.11.2008 року видані виконавчі листи.

21.07.2020 року між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансовою компанією «Дніпрофінансгруп», був укладений Договір №GL48N718070_1_4 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №79423044 укладеного між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанією «Дніпрофінансгруп».

Відповідно до п. 1 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ч. 5ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»,ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 №6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року по справі №6-1355/10, провадження 61-12076св18.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), регулюються розділом VI Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК).

Крім того, під час розгляду питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, суди мають керуватися, зокрема положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

В статті 9 Конституції України йдеться про те, що міжнародні договори, ратифіковані Верховною радою України, є частиною національного законодавства України. Отже, норми Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і все, що з неї витікає, є частиною законодавства України і має застосовуватися нарівні із законами, прийнятними урядом. Це, зокрема, продиктовано пп. «b» п. 3 ст. 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, учасником якої є Україна, та відповідно до якого поряд із нормами міжнародного договору обов`язково треба використовувати подальшу практику застосування договору, який встановлює угоду учасників щодо його тлумачення.

Так, у рішенні від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» Європейський суд з прав людини тлумачить частину 1 статті 6 Конвенції, сформульовану так: « Кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків (...), має право на справедливий (...) розгляд упродовж розумного строку (...і судом, встановленим законом », а саме, зазначає, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які, у країні яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Рішенням від 27.11.2008 у справі «Крутько проти України» (№2), Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy) (no.1) (GC), no. 36813/97, п.197 ЄСПЛ 2006). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес Estima Jorge v. Portugal, рішення від 21 квітня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998*II, п. 35, та «Сіка проти Словакії» (Sica v. Slovakia), №2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року).

У рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «ТЕРЕМ ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» Суд робить висновок, що триваюче невиконання значної частини боргу за рішенням суду, винесеним на користь заявника, складає порушення п.1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на підставі договору про відступлення прав вимоги відбулась заміна стягувача Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», а тому, заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 442 ЦПК України, ст.ст.512, 514 ЦК України, суд,-

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Дніпрофінансгруп», про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_1 - задовольнити.

Замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні №51460914 з примусового виконання виконавчого листа №667/1504/14-ц, з ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Ю.М.Єпішин