Рішення № 94847430, 10.02.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

10.02.2021 227/1575/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Любчик В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Какаріної Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження та заочного розгляду в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області позовну заяву Добропільської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа Комунальне підприємство «Добропільська служба єдиного замовника» про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и в:

до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява Добропільської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа Комунальне підприємство «Добропільська служба єдиного замовника» про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира була надана на підставі ордеру № 598 від 30 вересня 1985 року ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У спірній квартирі ОСОБА_2 не проживає вже більше семи років, обов`язків по схоронності житлового фонду, по сплаті комунальних послуг не виконує. Зазначена квартира однокімнатна, розташована на першому поверсі двоповерхового будинку, не приватизована. Будинок, де розташована квартира, знаходиться на балансі комунального підприємства «Добропільська служба єдиного замовника». Квартира покинута без поважних причин, відповідач не має наміру зберегти вищевказану квартиру для проживання. Враховуючи викладене, представник позивача просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача Добропільської міської радиВерещага О.Ф. у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації (а.с. 29, 48, 78, 101, 124, 127, 146) та розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Добропільського міськрайонного суду Донецької області http://dpm.dn.court.gov.ua, доказів поважності своєї неявки або заяви про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Представник третьої особи Комунального підприємства «Добропільська служба єдиного замовника» Какаріна Л.Г. у судовому засіданні позовні вимоги просила задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, яка не заперечувала проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення, повідомивши відповідача про ухвалення відповідного судового рішення.

Вислухавши думку представника позивача, представника третьої особи, пояснення свідка ОСОБА_4 , дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Так, з довідки, наданої начальником відділу з житлових питань та управління комунальною власністю Добропільської міської ради Н.Д. Чевельовою, встановлено, що згідно книги реєстрації ордерів, службових посвідчень та охоронних свідоцтв 1984-1986 років, ОСОБА_3 було видано ордер № 598 від 30.09.1985 року про надання житлової площі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с. 76).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 (а.с.5, 9).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 13 грудня 1985 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5, 20).

З акту ТОВ «Добропільське експлуатаційне підприємство №2» від 19.02.2020 року, складеного у складі техніків-доглядачів та в присутності мешканки квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4 вбачається, що в квартирі АДРЕСА_3 не мешкають вже більше семи років, квартиронаймач ОСОБА_2 знаходиться у дітей в м. Дніпро, в квартирі зруйнована піч на твердому паливі, є заборгованість по квартирній платі, яка станом на 01 лютого 2020 року складає 193,53 грн (а.с.11).

Послуга постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня, ніколи не надавалася, тому і заборгованості також не має (а.с.12, 13).

Інформацією директора ДВУВКГ А.В. Полтавця № 20/413 від 10.03.2020 року підтверджується, що за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особистий рахунок № 4/1248 на ім`я ОСОБА_3 , нарахування за послуги водопостачання і водовідведення не провадиться з січня 2017 року у зв`язку з тим, що там ніхто не мешкає згідно акту інвентаризації. Оплата з квітня 2017 року по теперішній час не здійснювалась, заборгованості станом на 01 березня 2020 року не має (а.с.14, 15).

Відповідно до довідки, наданої ТОВ «Добропільське бюро технічної інвентаризації» № 130 від 26 лютого 2020 року, станом на 31 грудня 2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_3 , не зареєстроване. В інвентаризаційній справі правоустановчі документи відсутні (а.с.7).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 203163456, сформованої 05 березня 2020 року, також вбачається, що відомості щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні (а.с.8).

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні 10 лютого 2021 року, пояснила, що вона з 1983 року проживає за адресою: АДРЕСА_4 , та добре знала родину ОСОБА_6 , які мешкали в квартирі АДРЕСА_5 . Після смерті найменшого сина подружжя ОСОБА_6 розійшлося, ОСОБА_7 переїхав жити до матері, а невдовзі помер. ОСОБА_8 також виїхала із спірної квартири. Останню свідок не бачила вже більше 10 років. Спірна квартира не жила, двері до неї зачинені, квартирою ніхто не цікавиться вже декілька років.

Виходячи з наведеного, доводи, викладені позивачем на підтвердження своїх вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідач ОСОБА_2 , дійсно не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , більше 7 років, і судом не встановлено поважність причини відсутності ОСОБА_2 за адресою реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 від 1952 року, передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи тарифів.

Стаття 71 ЖК УРСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Понад шість місяців жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї у випадках, передбачених пунктами 1-7 ч. 3 ст. 71 ЖК України.

Відповідно до ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст. 163 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу. Тимчасова відсутність наймача та членів його сім`ї не звільняє їх від виконання обов`язків за договором найму жилого приміщення.

Таким чином, з огляду на встановлені у справі фактичні обставини, суд приходить до висновку про наявність визначених п. 2 ст. 8 Конвенції підстав, за яких втручання держави у використання особою прав, зазначених в п. 1 цієї статті, є виправданим, оскільки таке втручання передбачено законом, є необхідним в демократичному суспільстві, здійснюється в інтересах громади з метою передачі особі, яка потребує житла.

За наведених обставин, суд вважає позов обґрунтованим, відсутність відповідача у спірному житловому приміщенні понад шість місяців без поважних причин, є підставою для задоволення позовних вимог та визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування спірною квартирою.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 71, 72 ЖК УРСР, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 259, 264-265, 268, 280-286 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позовні вимоги Добропільської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа Комунальне підприємство «Добропільська служба єдиного замовника» про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Донецького апеляційного суду або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини заочного рішення оголошено 10 лютого 2021 року.

Повний текст заочного рішення складено 12 лютого 2021 року.

Головуючий суддя В.М. Любчик

10.02.2021