Рішення № 94840888, 02.02.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3794/20

Провадження № 2/0203/220/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:

головуючого судді – Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання – Дьоміної А.Д.,

за участі:

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

22 жовтня 2020 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська звернулося Акціонерне товариство «Акцент-Банк» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № SAMABWFC00000846250 від 25.01.2017 року у розмірі 27854,27грн. станом на 04.10.2020р., яка складається з: 13068,53грн. – заборгованість за кредитом, 13585,74грн. – заборгованість по відсоткам та судові витрати у розмірі 2102,00грн.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог Акціонерне товариство «Акцент-Банк» зазначило, що 25 січня 2017 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору та отримання кредитної картки. На підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. При цьому АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У свою чергу, відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, не виконав належним чином покладені на нього обов`язки перед банком та порушив умови кредитного договору, має прострочену заборгованість. Станом на 04.10.2020 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 27854,27 гривень, з яких: 13068,53 гривень – заборгованість за кредитом; 13585,74 гривень – заборгованість по відсоткам за користування кредитом. На вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, що стало причиною звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 27854,27 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, зазначив, що був обізнаний про те, що за користування кредитними коштами стягується процентна ставка, яка є змінною за умовами анкети-заяви. Також він зазначив, що карткою користувався, але не в повному обсязі та не в строки повертав кошти, а потім взагалі картку загубив.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 19 листопада 2020 року позовну заяву було залишено без руху (а.с.25).

01 грудня 2020 року представником позивача надано до суду заяву про усунення недоліків (а.с.28).

Ухвалою суду від 04 грудня 2020 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи (а.с.37).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.3).

З огляду на те, що представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, суд на підставі ст. 223 ЦПК України, розглянув справу за його відсутності.

Під час розгляду справи судом були заслухані пояснення відповідача, досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

02 лютого 2021 року у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25 січня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Акцент-Банк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Акцент-Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № SAMABWFC00000846250, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування коштами (46,80% щомісяця на суму залишку заборгованості) (а.с.6).

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами кредитування, розміщеними в рекламному буклеті складає договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення та згоден з його умовами, зобов`язався виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті А-Банка: www.a-bank.com.ua. Також він підтвердив, що ознайомлений та згоден з Умовами і Правилами надання послуг накопичення Скарбничка і згоден оформити дану послугу (п. п. 2 анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку).

До кредитного договору банком долучено витяг з Умов та правил банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк» розміщеного на сайті https:a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» (а.с.6 з обороту - 12).

Відповідач скористався лімітом кредитування, про що свідчить розрахунок суми заборгованості та виписка по рахунку ОСОБА_1 , що не заперечувалося відповідачем у судовому засіданні (а.с.4-5).

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов`язаний погашати заборгованість за кредитом, відсоткам за його використання, перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором (п.2.1.1.5.5.).

Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості, станом на 04 жовтня 2020 року, за ОСОБА_1 утворилася заборгованість у сумі 27854 гривень 27 копійки, яка складається з наступного: заборгованості за кредитом (тілом кредиту) у сумі 13068 гривень 53 копійок, заборгованості за процентами у сумі 13585 гривень 74 копійок, пеня – 1200 гривень 00 копійок (а.с.4-5).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу несплати заборгованості, відповідно до кредитного договору № SAMABWFC00000846250 від 25.01.2017 року, у загальному розмірі 27854,27 грн станом на 04.10.2020 року, з яких: 13068,53 гривень – заборгованості за кредитом (тілом кредиту); 13585,74 гривень – заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що сторони погодили всі істотні умови кредитного договору, як це передбачено ст.207 ЦК України, що узгоджується з вимогами ч.1 ст.638 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачці грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, а також не заперечувалося відповідачем, отже вказаний правочин, у розумінні статті 1054 ЦК України, було укладено.

За правилами, встановленими статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої обов`язки з повернення кредиту та процентів за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов`язань у розумінні приведеної норми.

Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред`являються.

Відповідно до статті 611 ЦК Ураїни, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, відповідачем було порушено вимоги Умов та правил надання банківських послуг, тобто укладеного сторонами договору, а саме: прострочено повернення заборгованості по кредиту, в зв`язку з чим, позивач має право вимагати повернення наданого відповідачу кредиту та відсотків.

Разом з цим, відповідно до позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 27854,27грн., яка складається з заборгованості за кредитом 13068,53грн. та заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 13585,74грн.

Проте, суд здійснюючи підрахунок сум, які заявлені позивачем до стягнення, а саме заборгованості за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 13068,53грн. та заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 13585,74грн., отримав загальну суму заборгованості у розмірі 26654,27грн., яка і підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ст. 1, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд зазначає, що порядок повернення судового збору регламентований, зокрема ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI та Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787.

Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до п. 5, п. 10 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 650/24182, повернення судового збору (крім помилково зарахованого) здійснюється за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, а також те, що відповідач визнав позов в повному обсязі та не заперечує проти його задоволення, дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню загальний залишок заборгованості за кредитним договором № SAMABWFC00000846250 від 25.01.2017 року у розмірі 26654,27 грн., яка складається з: 13068,53 грн – залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 13585,74 грн – залишок заборгованості по відсоткам за користування кредитом, а у задоволенні іншої частини позовних вимог – слід відмовити.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України, а також того, що позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задоволений частково, відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 1005,72 грн (26654,27 грн х 2102 грн : 27854,27 грн = 2011,44 грн/2), тобто 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем під час подання позову, а інші 50 відсотків – підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України, тобто сплачена позивачем частина судового збору у розмірі 1005,72 грн.

Суд додатково зазначає, що документ на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до Державного бюджету України міститься в матеріалах цивільної справи № 203/3794/20, а саме: платіжне доручення № 1065954574 від 04.10.2020 року на суму 2102 грн (а.с.19). При цьому суд зазначає, що одержувачем коштів, відповідно до вказаної квитанції, є Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі м. Дніпра, код ЄДРПОУ 37989316 (УК у Центр.р.м.Дніпра/Центр.р/22030101), тому воно і виступає органом, який має здійснити повернення сплаченого позивачем судового збору.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача частину судового збору у розмірі – 1005,72 грн, а іншу частину у розмірі 1005,72 грн – повернути позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 142, 206, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; код ЄДРПОУ 14360080) загальний залишок заборгованості за кредитним договором № SAMABWFC00000846250 від 25.01.2017 року у розмірі 26654,27 грн (двадцять шість тисяч шістсот п`ятдесят чотири гривні 27 копійок), яка утворилась станом на 04.10.2020 року та складається з: 13068,53 грн (тринадцять тисяч шістдесят вісім гривень 53 копійки) – залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 13585,74 грн (тринадцять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять гривень 74 копійки) – залишок заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; код ЄДРПОУ 14360080) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1005,72 грн (одна тисяча п`ять гривень 72 копійки).

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі м. Дніпра (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 76; код ЄДРПОУ 37989316) повернути Акціонерному товариству «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; код ЄДРПОУ 14360080) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1005,72 грн (одна тисяча п`ять гривень 72 копійки) (платіжне доручення № 1065954574 від 04.10.2020 року на суму 2102,00 грн міститься в матеріалах цивільної справи № 203/3794/20).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, що відповідає приписам підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 11 лютого 2021 року.

Суддя Ф.М. Ханієва