Вирок № 94831419, 12.02.2021, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/175/21

провадження № 1-кп/632/60/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Журавель О.О.,

за участю секретаря судового засідання – Довженко К.І.,

розглянувши у залі суду у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020220400000023 від 20 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зугдіді Грузії, громадянина Грузії, з повною загальною середньою освітою, не працює, одружений, малолітніх дітей та батьків похилого віку на утриманні не має, раніше судимий: за вироком Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 02 років позбавлення волі, відбування строку покарання почав з 05 серпня 2020 року у зв`язку із розшуком, з 30 жовтня 2020 року відбуває покарання у Державній установі «Первомайська виправна колонія (№ 117)», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України, -

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор – Коваленко Ю.В.,

захисник - Кравченко О.М.,

обвинувачений – ОСОБА_1 , суд, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 , відбуваючи покарання в Державній установі «Первомайська виправна колонія (№ 117)», маючи 20 дисциплінарних стягнень за різні порушення режиму відбуття покарання, зокрема, будучи підданим стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), протягом року після відбуття даного стягнення, знову тричі порушив режим відбування покарання, чим виявив злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань Державної установи «Первомайська виправна колонія №117» за таких обставин.

З 05 серпня 2020 року обвинувачений ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року в установі виконання покарання.

З 30 жовтня 2020 року відбуває покарання в Державній установі «Первомайська виправна колонія (№ 117)». По прибуттю до зазначеної установи обвинуваченому ОСОБА_1 начальником відділення СПС підполковником внутрішньої служби Литвиненком Г.І. роз`яснені його права і обов`язки засудженого, відповідно до ст. 107 КВК України, також обвинувачений ОСОБА_1 попереджений про відповідальність за їх порушення, а також роз`яснені положення ст. 391 КК України.

Разом з цим, обвинувачений ОСОБА_1 , під час відбуття покарання в Державній установі «Первомайська виправна колонія (№ 117)», діючи умисно, з метою порушення режиму відбуття покарання, встав на шлях непокори законним вимогам адміністрації установи, за що на нього було накладено 20 дисциплінарних стягнень за різні порушення режиму відбуття покарання,зокрема обвинувачений два рази був поміщений до дисциплінарного ізолятору Державної установи «Первомайська виправна колонія (№ 117)» та 13 листопада 2020 року на підставі ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області за порушення вимог режиму відбування покарання обвинувачений ОСОБА_1 був підданий стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиничної камери) строком на 02 місяці.

Разом з цим, після відбуття стягнення (переведення до приміщення камерного типу (одиничної камери) обвинувачений ОСОБА_1 на шлях виправлення та перевиховання не став, продовжив злісно порушувати встановлений режим відбуття покарання.

Так, 18 січня 2021 року о 14 год. начальником відділення СПС підполковником внутрішньої служби ОСОБА_2 обвинуваченому ОСОБА_1 запропоновано приступити до виконання робіт з благоустрою колонії, у порядку черговості, згідно затвердженого графіку, з яким останній був ознайомлений. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 був забезпечений інвентарем для прибирання, одягнений та взутий по сезону, на стан здоров`я скарг не пред`являв. Проте, обвинувачений ОСОБА_1 у категоричній формі відмовився виконати законні вимоги начальника відділення СПС підполковника внутрішньої служби ОСОБА_2 , а саме приступити до виконання робіт з благоустрою колонії. Після цього, начальником відділення СПС підполковником внутрішньої служби ОСОБА_2 обвинуваченому ОСОБА_1 були доведені положення ст. 118 КВК України та ст. 391 КК України, за що обвинувачений ОСОБА_1 власноручно поставив підпис.

У подальшому, цього ж дня, начальником відділення СПС підполковником внутрішньої служби ОСОБА_2 обвинуваченому ОСОБА_1 знову запропоновано приступити до виконання робіт з благоустрою колонії, на що останній, відповів категоричною відмовою. Свою відмову виконати роботу з благоустрою колонії, обвинувачений ОСОБА_1 мотивував тим, що ця робота суперечить його життєвим переконанням та принижує його людську гідність. Скарг на стан здоров`я не висловлював. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 був оглянутий фельдшером медичної частини колонії ОСОБА_3 , який за результатами огляду видав медичну довідку з діагнозом: "здоровий, працездатний".

Крім того, 19 січня 2021 року о 15 год. начальником відділення СПС підполковником внутрішньої служби Литвиненком Г.І. обвинуваченому ОСОБА_1 запропоновано приступити до виконання робіт з благоустрою колонії, у порядку черговості, згідно затвердженого графіку, з яким останній був ознайомлений. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 був забезпечений інвентарем для прибирання, одягнений та взутий по сезону, на стан здоров`я скарг не пред`являв. Проте, обвинувачений ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на порушення режиму відбуття покарання, у категоричній формі відмовився виконати законні вимоги начальника відділення СПС підполковника внутрішньої служби ОСОБА_2 , а саме приступити до виконання робіт з благоустрою колонії. Після цього, начальником відділення СПС підполковником внутрішньої служби ОСОБА_2 обвинуваченому ОСОБА_1 знову доведені положення ст. 118 КВК України та ст. 391 КК України, за що обвинувачений ОСОБА_1 власноручно поставив підпис.

У подальшому, цього ж дня, начальником відділення СПС підполковником внутрішньої служби ОСОБА_2 обвинуваченому ОСОБА_1 знову запропоновано приступити до робіт з благоустрою колонії, на що останній, відповів категоричною відмовою, зазначивши, що ця робота суперечить його життєвим переконанням та принижує його людську гідність, скарг на стан здоров`я не висловлював. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 був оглянутий фельдшером медичної частини колонії ОСОБА_3 , який за результатами огляду видав медичну довідку з діагнозом: "здоровий, працездатний".

Також, 20 січня 2021 року о 10 год. 40 хв. начальником відділення СПС підполковником внутрішньої служби ОСОБА_2 обвинуваченому ОСОБА_1 запропоновано приступити до виконання робіт з благоустрою колонії, у порядку черговості, згідно затвердженого графіку, з яким останній був ознайомлений. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 був забезпечений інвентарем для прибирання, одягнений та взутий по сезону, на стан здоров`я скарг не пред`являв. Проте, обвинувачений ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на порушення режиму відбуття покарання, у категоричній формі відмовився виконати законні вимоги начальника відділення СПС підполковника внутрішньої служби ОСОБА_2 , а саме, приступити до виконання робіт з благоустрою колонії, у порядку черговості, згідно затвердженого графіку. Після цього начальником відділення СПС підполковником внутрішньої служби ОСОБА_2 обвинуваченому ОСОБА_1 знову доведені положення ст. 118 КВК України та ст. 391 КК України, за що обвинувачений ОСОБА_1 власноручно поставив підпис.

У подальшому, цього ж дня, начальником відділення СПС підполковником внутрішньої служби ОСОБА_2 обвинуваченому ОСОБА_1 знову запропоновано приступити до виконання робіт з благоустрою колонії, на що останній, відповів категоричною відмовою, зазначивши, що ця робота суперечить його життєвим переконанням та принижує його людську гідність. При цьому скарг на стан здоров`я не висловлював. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 був оглянутий фельдшером медичної частини колонії ОСОБА_3 , який за результатами огляду видав медичну довідку з діагнозом: "здоровий, працездатний".

Такі умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 391 КК України, як злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).

27 січня 2021 року між процесуальним керівником - прокурором Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Коваленком Юрієм Валерійовичем, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 472 КПК України, за участю захисника Кравченка Олексія Миколайовича, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з цією угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 391 КК України. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 , за умовами зазначеної угоди беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому йому злочині, зобов`язався співпрацювати з адміністрацією Первомайської виправної колонії Харківської області (№ 117) щодо викриття кримінальних правопорушень, якщо такі відомості стануть йому відомі.

Сторони угоди погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ст. 391 КК України, з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання - щирого каяття, обставини, що обтяжує покарання – наявність рецидиву злочину, особи винного, у виді 01 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за вироком Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2015 рокуУкраїни, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді 02 років 05 місяців позбавлення волі.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, встановлені ст. 476 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор, обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Кравченко О.М. просили суд прийняти рішення про затвердження угоди про визнання винуватості від 27 січня 2021 року.

Суд, розглядаючи в порядку ч. 2 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов подальшого висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо нетяжких злочинів може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Прокурор Коваленко Ю.В. вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК та КК України, зокрема, діям обвинуваченого ОСОБА_1 надана правильна правова кваліфікація за ст. 391 КК України, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, який на даний час відбуває покарання за попереднім вироком. Також умови угоди про визнання винуватості цілком відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтересі сторін або інших осіб. З огляду на зазначене, прокурор наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості та призначенні обвинуваченому узгодженої сторонами в угоді міри покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Кравченко О.М. під час підготовчого судового засідання, також просили зазначену угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винуватим у злісній непокорі законним вимогам адміністрації установи виконання покарань, підтвердив обставини вчинення ним злочину зазначені в обвинувальному акті та угоді, розкаявся у вчиненому. Надав згоду на призначення узгодженої міри покарання.

Отже суд, шляхом заслуховування пояснень сторін угоди, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним. Крім того, для з`ясування добровільності укладення угоди судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Таким чином, судом під час розгляду угоди про визнання винуватості встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Потерпілих у даному кримінальному провадженні не має, вчиненим кримінальним проступком шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Згідно зі ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає рецидив злочину, оскільки останній раніш був засуджений за вчинення умисних злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, за час відбування покарання характеризується як злісний порушник режиму тримання. Станом на 12 лютого 2021 року невідбута частина покарання за вироком Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2015 рокускладає 01 рік 05 місяців 24 дні.

Аналізуючи зміст угоди в частині обраного покарання, суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим ст. ст. 50, 65–67 КК України, а саме: пропонується в межах встановлених у санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. Враховуючи, що обвинувачений вчинив новий злочин під час відбування покарання в установі виконання покарань за вироком Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 02 років позбавлення волі, суд відповідно до вимог ст. 71 КК України вважає необхідним призначити обвинуваченому остаточно покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного за цим вироком покарання, невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Таким чином, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК та КК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а відтак існує наявність усіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 314, 373, 374, 376, 394,474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості, укладену 27 січня 2021 року між процесуальним керівником - прокурором Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Коваленком Юрієм Валерійовичем, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 472 КПК України, за участю захисника Кравченка Олексія Миколайовича, затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді 01 року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2015 рокуу виді 1(одного)року 5 (п`яти) місяців позбавлення волі, та остаточно визначити ОСОБА_1 до відбування покарання у виді 2 (двох) років 5 (п`яти) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту ухвалення вироку, тобто з 12 лютого 2021 року.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, яка тримається під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: О. О. Журавель