Рішення № 94835355, 02.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року Справа № 160/13767/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Серпіковій А.Ю.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача Рязанцевої А.Ф.

представника відповідача Шустової А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання відмову протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до прокуратури Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:

- визнати протиправною відмову прокуратури Дніпропетровської області в проханні здійснити перерахунок заробітної плати позивача з 26.03.2020 року;

- зобов`язати прокуратуру Дніпропетровської області здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за два періоди: з 26.03.2020 по 18.08.2020 року включно;

- стягнути з бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що наказом прокурора Дніпропетровської області №1322-к від 24.11.2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу організації представництва управління представництва інтересів громадянина або держави в суді прокуратури Дніпропетровської області. Позивач звернувся із заявою до відповідача із проханням у відповідності до приписів статті 81 Закону України "Про прокуратуру" здійснити перерахунок його заробітної плати, рахуючи з 26.03.2020 року. Відповідач відмовив позивачу в проханні здійснити перерахунок його заробітної плати. Таким чином, на думку позивача, було порушено право власності позивача на отримання заробітної плати у повному розмірі, гарантованої частиною 3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26 березня 2020 року було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Ухвалою суду від 02.11.2020 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні 24.11.2020 року замінено відповідача на Дніпропетровську обласну прокуратуру (далі - відповідач).

02.12.2020 року від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX від 19.09.2019 року), а не Бюджетний кодекс України (норма якого визнана неконституційною) передбачає оплату праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», яка на сьогодні є чинною. При цьому, відповідач вважає безпідставними посилання позивача на те, що Рішенням Конституційного Суду від 26.03.2020 року у справі № 1 -223/2018 (2840/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України.

11.12.2020 року позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав доводи, викладені в позовній заяві.

В підготовчому засіданні 11.01.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

21.01.2021 року позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог в якій ОСОБА_1 просить викласти пункт 3 позовних вимог в наступній редакції: "3. Стягнути з бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи".

21.01.2021 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02.02.2021 року.

02.02.2021 року представником відповідача надано до суду відзив на заяву про уточнення позовних вимог, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог не містить перелік і розрахунок судових витрат, які позивач бажає стягнути з відповідача, а також відсутній детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За письмової згоди учасників справи, після закриття підготовчого провадження, відбувся розгляд справи по суті в судовому засіданні.

02.02.2021 року у судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали та просили задовольнити в повному обсязі; представник відповідача позов не визнала та просила повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом прокурора Дніпропетровської області №1322-к від 24.11.2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу організації представництва управління представництва інтересів громадянина або держави в суді прокуратури Дніпропетровської області.

Наказом прокурора Дніпропетровської області №993к від 18.08.2020 року начальнику відділу організації представництва управління представництва інтересів громадянина або держави в суді прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 надано відпустку для догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку з 18.08.2020 року по 08.08.2021 року включно.

10.09.2020 року позивач звернувся з заявою вх.№18-158вх.20 до прокурора Дніпропетровської області з проханням у відповідності до приписів статті 81 Закону України "Про прокуратуру" здійснити перерахунок його заробітної плати за період з 26.03.2020 року по 10.09.2020 року.

Листом від 25.09.2020 року №21-26 вх.20 Дніпропетровська обласна прокуратура повідомила позивача про те, що відсутні законні підстави для перерахунку його заробітної плати.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача в частині нарахування посадового окладу у розмірі, що є меншим ніж встановлений статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» позивач звернувся до суду за захистом свої прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

15.07.2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року.

За приписами статті 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурорів регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених Законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

Частиною 9 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про оплату праці» умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 13 зазначеного Закону оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

За приписами статті 89 Закону України «Про прокуратуру» функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.

Згідно зі статтею 90 вказаного Закону фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Відповідно до пункту 9 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» норми і положення, зокрема, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів.

Схема посадових окладів працівників органів прокуратури затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Закон України від 28 грудня 2014 року №80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та Закон України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» прийняті пізніше Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру», а тому у 2015 році норми і положення Закону України «Про прокуратуру» щодо заробітної плати прокурора застосовувались у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а не статтею 81 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Водночас, як частиною другою статті 152 Конституції України, так і частиною першою статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У Рішенні від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, дія окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, згідно Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18), втратила чинність 26 березня 2020 року.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, чинній у 2020 році, посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Посадові оклади інших прокурорів встановлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом:

1) прокурора обласної прокуратури - 1,2.

Таким чином, що з 26.03.2020 року позивач має право на отримання заробітної плати у розмірі, визначеному у статті 81 Закону України «Про прокуратуру».

Як свідчать матеріли справи, ОСОБА_1 з 26.03.2020 року не було проведено перерахунок заробітної плати у відповідності до статті 81 Закону України «Про прокуратуру».

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за два періоди: з 26.03.2020 по 18.08.2020 року включно, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відпустка по догляду за дітьми надана позивачу з 18.08.2020 року, що підтверджується наказом прокурора Дніпропетровської області №993к від 18.08.2020 року. Також наданий Дніпропетровською обласною прокуратурою розрахунковий лист за 2020 рік засвідчує, що з 18.08.2020 року позивач перебував у відпустці.

Отже, суд робить висновок, що перерахунок заробітної плати повинен бути проведений з 26.03.2020 року по 17.08.2020 року включно.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.1884815114.1 від 26.10.2020 року.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 420,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Дніпропетровської обласної прокуратури (адреса: 49005, м. Дніпро, прт. Д.Яворницького, 38; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 02909938) про визнання відмову протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Дніпропетровської обласної прокуратури у проведенні перерахунку заробітної плати ОСОБА_1 за період з 26.03.2020 року по 17.08.2020 року, що викладена в листі від 25.09.2020 року №21-26 вих.20.

Зобов`язати Дніпропетровську обласну прокуратуру провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з 26.03.2020 року по 17.08.2020 року включно.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної прокуратури судові витрати у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено 12.02.2021 року.

Суддя М.В. Бондар