Ухвала суду № 94842313, 12.02.2021, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Cправа № 399/528/20

Провадження № 1-кп/399/6/2021

УХВАЛА

12 лютого 2021 року селище Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М, за участю секретаря судового засідання Гриценко Т.М., прокурора Мазуренка Д.С., обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , захисників Охріменка В.Б. та Супруна Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Онуфріївка кримінальне провадження за № 12020120100000059 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,

встановив:

На розгляді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор Мазуренко Д.С. в судовому засіданні просив продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 , своє клопотання мотивує тим, що існують ризики, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та впливати на свідків по даному кримінальному провадженні. Підстав для зміни запобіжного заходу або застосування більш м`якого запобіжного заходу немає.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив змінити раніше обраний запобіжний захід на домашній арешт та просив врахувати, що ризики зазначені прокурором в клопотання відсутні.

Захисник Супрун Л.В. в судовому засіданні заперечив проти продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи, що прокурором на даний час не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Охріменко В.Б. підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про обрання йому більш м`якого запобіжного заходу.

Заслухавши прокурора, обвинувачених, захисників та інших учасників судового засідання суд встановив наступне.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, судпершої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права».

Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06 квітня 2000 року у справі «Лабіта проти Італії». Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В даному випадку, фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, або прекурсорів, а саме у незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини в місцях масового перебування громадян, повторному незаконному збуті психотропної речовини та незаконному зберіганні наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту, тобто умисних протиправних діяннях, які закон класифікує я тяжкі злочини, що караються позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, не працює і не навчається, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий, має не зняту та не погашену судимість, не одружений, вчинив злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, тобто злочин проти здоров`я населення, а тому несе підвищену суспільну небезпеку, а тому з урахуванням серйозності висунутого проти нього обвинувачення, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даних кримінальних правопорушень, дає суду достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду та продовжити злочинну діяльність.

Заявлені під час досудового розслідування ризики, передбачені у п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України – переховуватися від суду, п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України – незаконно впливати на свідків та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується), не зникли.

Судом також враховано, що обвинувачений раніше судимий, на шлях виправлення не став, не працює, не одружений, тобто не має міцних соціальних зв`язків, а тому існує можливість його ухилення від кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Застосовуючи такий запобіжний захід, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було застосовано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд -

постановив:

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дзержинськ Донецької області, продовжити на строк 60 днів, тобто з 14 години 30 хвилин 12 лютого 2021 року по 14 годину 30 хвилин 12 квітня 2021 року включно.

Оголосити перерву у судовому розгляді по кримінальному провадженні № 12020120100000059 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України до 10 год. 00 хв. 5 березня 2021 року.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Копію ухвали направити до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя М.М. Лях