Ухвала суду № 94840943, 10.02.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10727/19

Провадження № 1-кп/185/133/21

У Х В А Л А

10 лютого 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Мицака М.С.,

за участі секретаря – Пожидаєвої Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про часткове скасування арешту, накладеного на майно, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019040010000115 від 15 квітня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю:

прокурора – Семенчі А.І.,

захисників – адвокатів Савенка М.О., Гавриленка В.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до клопотання ОСОБА_1 просить частково зняти арешт з автомобіля Toyota Avensis, державний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, 2011 року випуску, VIN НОМЕР_2 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_1 , та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль Toyota Avensis, державний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, 2011 року випуску.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 проживає в сільській місцевості на відстані 100 км від м. Дніпра, де він проходить лікування від тяжкого онкологічного захворювання. Потребує постійного лікування, консультацій та обстежень в м. Дніпро. Без автомобіля позбавлений можливості вільно пересуватись та відвідувати лікувальні заклади в необхідній кількості відповідно до рекомендації лікаря. На цю обставину накладається й наявність пандемії коронавірусу. Крім того, не забезпечується схоронність арештованого майна.

Зазначив, що інших транспортних засобів не має ні він, ні родина, про що свідчать дані реєстру декларацій.

Прокурор вважає, що заявлене клопотання про скасування заборони користування автомобілем, свідоцтвом не обґрунтоване, бо вказаний автомобіль може бути предметом конфіскації у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні злочину та призначенні покарання з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, п.1 збереження речових доказів; п.3 конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Встановлено, що слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська було постановлено ухвалу про арешт вказаного майна від 16 травня 2019 року.

Таким чином, з метою спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання арешт автомобіля може мати місце.

Оцінюючи доводи заявника про співрозмірність обмеження в реалізації права власності, з огляду на наявність тяжкого захворювання, то суд враховує те, що з долучених прокурором протоколів негласних слідчих дій та додатку до висновку експерта від 13 листопада 2019 року слідує, що обвинувачений зазначив, що дизельного авто в нього немає, а тільки бензинове і газове. Декларація особи не може бути взята до уваги судом, бо остання є засобом фінансового контролю посадових осіб, а не засобом підтвердження наявності чи відсутності певних прав. Крім того, не всі права користування підлягають декларуванню, а тільки ті, які мали місце певний період часу протягом звітного періоду.

Крім того, з наданих копій консультативних висновків спеціалістів, які датовані жовтнем 2020 року, не вбачається інформації про необхідність регулярного відвідування обвинуваченим лікувальних закладів у м. Дніпрі на даний час і рекомендацій з необхідності пересуватись саме особистим транспортом.

У той же час на час розгляду кримінального провадження відпала потреба в позбавленні обвинуваченого права користування свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 . Так, вказане свідоцтво посвідчує певні права і не може бути предметом конфіскації в рамках даного кримінального провадження, також не є предметом злочину і не зберегло на собі ніяких слідів.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що дане клопотання підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про часткове скасування арешту, накладеного на майно, задовольнити частково.

Скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2019 року на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , а саме в частині користування вказаним свідоцтвом.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: М. С. Мицак