Рішення № 94835829, 11.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 лютого 2021 року Справа № 280/8723/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Запорізького обласного центру зайнятості (м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 56-А, 69001, код ЄДРПОУ 03491412)

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізького обласного центру зайнятості (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Запорізького обласного центру зайнятості щодо відмови у проведенні перерахунку розміру допомоги по безробіттю з урахуванням страхового стажу, який становить шість місяців

визнати протиправним та скасувати Наказ № НТ200407 від 07.04.2020 року про призначення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , як застрахованій особі без урахування страхового стажу відповідно до частин 2, 4 ст. 22, ч. З ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»

зобов`язати Запорізький обласний центр зайнятості призначити, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю у відповідності до вимог ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» як особі, страховий стаж якої протягом 12 місяців, що передують реєстрації ОСОБА_1 як безробітного, становить шість і більше місяців з 07.04.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум

стягнути з Запорізького обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 , судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7900 гривень за рахунок бюджетних асигнувань.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що з 26 вересня 2019 року по 26 березня 2020 року проходив службу за контрактом у військовій частині А1978.

Згідно із наказом № НТ200407 від 07.04.2020 Кам`янсько-Дніпровською районною філією Запорізького обласного центру зайнятості було надано позивачу статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі без урахування страхового стажу відповідно до частин 2, 4 статті 22, частини 3 статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 07.04.2020 року по 15.09.2020 року. Позивач не згодний з тим, що відповідач при встановленні розміру виплати по безробіттю врахував лише п`ять місяців страхового стажу, так фактично його страховий стаж становить шість місяців. З наведених підстав просить суд задовольнити позов.

Ухвалою суду від 21.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 20.01.2021. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

30.12.2020 від представника відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх.№64206), в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог позивача повністю та зазначив, що для визначення умови виплати допомоги по безробіттю, було опрацьовано період з квітня 2019 року по березень 2020 року, за результатами чого страховий стаж за останні 12 місяців, що передують реєстрації складає 5 місяців, що унеможливлює право відповідача на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7900,00 грн. вважає вказаний розмір витрат неспівмірним із даною справою.

13.01.2021 (вх.№1974) представником позивача подано відповідь на відзив, в якій не погоджується із доводами відповідача. Вказує, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині А1978 Збройних Сил України з 26.09.2019 року по 26.03.2020 року. Військова частина А1978. як роботодавець, повинна була нараховувати і сплачувати страхові внески за ОСОБА_1 у відповідних розмірах, проте згідно відомостей з довідки ОК- 5 від 26.05.2020 року, за кодом страхувальника 08160298 (в/ч А1978) зазначено такі відомості про нарахований та виплачений дохід та сплачені страхові внески: зокрема - у вересні 2019 року - відсутні дані за відпрацьовані 5 днів. Слід зазначити, що військовою частиною ОСОБА_1 було видано довідку № 758 від про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, та довідки про нараховані види грошового забезпечення № 1070 від 03.07.2020 року, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 нараховано грошове забезпечення (заробітну плату) за 183 дні, що становить рівно 6 місяців:, у т.ч. у вересні 2019 року - дохід вказано 1899,75 грн. за відпрацьовані 5 днів.

20.01.2021 (вх.№3704) від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких звертає увагу на те, що служба зайнятості України обчислює страховий стаж для визначення розміру допомоги по безробіттю за даними Державного реєстру без застосування окремих формул, які не передбачені нормативно-правовими актами окрім формули, визначеної абзацом третім частини третьої статті 21 Закону №1533-111, тобто використовує математичний розрахунок формули та рахує не кількість відпрацьованих днів, а саме суми сплати єдиного внеску.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , з 26 вересня 2019 року по 26 березня 2020 року проходив службу за контрактом у військовій частині А1978 .

Після звільнення звернувся до Кам`янсько-Дніпровської районної філії Запорізького обласного центру зайнятості з заявами про надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю.

Відповідно до наказу № НТ200407 від 07.04.2020 Кам`янсько-Дніпровською районною філією Запорізького обласного центру зайнятості від 07.04.2020 року було надано позивачу статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі без урахування страхового стажу відповідно до частин 2, 4 статті 22, частини 3 статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 07.04.2020 року по 15.09.2020 року

Позивач звернувся до урядової «гарячої лінії» із запитанням щодо перерахунку допомоги по безробіттю.

Листом №2013/01-27 від 10.02.2020 Запорізький обласний центр зайнятості повідомив, що надані позивачем документи були взяті до уваги, але допомогу по безробіттю було визначено вірно та відповідно до даних Державного реєстру, страховий стаж позивача протягом 12 місяців, що передував реєстрації як безробітного, складає п`ять місяців. Згідно до ч. 2 ст. 22 Закону, застраховані особи, визнанні в установленому порядку як безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

ОСОБА_1 самостійно звернувся до державної установи «Урядовий контактний центр» стосовно відсутності даних щодо сум нарахованого єдиного внеску до ПФУ із його грошового забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині А1978.

Листом Фінансово-економічного управлінням командування сухопутних військ Збройних Сил України за вих. № 116/14/4/1001/л від 09.07.2020 року, позивача повідомлено, що за період проходження військової служби з 26.09.2019 року по 26.03.2020 року (шість місяців) страхові внески сплачені в повному обсязі, про що Запорізьким міським центром зайнятості складено відповідний акт про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 27.05.2020 №57/12-16, порушень не виявлено.

Листом військової частини А1978 № 4083 від 27.08.2020 року повідомлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А1978 з 26.09.2019 по 26.03.2020, що фактично складає шість місяців, однак дохід військовою частиною за вересень 2019 року був нарахований та виплачений у жовтні 2019 року.

Згідно довідки № 2015 від 02.09.2020 року виданої військовою частиною А1978 грошове забезпечення ОСОБА_1 за період служби у військовій частині А1978 було нараховано з 26.09.2019 року по 26.03.2020 року, в тому числі і за вересень 2019 року в сумі 1943,20 грн.

Позивач не погоджуючись з тим, що відповідач при встановленні розміру виплати по безробіттю врахував лише п`ять місяців страхового стажу замість шести місяців, звернувся до суду із даним позовом.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 КАС України відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІИ (надалі - Закон №1533-111).

Так, згідно зі №1533-111 одним із принципів страхування на випадок безробіття є диференціація розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу особи та тривалості безробіття.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону №1533-111 страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону №1533-111 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно із статтею 21 Закону №1533-111 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Таким чином, страховий стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 № 613 «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності» (далі- Порядок №613), визначено процедуру, умови надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, та механізм обчислення районними, міськими, районними у містах та міськрайонними центрами зайнятості державної служби зайнятості (далі - центри зайнятості) страхового стажу.

Згідно п. 1 розділу II Порядку №613, допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу.

Приписами п. 7 Порядку «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою КМУ № 1266 від 26.09.2001 (далі Порядок № 1266), встановлено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), є 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку (для розрахунку допомоги по безробіттю - реєстрації особи в державній службі зайнятості як безробітної).

Відповідно до частини першої статті 22 Закону №1533-111 право на 44 допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону №1533-111 передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем).

При цьому пунктом 14 вказаної статті визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", кошти єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом.

Відповідно до п. 1 ч. І статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною першою статті 23 Закону№1533-ІІІ передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Як встановлено матеріалами адміністративної справи, відповідно до витягу з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-7) від 26.05.2020 період, що передував реєстрації позивача в якості особи, як безробітної, страховий стаж становить шість місяців та свідчить про сплату страхових внесків позивачем протягом даного періоду.

Період проходження військової служби з 26.09.2019 року по 26.03.2020 року (шість місяців) та сплату страхових внесків в повному обсязі також підтверджено Листом Фінансово-економічного управлінням командування сухопутних військ Збройних Сил України за вих. № 116/14/4/1001/л від 09.07.2020 року.

Крім того , Листом військової частини А1978 № 4083 від 27.08.2020 року повідомлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А1978 з 26.09.2019 по 26.03.2020, що фактично складає шість місяців, однак дохід військовою частиною за вересень 2019 року був нарахований та виплачений у жовтні 2019 року.

Згідно довідки № 2015 від 02.09.2020 року виданої військовою частиною А1978 грошове забезпечення ОСОБА_1 за період служби у військовій частині А1978 було нараховано з 26.09.2019 року по 26.03.2020 року, в тому числі і за вересень 2019 року в сумі 1943,20 грн.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Заперечення відповідача щодо страхового стажу позивача у п`ять місяців не підтверджені жодними доказами, тож судом до уваги не приймаються.

За таких обставин, відповідачем протиправно винесено Наказ № НТ200407 від 07.04.2020 року про призначення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , як застрахованій особі без урахування страхового стажу відповідно до частин 2, 4 ст. 22, ч. З ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у зв`язку з чим вказаний наказ підлягає скасуванню.

Також і дії Запорізького обласного центру зайнятості щодо відмови у проведенні перерахунку розміру допомоги по безробіттю з урахуванням страхового стажу, який становить шість місяців є протиправними.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем суми стягнення судових витрат у розмірі 7900 грн.

Частиною 1 статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем не було сплачено судовий збір на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Також, частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги, позивачем було укладено договір про надання правничої допомоги від 03.07.2020 № 2000703-01з адвокатом Кошліченко Н.В. (ордер на надання правової допомоги від 21.11.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001195 від 29.11.2016 р).

Відповідно до актів прийому передачі виконаних робіт і послуг за договором про надання правничої допомоги № 2000703-01 від 03.07.2020 року, Додаткової Угоди № 2 від 03.07.2020 року до Договору, детального розрахунку вартості адвокатського гонорару та квитанцій до прибуткового касового ордеру № 85 від 03.07.2020 року на суму 500 грн., № 89 від 14.07.2020 року на суму 1200 грн., № 90 від 14.07.2020 року на суму 1000 грн., № 134 від 02.11.2020 року на суму 1200 грн., № 147 від 24.11.2020 року на суму 4000 грн., ОСОБА_1 прийняв надані правничі послуги та сплатив адвокату ОСОБА_2 гонорар у розмірі 7900 грн., а саме:

- усна консультація (з питань оскарження спірного наказу)- 500 грн.;

-пошук судової практики, вивчення законодавства з питань оскарження спірного наказу, складання та направлення двох адвокатських запитів до військової частини – 2200 грн.;

-складання та направлення адвокатських запитів до Запорізького обласного центру зайнятості та його філії у Великобілозерському районі – 1200 грн.

-складання позовної заяви та підготування додатків до позовної заяви -4000 грн;

Судом встановлено, що адвокатом Кошліченко Н.В. складено та подано до суду позовну заяву з додатками, таким чином, вимоги щодо стягнення судових витрат з правничої допомоги за підготовку позовної заяви та додатків до неї є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується консультації, пошуку судової практики, вивчення законодавства, складання та направлення адвокатських запитів, вони, на думку суду, є складовою частиною підготовки позовної заяви.

Так, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Лавентс проти Латвії» наголосив, що відшкодовуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначено ЄСПЛ у п.268 Рішення по справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (Заява № 19336/04): «Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999-V).».

Аналогічну практику вирішення питання судових витрат застосовано ЄСПЛ у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пп.34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п.80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п.88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004.

З урахуванням вищевикладених обставин, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані позивачу лише у сумі 4000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2,6,8,9,12,14,44,139,242-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Запорізького обласного центру зайнятості (м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 56-А, 69001, код ЄДРПОУ 03491412) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Запорізького обласного центру зайнятості щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 розміру допомоги по безробіттю з урахуванням страхового стажу, який становить шість місяців.

Визнати протиправним та скасувати Наказ № НТ200407 від 07.04.2020 року про призначення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , як застрахованій особі без урахування страхового стажу відповідно до частин 2, 4 ст. 22, ч. З ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Зобов`язати Запорізький обласний центр зайнятості призначити, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю у відповідності до вимог ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» як особі, страховий стаж якої протягом 12 місяців, що передують реєстрації ОСОБА_1 як безробітного, становить шість і більше місяців з 07.04.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Запорізького обласного центру зайнятості (м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 56-А, 69001, код ЄДРПОУ 03491412) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань.

В іншій частині заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Відповідно достатті 255 КАС Українирішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1статті 295 КАС Україниапеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня йогопроголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 11.02.2021.

Суддя А.В. Сіпака