Ухвала суду № 94836796, 08.02.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 лютого 2021 р. № 400/5779/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т. О. розглянув клопотання по справі

за позовом:Лепетиської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, вул. Центральна, 1, с. Лепетиха, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56234 Голови Лепетиської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області Михальчука Миколи Миколайовича, АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача: треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Березнегуватської селищної ради, пл. Соборно - Миколаївська, 10, смт. Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56203 Голови Березнегуватської селищної ради Бойка Сергія Сергійовича, площа Соборно-Миколаївська, 10, смт. Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56203 Кабінет Міністрів України, вул. Грушевського, 12/2. м. Київ, 01008 Миколаївська обласна державна адміністрація, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54009про:визнання незаконним та скасування рішення від 09.12.2020 в частині; визнання бездіяльності протиправною, В С Т А Н О В И В:

Представник позивача надав клопотання про колегіальний розгляд справи у зв`язку зі складністю справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КАС України, будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Складність справи може визначатись від характеру спірних правовідносин, кількості доказів, поданих на підтвердження вимог та заперечень, неясності чи суперечливості правових норм, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах і неоднаковості судової практики застосування правових норм, що регулюють спірні правовідносини.

Позивач не обгрунтував в чому полягає складність справи, тому клопотання задоволенню не підлягає.

Також позивач заявила клопотання про постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідачів - Березнегуватської селищної ради та голови Березнегуватської селищної ради ОСОБА_2 штрафу у сумі від одного до десяти розмірів мінімуму для працездатних осіб у зв`язку з ненаданням відповідачами відзиву на позов.

Згідно до ст. 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, стягнення штрафу у випадках, встановлених ст. 149 КАС України, є правом суду.

Крім того, ч. 6 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд не вбачає підстав для стягнення штрафу з відповідачів, тому клопотання представника позивача задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання представника позивача про привід у судове засідання голови Березнегуватської селищної ради Бойка С.С. суд зазначає наступне.

Ч. 1 ст. 148 КАС України встановлено, що до належно викликаної особи, особисту участь якої визнано судом обов`язковою, свідка, які без поважних причин не прибули у судове засідання або не повідомили причини неприбуття, може бути застосовано привід до суду через органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.

Явка голови Березнегуватської селищної ради ОСОБА_2 у судове засідання судом обов`язковою не визнавалася, тому підстави для застосування до нього приводу відсутні.

Щодо зобов`язання відповідачів опублікувати оголошення про відкриття провадження у справі № 400/5779/20 із зазначенням позовних вимог щодо оскарження в частині рішення Березнегуватської селищної ради І сесії VІІІ скликання № 9 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання д Березнегуватської селищної ради» від 09.12.2020 року у виданні, в якому це акт був або мав бути офіційно оприлюднений. реквізитів нормативно-правового акту, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи, інших необхідних даних суд зазначає.

Ч. 4-6 ст. 264 КАС України встановлено що у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.

Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.

Відповідно до п.18 ч.1 ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Відтак, ознаками нормативно-правового акта є: 1) прийняття уповноваженими на це суб`єктами нормотворчості, 2) за встановленою процедурою, 3) спрямований на встановлення, зміну або скасування норми права, 4) довгострокове або неодноразове застосування.

Спірному рішенню відповідача не притаманні таки ознаки, як встановлення норми права або неодноразове застосування.

За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних. У вітчизняній теорії права загальновизнано, що нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.

Натомість, індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

З огляду на вказане нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються у нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує дію фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Відтак, спірне рішення не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а передбачає індивідуалізовані приписи щодо реорганізації та ліквідації органів місцевого самоврядування , не регулює певний вид суспільних відносин, а спрямований на припинення та виникнення конкретних правовідносин щодо реорганізації та ліквідації; не розрахований на багаторазове застосування, а вичерпує дію після завершення процедури реорганізації (ліквідації).

Тому клопотання задоволенню не підлягає.

Також представник позивача просила здійснювати повне фіксування судових засідань за допомогою відео та звукозаписувального технічного запису.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідачі не були присутні в судовому засіданні, заперечень проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу матеріали справи не містять, тому клопотання представника позивача належить задовольнити.

Керуючись статтями 33, 148, 149, 241, 248, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представника позивача про колегіальний розгляд справи, про накладання штрафу на відповідачів, застосування приводу до суду ОСОБА_2 з урахуванням ч. 1, 3 ст. 148 КАС України, про зобов`язання відповідачів опублікувати оголошення про відкриття адміністративного провадження відповідно до ст. 264 КАС України залишити без задоволення.

2. Клопотання представника позивача про здійснення повного фіксування судових засідань за допомогою відео та звукозаписувального технічного запису задовольнити.

3. Закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду на 01.03.2021 о 11:00 год.

4. Призначити судове засідання в режимі відеоконференції на 01 березня 2021 року о 11:00 год., проведення якої доручити Господарському суду Одеської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т. О. Гордієнко

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 12.02.2021р.