Вирок № 94840910, 11.02.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/1539/19

Провадження № 1-кп/0182/607/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого –судді: Борисової Н.А.

при секретарі: Шовковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, внесене 28 травня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040340001691 стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, руського, із загальною середньою освітою, не одруженого, працюючого зі слів, інваліда-дитинства третьої групи, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,

з участю сторін судового провадження:

прокурора Кахути І.Ю.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

її представника Швеця С.І.,

захисника Перевертайло Л.Т.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

27.05.2018 приблизно о 20:30 годині ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу перехрестя вулиць Довгалівської та Вільних Матросів, в м. Нікополі, Дніпропетровської області, в ході словесної сварки з ОСОБА_3 , яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, будучи у стані алкогольного сп`яніння, проявляючи злочинну недбалість, тобто не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, у вигляді спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, хоча у вказаній ситуації повинен був і міг їх передбачити, завдав ОСОБА_3 один удар кулаком правої руки в область обличчя. Внаслідок чого, ОСОБА_3 , не втримавшись на ногах, впав та вдарився головою об асфальтну поверхню дорожнього покриття, отримавши, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №24 від 15.02.2019, тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку II ступеня, в правій скроневій долі з ділянками забою мозку на рівні нижньої, середньої та частково верхньої частин скроневої звивини, субдуральна та епідуральна гематоми справа, перелом тім`яної, скроневої кісток зліва з переходом на основу черепа через ліву скроневу кістку на праву, розрив шкіри лівого слухового проходу, травматичний середній отит, кровотеча та лікворея з лівого слухового проходу, забійна рана лівої тім`яної ділянки з підшкірною гематомою навколо, забій м`яких тканин носу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ст.128 КК України - необережне тяжке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину визнав, але повідомив, що він вимушений був так вчинити, оскільки ОСОБА_4 образив його чоловічу гідність. ОСОБА_1 повідомив, що він був знайомий з ОСОБА_5 , т.я. разом були учасниками метадонової програми.

27.05.2018р. ввечері він випадково зустрів ОСОБА_6 з яким був його приятель ОСОБА_7 , в районі зупинки, що біля вул. Маяковського. Вони скинулися на пляшку і разом розпили її прямо на зупинці. Особисто він не хотів більше випивати і збирався йти додому, а ОСОБА_8 хотів продовжити вживати алкоголь. При цьому, ОСОБА_4 , який був найбільш п`яним серед них, кричав на нього, нецензурно висловлювався на його адресу а потім підійшов і плюнув в обличчя. Його це образило і він вдарив правою рукою кулаком в ліву частину голови збоку ОСОБА_9 . Від цього удару ОСОБА_10 впав і вдарився головою об асфальтове покриття дороги. Він разом з ОСОБА_7 відтягли його з проїзної частини дороги. Він не підводився, втратив свідомість, т.я. очі не відкривав, а пульс прослуховувався в районі шиї. Перехожі, т.я. у них не було при собі мобільного телефону, викликали швидку допомогу, яка приїхала за 15 хвилин приблизно і забрала ОСОБА_10 , який не приходив у свідомість. Пізніше зі слів приятеля, він дізнався, що ОСОБА_4 самовільно залишив лікарню, тривалий час лікувався, а потім помер внаслідок передозування хімічною речовиною. Після тих подій він особисто з ОСОБА_5 не спілкувався. Просив призначити справедливе покарання за законом. При цьому, обвинувачений частково визнав позовні вимоги потерпілої, а саме в частині витрат на лікування ОСОБА_3 . Позовні вимоги потерпілої щодо відшкодування витрат на поховання просив залишити без задоволення, оскільки смерть ОСОБА_3 настала не від його дій, також вважав не доведеним витрати потерпілої на проїзд до обласної лікарні, де проходив курс лікування ОСОБА_3 і вважав, що безпосередньо ОСОБА_2 він жодних моральних страждань не завдав, тому її вимоги щодо відшкодування моральної шкоди не відповідають, на його думку, вимогам закону. Позовні вимоги прокурора визнав в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що 27.05.2018 року було свято Тріїця. Вона разом з сином ОСОБА_5 ходили зранку до церкви. На той час вони проживали з її мамою, за якою вона доглядала. Приблизно о 17 год. син повідомив, що піде прогулятися разом з товаришем ОСОБА_7 на дамбу. Через деякий час він повернувся, залишив дома мобільний телефон, який розрядився і знову пішов приблизно о 18 год. і не повернувся. Вона намагалася його розшукати, але не могла покинути матір, яка самостійно не підводилася з ліжка. Вранці син сам зателефонував і повідомив, що знаходиться в травматологічному відділенні. У нього була перебита вушна перетинка, вм`ятина в черепі справа. Т.я. були вихідні дні, лише в понеділок лікар зробив знімок КТ і направив до лікарні ім. Мечникова в м. Дніпро, т.я. травма була складною. Після проведеного оперативного втручання її син 7 днів перебував у комі і вона щодня їздила в лікарню, т.я. не могла залишити хвору матір дома одну. Потім, після виписки з лікарні ім. Мечникова її син місяць перебував на лікарняному і на роботу більш не вийшов. Після травми він пересувався за допомогою палиці, вчився ходити, його мова була з затримкою і жодних слідчих дій з його участю не проводили. ІНФОРМАЦІЯ_2 її син помер за місцем проживання. Зі слів сина їй стало відомо, що його вдарили по голові справа якимось твердим важким предметом. Потім в лікарні, слідчий умовив сина написати заяву про відмову від проведення досудового розслідування, яке розпочалося після її скарг прокурору і начальнику слідства. Під час досудового розслідування її сину телефонував ОСОБА_11 з погрозами, щоб він змінив свої покази. З ОСОБА_12 у її сина був тривалий конфлікт через дівчину та наркотики. Одного разу ОСОБА_11 сильно побив її покійного сина і постійно чіплявся до нього, т..я її син працював і мав власні гроші. Просила задовольнити заявлений нею цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у сумі 40639, 10 гривні і моральної шкоди у сумі 100 тис. гривень - в повному обсязі. Просила призначити обвинуваченому найсуворіше покарання, т.я., на її думку, саме від дій обвинуваченого настала смерть її єдиного сина.

Свідок ОСОБА_13 суду повідомив, що ОСОБА_4 був його товаришем. Точної дати не пам`ятає, але вже було тепло, він і ОСОБА_4 на зупинці біля вул. Маяковського вживали алкоголь спочатку вдвох, а потім до них приєднався ОСОБА_11 , який теж перебував в районі зупинки. ОСОБА_11 випив небагато приблизно 50-70г і сказав, що більше не буде. До цього він і ОСОБА_14 вже випили більше ніж пляшку горілки вдвох. Між ОСОБА_12 і ОСОБА_15 почалася сварка, через те, що ОСОБА_11 не хотів пити, а ОСОБА_4 хотів продовжити розпивати алкоголь. Про те, які між ними стосунки були до цього, йому особисто нічого невідомо. Коли ОСОБА_4 підійшов і плюнув в обличчя ОСОБА_16 той розвернувся і вдарив його кулаком руки в обличчя. Від чого ОСОБА_4 впав. Було ще не дуже темно, але він не бачив чи бився головою ОСОБА_4 при падінні чи ні, бо в той момент він перебував на відстані приблизно 4 м від них і теж був у стані алкогольного сп`яніння. Після падіння ОСОБА_4 більше не підводився, але він дихав, хоча нічого не говорив. Особисто йому здалося, що останній заснув. Після того, як знайомі ОСОБА_17 викликали швидку допомогу, він не дочекавшись її пішов додому. При цьому, свідок підтвердив покази, дані ним під час слідчого експерименту на місці події злочину, відеозапис якого був переглянутий в судовому засіданні (а.п..81-85). Під час якого свідок зазначив, що після того, як ОСОБА_4 плюнув в обличчя ОСОБА_16 , останні не стерпів і вдарив ОСОБА_6 один раз кулаком правої руки в обличчя, в область носу. Від чого останній впав головою і виключився, почавши хропіти і він особисто подумав, що ОСОБА_4 заснув. На потилиці у ОСОБА_6 була кров. Вони перетягли його вдвох з проїзної частини дороги і вдвох пішли до ОСОБА_18 додому, де останній перевдягався. Він бачив,як швидка допомога забрала ОСОБА_6 з місця де вони його залишили.

Судом безпосередньо досліджені письмові доказами, які надані прокурором за згодою сторін кримінального провадження, допустимість і законність яких сторонами кримінального провадження не оспорюється.

Згідно електронного рапорту служби 102 Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, 27.05.2018 року о 20.58 год. (а.п.5-8) надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_19 , який є членом громадської правозахисної організації «Сокіл» про те, що за адресою вул. Вільних Матросів, 1 в м. Нікополі, побили чоловіка, який був без свідомості, у нього розбитий ніс, йшла кров з вуха та ЧМТ. Чоловіка забрала швидка допомога. У заявника є орієнтир щодо особи. яка вчинила цей злочин - чоловік років 40, зріст 180 см, брюнет, з короткою зачіскою, не достатньо поголеним обличчям. Має тату у вигляді шрамів на передпліччі.

Відповідно до протоколу від 27.05.2018р. огляду місця події (а.п.14-18), яким є перехрестя вул. Довгалівської – вул. Островського ( Вільних матросів) в м. Нікополі, на відстані приблизно 1,5 м. на дорожньому покритті вул. Островського виявлено слід РБК продовгуватої форми, розміром 40 см., на відстані приблизно 2 м. до вул. Довгалівської також виявлено слід РБК розміром приблизно 20 см. З місця огляду нічого не вилучено.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №661 від 09.11.2018 р. (а.п.31-33), по даним медичних документів у гр. ОСОБА_3 , 1979 р.н., встановлені тілесні ушкодження у вигляді – відкритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку ІІ ступеня, перелому склепіння та основи черепу з обох боків, субарахноідального крововиливу, субдуральна та епідуральна гематома справа, забита рана а гематома справа, забита рана та гематома лівої тім`яної області,травматичного розриву шкіри зовнішнього слухового проходу зліва, травматичного середнього отиту. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя (згідно п. 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, або від ударів об такі предмети. Виявлені тілесні ушкодження могли бути спричинені незадовго до госпіталізації гр. ОСОБА_3 у «НМЛ №1».

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи №24 від 15.02.2019 року, проведеної за клопотанням потерпілої у кримінальному провадженні, ( а.п.54-78 ) комісія експертів, на підставі вивчення наданих матеріалів справи по факту смерті гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням даних додаткових методів дослідження, відповідно до питань поставлених на вирішення експертів, прийшла до наступного.

Згідно аналізу наданої медичної документації по травмі, отриманій 27.05.2018 року у ОСОБА_3 встановлені тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку II ступеня в правій скроневій долі з ділянками забою мозку на рівні нижньої, середньої та частково верхньої частин скроневої звивини, субдуральна та епідуральна гематоми справа, перелом тім`яної, скроневої кісток зліва з переходом на основу черепа через ліву скроневу кістку на праву, розрив шкіри лівого слухового проходу, травматичний середній отит, кровотеча та лікворея з лівого слухового проходу, забійна рана лівої тім`яної ділянки з підшкірною гематомою навколо, забій м`яких тканин носу. Встановлені тілесні ушкодження за своїм характером у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя, що відповідає п. 2.1.3. «а», «б» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року, №6. При судово-медичному дослідженні трупа встановлено тілесне ушкодження у вигляді садна на передній поверхні правої гомілки , яке спричинено від дії тупого твердого предмету або при ударі о такий за три-чотири доби до настання смерті й за своїм характером має ознаки легких тілесних ушкоджень, відповідно до п. 2.3.5 « Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року, №6.

Встановлені тілесні ушкодження на голові, виникли від не менш двох травматичних дій тупих твердих предметів в область носа та ліву тім`яну ділянку голови. Черепно-мозкова травма виникла в наслідок удару в ліву тім`яну ділянку голови тупого твердого предмету з переважаючою контактуючою поверхнею або при ударі цією ділянкою о такий предмет, що могло мати місце внаслідок надання тілу прискорення (удар в область носа) з послідуючим падінням та ударом лівою тім`яною ділянкою голови о тверде покриття. В даному випадку черепно-мозкова травма є травмою прискорення (місце дії тупих твердих предметів – ліва тім`яна ділянка з наявністю протиударних ушкоджень — крововиливи під оболонки та ділянки забою мозку в правій скроневій області). По виявленим тілесним ушкодженням більш конкретно встановити травмуючі предмети неможливо. Садно на передній поверхні правої гомілки виникло від однієї дії тупого твердого предмету або при ударі о такий предмет. Конкретизувати травмуючий предмет по даному ушкодженню неможливо.

Характер встановлених тілесних ушкоджень, термін надання первинної медичної допомоги свідчать, що встановлені тілесні ушкодження в області голови спричинені незадовго до надходження ОСОБА_3 в лікувальний заклад, тобто до 20.58 год. 27.05.2018.

Садно на правій гомілці виникло за три-чотири доби до настання смерті.

Характер забійної рани тім`яної ділянки голови, наявність та характер лінійного перелому лівих тім`яної та скроневої кісток черепа, які спричинені в наслідок дії тупого твердого предмету з переважаючою контактуючою поверхнею, виключають можливість їх виникнення за умов травмування бейсбольною биткою, що має обмежену контактуючу поверхню, під час нанесення ушкоджень.

Механізм виникнення встановлених тілесних ушкоджень не суперечить механізму, який вказано у протоколі слідчого експерименту від 19.10.2018 свідком ОСОБА_20 .

По характеру встановлених патологічних змін внутрішніх органів як макроскопічних, так і мікроскопічних, з урахуванням даних повторного судово-гістологічного дослідження, комісія експертів приходить до висновку, що причиною смерті ОСОБА_3 стало захворювання на кардіоміопатію, яка ускладнилась розвитком серцево-судинної недостатності на тлі виражених дистрофічних змін міокарда, печінки, нирок, наднирників. По характеру встановлених трупних явищ, встановлених при первинному судово-медичному дослідженні трупа: «...Шкіряні покриви бліді з сіруватим відтінком, холодні на дотик. Трупне заклякання добре виражене у всіх досліджуваних групах м`язів, згинання закляклих кінцівок потребує значного зусилля. Трупні плями синювато-фіолетові, розташовані на задньо-бічних поверхнях тулуба і кінцівок, при триразовому натисканні на них динамометром у поперековій області протягом 3 сек. із зусиллям 2 кг/см2 свій колір не змінюють (09.30 год. 01.10.2018) Ознаки гниття не виражені. ...», комісія експертів прийшла до висновку, що з моменту смерті до моменту первинного судово-медичного дослідження трупа пройшов термін часу 36-48 годин, що відповідає 29.09.2018 року.

Тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, спричиненої 27.05.2018 року, не знаходяться в причинному зв`язку з настанням смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка настала від захворювання, що підтверджується даними судово-медичного та судово-гістологічного досліджень. По виявленим ушкодженням можливо вказати, що встановлена черепно-мозкова травма виникла в наслідок не менш ніж двох травматичних дій в область голови (область носу, ліва тім`яна ділянка голови)(а.п.53-78).

19.10.2018 року проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_21 на місці вчинення злочину. Під час якого свідок повідомив обставини і механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 (а.п.81-85) А саме зазначив, що ОСОБА_11 один раз вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_6 , а саме в область носу. Від чого, ОСОБА_3 не втримався на ногах, впав назад та вдарився головою об асфальтне покриття дороги і втратив свідомість. Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи №687 від 09.11.2018 р., експерт прийшов до висновку, що механізм виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не суперечить механізму, вказаному у протоколі слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_20 19.10.2018 р. (а.п.90).

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 19.10.2018 року, проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_22 , останній показав, що в кінці травня 2018 року, він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_23 розпивали спиртні напої на зупинці громадського транспорту біля перехрестя вул. Довгалівської і вул. Вільних Матросів. В ході вживання спиртних напоїв ОСОБА_4 почав ображати його, а потім плюнув в обличчя. На що він не стримався і вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_6 , який впав назад та асфальтне покриття. Чи вдарявся останній при падінні об асфальт повідомити не може. Ніхто крім нього тілесних ушкоджень ОСОБА_24 не спричиняв. (а.п.111-114).

Оцінюючи докази у їх сукупності, з точки зору допустимості і належності, суд вважає, що вони є достатніми для встановлення винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 мають правильну правову кваліфікацією за ст.128 КК України – необережне тяжке тілесне ушкодження.

Обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, спричинив один удар кулаком руки, не застосовуючи спеціальних предметів і знарядь для спричинення тілесних ушкоджень, в обличчя потерпілому. Від цього удару, ОСОБА_3 , який також перебував у стані алкогольного сп`яніння, не втримався і впав на асфальтне покриття дороги. ОСОБА_25 одразу ж припинив будь-які дії стосовно потерпілого. За таких обставин дії ОСОБА_1 по відношенню до наслідків у вигляді спричинення саме тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 мають необережне ставлення, оскільки він не передбачав їх, хоча міг передбачити такі наслідки своїх дій і повинен був їх передбачити (злочинна недбалість). Відповідно до висновку комісії експертів, встановлені тілесні ушкодження на голові ОСОБА_3 виникли від не менш двох травматичних дій тупих твердих предметів в область носа та ліву тім`яну ділянку голови. Черепно-мозкова травма виникла в наслідок удару в ліву тім`яну ділянку голови тупого твердого предмету з переважаючою контактуючою поверхнею або при ударі цією ділянкою о такий предмет, що могло мати місце внаслідок надання тілу прискорення (удар в область носа) з послідуючим падінням та ударом лівою тім`яною ділянкою голови о тверде покриття. В даному випадку черепно-мозкова травма є травмою прискорення (місце дії тупих твердих предметів – ліва тім`яна ділянка з наявністю протиударних ушкоджень — крововиливи під оболонки та ділянки забою мозку в правій скроневій області). Тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, спричиненої ІНФОРМАЦІЯ_4 , не знаходяться в причинному зв`язку з настанням смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка настала від захворювання, що підтверджується даними судово-медичного та судово-гістологічного досліджень.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, враховує обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 12 КК України, злочин вчинений ОСОБА_1 є нетяжким злочином. Але, на момент його вчинення обвинувачений перебував у стані алкогольного сп`яніння, що є обставиною, яка обтяжує його вину. Суд враховує ту обставину, що під час досудового розслідування обвинувачений давав покази, які викривають його протиправні дії, але суд не може прийняти як обставину, яка пом`якшує провину обвинуваченого щире каяття, яке полягає лише у визнання своєї провини в судовому засіданні, оскільки обвинувачений протягом тривалого часу не вжив жодного заходу щодо відшкодування шкоди потерпілій, навіть не вибачився під час судового розгляду кримінального провадження і заявив під час промови останнього слова, що діяв як справжній чоловік, т.я. захищав свою гідність, хоча мав реальну можливість уникнути конфлікту з ОСОБА_3 , який також перебував у стані алкогольного сп`яніння, вільно залишивши місце події злочину.

Суд приймає до уваги відомості про репутацію обвинуваченого, який є інвалідом дитинства 3 групи, має ряд хронічних захворювань, пов`язаних з вживанням наркотичних засобів. Він має постійне місце проживання і реєстрації, зі слів обвинуваченого він працює офіційно, але суду не надано підтвердження цього. Утриманців він не має і посередньо характеризується за місцем постійного проживання. При цьому, на обліку у лікарів нарколога та психіатра обвинувачений не перебуває. Суд бере до уваги позицію потерпілої ОСОБА_2 , яка просила задовольнити її цивільний позов, зокрема і моральну шкоду, т.я. вона переконана в тому, що смерть її єдиного сина настала внаслідок спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Тому, просила призначити найсуворіше покарання обвинуваченому. З урахуванням викладеного, враховуючи, положення вимог ст.65 КК України, беручи до уваги, поведінку обвинуваченого під час вчинення кримінального правопорушення, після його вчинення та під час розгляду кримінального провадження, враховуючи що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, вважаю, що необхідним для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним і іншими особами нових злочинів, буде покарання в межах санкцій ст. 128 КК України у вигляді позбавлення волі. Судом не встановлено обставин, які пом`якшують вину обвинуваченого ОСОБА_1 . Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Цивільний позов щодо відшкодування збитків за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 , заявлений прокурором в інтересах КЗ «Нікопольська міська лікарня №1» ДОР підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав. Судом встановлений причинний зв`язок між діями ОСОБА_1 та їх наслідками у вигляді спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 , провину його доведено, суму витрат на лікування потерпілого сторона захисту не оспорює. Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана діями винної особи підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України матеріальна шкода, заподіяна злочином, підлягає стягненню з особи, що спричинила шкоду. У зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з витрат на лікування, витрат на проїзд потерпілої до обласної лікарні, підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 36740 грн.10 коп., яка доведена потерпілою відповідними товарними чеками на ці витрати. Щодо стягнення витрат на поховання потерпілого, то в цій частині слід відмовити, оскільки згідно висновку експерта №24 від 15.02.2019 р., тілесні ушкодження, які спричинив обвинувачений потерпілому ОСОБА_3 не знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті останнього.

В обґрунтування спричинення моральної шкоди потерпіла вказує, що її померлий син, переніс моральні страждання після отриманої травми, він переніс біль, страждання після складної операції. В нього були постійні головні болі внаслідок травми, він не міг нормально спати, ходити, розмовляти і потребував постійного догляду, який надавала лише вона, маючи на своєму піклуванні паралізовану матір. Все це заподіяло і їй особисто душевні страждання.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, п. 9. зазначеної розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що внаслідок вчиненого ОСОБА_1 злочину, потерпілій ОСОБА_2 , було спричинено моральну шкоду, яка виразилась в спричиненні душевних страждань за свого єдиного сина, який працював плавильником в ПАТ «НЗФ», був підтримкою для неї і бабусі, за якою вона доглядала, бо остання не могла самостійно пересуватися. В житті її сина відбулися вимушені зміни внаслідок ушкодження здоров`я, він потребував сам догляду, постійного лікування і реабілітації, що стало її обов`язком.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілій, судом враховуються вимоги розумності і справедливості, та на думку суду, заявлена потерпілою до відшкодування сума моральної шкоди, завданої діями ОСОБА_1 є завищеною, оскільки цей розмір не відповідає верховенству права, вимогам розумності і справедливості з урахуванням обставин встановлених в судовому засіданні та підтверджених матеріалами справи. Виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості такою сумою будуть позовні вимоги у розмірі 30 тис. гривень.

В іншій частині позовних вимог потерпілої слід відмовити.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись 369-371, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.

Строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обрано. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь КЗ «Нікопольська міська лікарня №1 ДОР» 844 ( вісімсот сорок чотири) гривні 85 копійок в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 .

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 36740 (тридцять шість сімсот сорок) гривень 10 копійок і 30 тис.(тридцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог потерпілої відмовити.

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Нікопольський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники провадження мають право отримати копію судового рішення.

Негайно після проголошення вироку, його копію вручити обвинуваченому і прокурору.

Головуючий суддя: Н. А. Борисова