Ухвала суду № 94842773, 10.02.2021, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/49/2021

Справа № 537/3395/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2021 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Фадєєвої С.О., при секретарі Посмітній О.М., за участю прокурора Ібрагімової В.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Коротченка О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження № 12020175110000059 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Буревісник Сахалінської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186 КК України.

Згідно ч.2, ч.3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Оскільки судове провадження на даний час не завершене, проте спливає продовжений строк тримання ОСОБА_1 під вартою, судом винесено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

В судовому засіданні прокурор вважала за необхідне продовжити строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у зв`язку з неможливістю розгляду справи до закінчення строку дії попереднього запобіжного заходу. Вказала, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово судимий, непрацевлаштований, вини у вчиненому злочині не визнає. Вважає, що обвинуваченому слід продовжити винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою для запобігання спробам останнього переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, впливати на потерпілих, свідків. Зазначила, що інші запобіжні заходи не забезпечать належну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 вважав, що домашній арешт буде для нього достатнім запобіжним заходом, оскільки він має зареєстроване місце проживання в с. Петрівка Онуфріївського району Кіровоградської області, де проживає його тітка, ОСОБА_2 . Будинок належить його іншій тітці, ОСОБА_3 , він там не проживав, але має право користування. За адресою, вказаною у обвинувальному акті він винаймав житло на час затримання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Коротченко О.П. вважав клопотання необґрунтованим. Зазначив, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків на даний час, а визнання чи невизнання вини обвинуваченим не є підставою для застосування запобіжного заходу. На думку захисника домашній арешт забезпечить належну поведінку ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1,п.5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.10.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 12 год.00 хв. 30 жовтня 2020 року до 24 год. 00 хв. 28 грудня 2020 року включно.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17.12.2020 ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 15 год. 30 хв. 17 грудня 2020 року до 24 год. 00 хв. 14 лютого 2021 року включно.

В силу ч. 3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. Ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Суд, вирішуючи питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, приходить до висновку, що встановлений судом ризик, а саме, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, не зник та не зменшився і на даний час. При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, офіційно не працевлаштований, а отже не має засобів для існування. З цих підстав суд вважає, що встановлений судом ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, не зменшився та не зник. Суд також вважає обґрунтованими доводи прокурора, що встановлений судом ризик того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення не зменшився, оскільки він раніше неодноразово судимий, а отже, схильний до вчинення правопорушень.

На думку суду жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе унеможливити встановлені судом ризики. Домашній арешт, застава як і особисте зобов`язання, на думку суду, з урахуванням особи обвинуваченого, відсутності його позитивних характеристик, схильності до вчинення правопорушень, тяжкості покарання, що йому загрожує, не забезпечить належної поведінки підсудного. Крім того, у власності житла обвинувачений не має, за місцем реєстрації не проживає. Від власників житла будь-яких заяв про згоду на проживання у їх помешканні обвинуваченого не надходило. Письмових зобов`язань інших осіб про поруку за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та його доставки до суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінивши в сукупності всі обставини, приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів і ризики, передбачені ст.177 КПК України, є доведеними, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе їх унеможливити, з метою забезпечення виконання обвинувачуваним покладених на нього процесуальних обов`язків, доцільно продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Суд також вважає, що утримання обвинуваченого під вартою буде запобігати перешкоджанню встановленню істини у кримінальному провадженні та буде сприяти виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Зважаючи на те, що завершення судового розгляду кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про продовження тримання під вартою є неможливим, встановлені судом ризики на даний час не зникли та не зменшилися, кримінальне провадження закінчити на даний час неможливо, суд вважає за доцільне продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Відповідно до ч. 4 та 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, може становити від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що у власності житла немає, цінного рухомого майна немає, але є власником земельної ділянки (паю), від якого отримує дохід, працював та отримував заробіток, але не був офіційно працевлаштованим.

Суд вважає, що визначений при обранні запобіжного заходу обвинуваченому розмір застави, враховуючи характер та тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , з урахуванням майнового стану обвинуваченого достатньою мірою може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись статтями 177, 183, 331, 371, 372, 376 КПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Буревісник Сахалінської області, громадянину України, з середньою освітою, непрацюючому, неодруженому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 16 год. 00 хв. 10 лютого 2021 року до 24 год. 00 хв. 10 квітня 2021 року включно.

Встановити ОСОБА_1 заставу у раніше визначеному розмірі 63060 грн. 00 коп., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА в Полтавській області, розрахунковий рахунок: UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу запобіжний захід до спливу терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Кременчука Полтавської області без дозволу суду;

- повідомляти суд, про зміну місця свого проживання або перебування.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, передбачене законом покарання за вчинення тяжкого злочину до 6 років позбавлення волі та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечити належну поведінку обвинуваченого; забезпечити явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомляти суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язки не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення.

Суддя: Фадєєва С.О.

Повний текст ухвали складено 12 лютого 2021 року