Рішення № 94837104, 10.02.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/45/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

04.01.2021 ОСОБА_1 /надалі – ОСОБА_1 , позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі – ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач/ про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу до 80% основного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язати відповідача повторно здійснити з 01.01.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Територіального управління ДСА України в Полтавській області від 11.11.2020 вих.№02/2750/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- визнати протиправним рішення відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Полтавській області від 15.12.2020 №920 щодо відмови позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Полтавській області від 11.16.2020 №02/2784/2020 вих;

- зобов`язати відповідача здійснити позивачу з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% суддівської винагороди судді, визначено у довідці Територіального управління ДСА України в Полтавській області від 11.16.2020 №02/2784/2020 вих., про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що позивач є суддею у відставці та має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання. На переконання позивача, пенсійний орган безпідставно при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2020 на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Полтавській області від 11.11.2020 №02/2750/2020 здійснив зменшення позивачу до 80% основного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № 440/632/20 визначено право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% суддівської винагороди судді. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у здійсненні з 19.02.2020 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 11.16.2020 №02/2784/2020 вих.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/45/21; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

25.01.2021 до суду надійшов відзив на позов в якому зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Свою позицію відповідач мотивував посиланням на відсутність підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , з 19.02.2020, оскільки на виконання пункту 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 Верховною Радою України не прийнято окремого нормативно-правового акта з питань урегулювання порядку здійснення такого перерахунку /а.с. 37-38/.

27.01.2021 до суду надано позивачем відповідь на відзив в якій ОСОБА_1 просить суд задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві /а.с. 54-59/.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Вищої ради правосуддя №1867/0/15-19 від 16.07.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Ленінського районного суду м. Полтави у відставку, а наказом голови Ленінського районного суду м. Полтави від 21.08.2019 №18-ОС ОСОБА_1 відраховано зі штату суду /а.с. 11-12/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № 440/632/20 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927 щодо відмови у визначенні (призначенні) ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами); зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного утримання судді у відставці: 3 роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право на призначення на посаду судді; 1 рік 5 місяців 12 днів, половину строку навчання у вищому юридичному закладі на денній формі навчання; 3 роки 10 місяців 23 дні, як строкової військової служби, період навчання курсантом у вищому військовому закладі; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), як судді, який на час виходу у відставку мав стаж роботи судді більше 25 років, починаючи з 05 вересня 2019 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) з 05.09.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання зазначеного рішення суду відповідачем призначено позивачу пенсію з 05.09.2019 довічно з урахуванням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди /а.с. 23/.

11.11.2020 ТУ ДСА України в Полтавській області складно довідку вих. №02/2750/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці станом на 01.01.2020 /а.с. 24/.

Відповідачем проведено позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2020 з урахуванням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80 % суддівської винагороди /а.с. 27/.

16.11.2020 ТУ ДСА України в Полтавській області складено довідку вих. №02/2714/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці станом на 18.02.2020 /а.с. 25/.

08.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі зазначеної довідки /а.с. 26/.

Рішенням відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Полтавській області №920 від 15.12.2020 /а.с. 29/ відмовлено судді у відставці ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, оскільки на час звернення заявника з відповідною заявою Верховною Радою України не прийнято додаткового нормативно-правового акта, яким визначено умови та порядок перерахунку призначеного довічного грошового утримання суддям у відставці на підставі Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020.

Не погодившись з цим рішенням пенсійного органу, позивач оскаржила його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Статтею 130 Основного Закону України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

На момент виходу позивача у відставку право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці було гарантоване статтею 43 Закону України від 15.12.1992 №2862-ХІІ "Про статус суддів", відповідно до частини четвертої якої судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (надалі - Закон №1402-VIII), статтею 142 якого урегульовано порядок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зокрема, відповідно до частини четвертої цієї статті у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Водночас пунктом 2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом втрачає чинність Закон №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Пунктом 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII (з урахуванням змін, внесених згідно із Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII та у редакції Закону України від 21.12.2016 №1798-VIII) було визначено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, відповідно до пунктів 3, 4 розділу ІІ якого (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Позивач є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Верховний Суд у рішенні від 16.06.2020 у зразковій адміністративній справі №620/1116/20 зазначив, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 №10-рп/2013).

Конституційний Суд України у Рішенні від 18.02.2020 №2-р/2020 зазначив, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв?язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3-рп/2013).

Розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.

Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

З урахуванням наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Разом з цим, у рішенні від 16.06.2020 у зразковій адміністративній справі №620/1116/20 колегія суддів Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду зазначила, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов`язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.

Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII.

Згідно з частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Суд зазначає, що ця справа підпадає під ознаки типової адміністративної справи, визначені у пункті 59 рішення Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій адміністративній справі №620/1116/20, а тому його висновки враховуються судом під час її розгляду.

Посилання відповідача на те, що пунктом 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 рекомендовано Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до цього Рішення у контексті даного спору суд визнає безпідставними, адже підстави та порядок проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці визначені статтею 142 Закону №1402-VIII та розділом ІІ Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1.

Матеріалами справи підтверджено на не спростовано відповідачем, що разом із заявою від 08.12.2020 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці надано пенсійному органу довідку ТУДСА України в Полтавській області від 16.11.2020 вих. №02/2714/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020, що оформлена у відповідності до згаданого вище Порядку.

Зазначена довідка з урахуванням вищенаведеного чинного нормативно-правового регулювання порядку проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці є підставою для здійснення такого перерахунку судді у відставці з 19.02.2020.

Конституційний Суд України у пункті 7 мотивувальної частини Рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та законом про статус суддів.

Зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 за №4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Суд акцентує увагу на тому, що запровадження Законом №1402-VIII правила, згідно з яким зміна складових грошового забезпечення працюючого судді є підставою для перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці покликана забезпечити єдність статусу судді, який здійснює повноваження з відправлення правосуддя, зі статусом судді у відставці.

Право позивача на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в належному розмірі є беззаперечним, гарантоване в силу положень статей 126, 130 Конституції України, статті 142 Закону №1402-VIII, а забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що ГУПФ України в Полтавській області рішенням від 15.12.2020 №920 безпідставно відмовило судді у відставці ОСОБА_1 у проведенні перерахунку позивача щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020.

Спірне рішення є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, що в силу положень пункту 2 частини другої статті 245 КАС України, з огляду на його неправомірність, належить визнати протиправним та скасувати повністю.

Крім того, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Враховуючи викладене, належним та ефективним способом захисту порушених у спірних відносинах прав позивача, з урахуванням приписів частини другої статті 9 КАС України, є зобов`язання пенсійного органу провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 на підставі довідки ТУДСА України в Полтавській області від 16.11.2020 вих. №02/2714/2020, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Крім того, суд зазначає, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № 440/632/20 судом підтверджено право позивача на перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди.

З огляду на, що суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення позивачу до 80% з 90% основного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при перерахунку з 01.01.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Полтавській області від 11.11.2020 №02/2750/2020 вих.

З огляду на, що вимоги позивача в частині зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Територіального управління ДСА України в Полтавській області від 11.11.2020 №02/2750/2020 вих., про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці слід також задовольнити.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у зв`язку з чим відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) щодо зменшення позивачу до 80% основного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при перерахунку з 01.01.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Полтавській області від 11.11.2020 №02/2750/2020вих.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) здійснити з 01.01.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Територіального управління ДСА України в Полтавській області від 11.11.2020 №02/2750/2020 вих. та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення Головного управління ПФУ в Полтавській області №920 від 15.12.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 11.16.2020 №02/2784/2020 вих. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.М. Петрова