Рішення № 94831154, 02.02.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 року м. Херсон Справа № 923/1172/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М., за участю секретаря судового засідання Степанової Н.Д., розглянувши справу

за позовом:

позивача-1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

позивача-2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "С КЛАУС" (74855, Херсонська обл., Каховський район, с. Калинівка, вул. Луначарського, буд. 2, код ЄДРПОУ 33694531)

за участю:

третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 )

третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємство "НІБУЛОН" (54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, буд. 1, код ЄДРПОУ 14291113)

про визнання недійсним рішення учасників

за участю учасників судового процесу:

від позивача-1: не прибув;

від позивача-2: не прибув;

від відповідача: Горбунова К.О., адвокат, ордер серія ХС № 024614 від 22.12.2020;

від 3-ї особи-1: не прибув;

від 3-ї особи-2: не прибув;

від 3-ї особи-3: Глушко Д.В., адвокат, ордер серія МК № 84332 від 15.12.2020.

свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду не прибули.

ОСОБА_1 (надалі - позивач-1) та ОСОБА_2 (надалі - позивач-2) звернулись до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "С КЛАУС" (надалі - відповідач), в якій просять суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "С КЛАУС" від 11.07.2019, оформлене протоколом № 1 загальних зборів учасників згідно Статуту ТОВ "С КЛАУС" від 11.07.2019.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.11.2020 постановлено відкрити провадження у справі; розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання по справі на 24 грудня 2020 року о 10:00.

Ухвалою від 24.12.2020 призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 12 січня 2021 року о 12:00, яке відбудеться за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 18, зал судових засідань № 209 (другий поверх). Явку в засідання позивача-1 та позивача-2 визначено обов`язковою. Також ухвалами викликані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача) для надання правдивих показань про відомі йому обставини, що стосуються судової справи № 923/1172/20.

В судове засідання 12.01.2021 прибули тільки представники сторін, позивачі та треті особи не прибули, у зв`язку з чим розгляд справи по суті було перенесено на 02.02.2021 та повторно суд зобов`язав позивачів прибути в судове засідання та викликав за окремими ухвалами третіх осіб.

В судове засідання 02.02.2021 повторно викликані особи не з`явилися також не з`явилися позивачі, а від представника позивачів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки він, як адвокат задіяний в проведенні слідчих дій в межах кримінальної справи. При цьому представник позивачів не надав будь-яких доказів проведення таких дій саме о 12 годині 02.02.2021.

Відповідно до ч.2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Оскільки на 02.02.2021 тридцятиденний строк закінчився після винесення ухвали від 24.12.2020 про призначення справи до розгляду по суті.

При таких обставинах, суд відхиляє клопотання представника позивачів, оскільки суд після закінчення 30 денного терміна при розгляді справи має забезпечити дотримання принципу розумності строків, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, згідно якої в поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши сторони, суд

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «С КЛАУС» зареєстровано як юридична особа 09 вересня 2015 року, номер запису про державну реєстрацію: 1 069 102 0000 004522.2.

Пунктом 1.4 Статуту ТОВ «С КЛАУС» в останній редакції, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «С КЛАУС» від 15.11.2018 за №15-11/18 (далі - Статут), встановлено, що учасниками товариства є:

- ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_4 ;

- ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_2 .

Положеннями п.5.1.2. Статуту встановлено, що ОСОБА_1 володіє часткою, що відповідає 25% (двадцяти п`яти відсоткам) статутного капіталу відповідача, ОСОБА_2 володіє часткою, що відповідає 25% (двадцяти п`яти відсоткам) статутного капіталу відповідача.

03.09.2020 представником позивачів на адресу ТОВ «СП «НІБУЛОН» (код ЄДРПОУ 14291113) було направлено адвокатський запит з проханням надати копії протоколів загальних зборів учасників ТОВ «С КЛАУС» (код за ЄДРПОУ 33694531), яким директору ТОВ «С КЛАУС» надано згоду на вчинення товариством протягом 2019-2020 років будь-яких значних правочинів із ТОВ «СП «НІБУЛОН» (код ЄДРПОУ 14291113), у яких вартість майна, робіт або послуг, що є предметом таких правочинів, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу до дати укладення будь-якого правочину.

11.09.2020 було отримано відповідь ТОВ «СП «НІБУЛОН» на адвокатський запит від 03.09.2020, разом з яким надано копію протоколу №1 загальних зборів учасників згідно Статуту ТОВ «С КЛАУС» від 11.07.2019.

Позивачі звернули увагу, що зі змісту даного протоколу стало відомо, що 11.07.2019 року було проведено загальні збори учасників ТОВ «С КЛАУС», на яких згідно даних протоколу, нібито були присутні наступні учасники:

- ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_4 ;

- ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_2 .

Позивачі також звернули увагу суду, що вони не були повідомлені про проведення цих загальних зборів учасників ТОВ «С КЛАУС» та не приймали участь у розгляді питань порядку денного загальних зборів учасників 11.07.2019.

Згідно рішення учасників, що оформлено протоколом №1 загальних зборів учасників згідно Статуту ТОВ «С КЛАУС» від 11.07.2019, було надано згоду на вчинення Товариством протягом 2019-2020рр. будь-яких значних правочинів із ТОВ «СП «НІБУЛОН» (код ЄДРПОУ 14291113), у яких вартість майна, робіт або послуг, що є предметом таких правочинів, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу до дати укладення будь-якого правочину, надано директору Товариства ОСОБА_3 повноваження на здійснення всіх дій, необхідних для укладення вказаних вище правочинів відповідно до чинного законодавства.

Позивачі зазначили, що на момент прийняття вищевказаного рішення загальних зборів товариства та на момент звернення до суду з цією позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є учасниками ТОВ «С КЛАУС».

Позивачі вважають, що вказане рішення загальних зборів учасників товариства підлягає визнанню недійсним, як таке, що суперечить законодавству України, оскільки прийняте без належного повідомлення та без подальшої участі на зборах учасників товариства - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , чим порушено їх корпоративне право на участь в управлінні товариством, тому звернулись до суду з позовом про визнання цього рішення недійсним.

Свої вимоги позивачі обґрунтовують ч.1 ст.167 ГК України ст.5, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", п.6.13 Статут, п.п. 2.25, 2.12, 2.13, 2.14, 2.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання вирішення спорів, що виникають із корпоративних правовідносин " № 4 від 25.02.2016.

Зокрема вони наголошують, що згідно з ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За статтею 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що виконавчий орган товариства скликає загальні збори

учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Позивачі звертають увагу, що положення п.6.13 Статуту товариства, яким встановлено порядок скликання загальних зборів учасників ТОВ «С КЛАУС», повністю дублюють норми, визначені ч.ч. 1-5 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Відповідно до роз`яснень викладених у п.2.25 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин» обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний). Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів. Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням, оскільки голосуванню передує обговорення ним з усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій та виступи учасників, що за певних обставин може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце внаслідок незаконного позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах.

За змістом п.п. 2.12., 2.13, 2.14, 2.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» №4 від 25.02.2016, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Недотримання порядку скликання зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття зборами рішень за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про проведення загальних зборів учасників товариства, є порушенням вимог закону та статуту товариства, порушує права позивача, як учасника товариства, на участь в управлінні справами товариства.

Позивачі доводять, що скликання зборів учасників товариства проведено з порушенням встановленої законом та розділом 6 «Загальні збори учасників» Статуту Товариства процедури, оскільки позивачів не було повідомлено про час та місце проведення зборів 11.07.2019, їх порядок денний. Позивачів взагалі не повідомили про факт проведення таких зборів. Зазначені обставини порушують їх корпоративні права, зокрема, на участь в управлінні товариством, регламентовані ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», що є безумовною підставою для визнання недійсним оскаржуваного рішення загальних зборів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.03.2018 у справі №907/167/17 та постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.05.2018 у справі №911/190/17 та інших постановах Верховного суду з аналогічних питань.

Таким чином, на думку позивачів, на загальних зборах учасників 11.07.2019 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 самостійно, за відсутності позивачів, незаконним прийняттям рішення, оформленого протоколом №1 загальних зборів учасників згідно Статуту ТОВ «С КЛАУС» від 11.07.2019, фактично вирішили питання про розпорядження майном товариства, уповноваживши директора на укладення будь-яких значних правочинів із ТОВ «СП «НІБУЛОН» (код ЄДРПОУ 14291113).

У позивачів відсутні докази повідомлення, як усного, так і письмового, про проведення загальних зборів учасників ТОВ «С КЛАУС» від 11.07.2019.

Позивачі також просить покласти судові витрати на відповідача, які складаються із:

1)витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви - 2102 грн.

2)витрати на професійну правничу допомогу з підготовки та подачі цього позову (збирання та підготовка доказів, проведення аналізу доказів, аналізу чинного законодавства, складання позовної заяви) - 20 000 грн.

Стислий виклад позиції відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача

Відповідач доводить, що позивачі по справі 11.07.2019 приймали участь у загальних зборах учасників ТОВ «С Клаус», що підтверджується змістом протоколу № 1, а також відповідними заявами свідків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а відтак, про прийняте рішення загальних зборів про надання згоди на вчинення значних правочинів Позивачі були обізнані 11.07.2019.

Розділом 12 статуту ТОВ «С Клаус» визначено наступне:

12.1.Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.

12.2.Значними правочинами визнаються правочини Товариства залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв. Значними правочинами є правочини Товариства, вартість предмета яких перевищує 5 000 000,00грн. (п`ять мільйонів гривень).

12.3.Рішення про надання згоди на вчинення значних правочинів приймаються загальними зборами учасників.

Так, з огляду на вчинення ТОВ «С Клаус» під час здійснення господарської діяльності значних правочинів (вартість предмета яких перевищує 5 000 000,00грн.), а саме, - укладення цивільно-правових договорів щодо реалізації власно вирощеної сільськогосподарської продукції, у липні 2019 року директором ТОВ «С Клаус» - ОСОБА_3 повідомлено учасників ТОВ «С Клаус» - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про необхідність проведення загальних зборів учасників ТОВ «С Клаус» з метою надання учасниками згоди на вчинення директором ТОВ «С Клаус» значних правочинів, шляхом прийняття відповідного рішення учасників.

11 липня 2019 року ТОВ «С Клаус» проведено загальні збори учасників, на яких присутні усі учасники ТОВ «С Клаус» ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ), внаслідок чого оформлено відповідний протокол за № 1.

Головою загальних зборів обрано ОСОБА_3 , а секретарем - ОСОБА_4 .

До порядку денного загальних зборів включено питання про надання згоди на вчинення ТОВ «С Клаус» значних правочинів щодо господарських правовідносин з ТОВ «СП «Нібулон», а також надання повноважень директору ТОВ «С Клаус» щодо вчинення таких значних правочинів.

Проголосувавши одноголосно «за», присутні учасники ТОВ «С Клаус» вирішили:

1.Надати згоду на вчинення ТОВ «С Клаус» протягом 2019-2020 року будь-яких

значних правочинів із ТОВ «СП «Нібулон»;

2.Надати директору ТОВ «С Клаус» ОСОБА_3 повноваження на здійснення всіх дій, необхідних для укладення вказаних вище правочинів, відповідно до чинного законодавства.

Протокол підписано головою та секретарем загальних зборів.

Таким чином, на думку відповідача, загальні збори учасників ТОВ «С Клаус», які відбулись 11 липня 2019 року є правомочними, оскільки на таких загальних зборах учасників присутні учасники, які у сукупності володіють 100% статутного капіталу ТОВ «С Клаус».

Відповідач підтверджує свої доводи заявами свідків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у порядку статті 88 Господарського процесуального кодексу України, які додаються до відзиву на позовну заяву.

Відповідач відзначає, що на його думку, відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішення таких зборів, якщо встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах.

Відповідач звертає увагу, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «С Клаус», яке оскаржується Позивачами прийнято (датується) 11 липня 2019 року, отже, річний строк для оскарження такого рішення сплив 13 липня 2020 року (11 липня 2020 року є вихідним днем). Як вбачається з офіційного сайту Господарського суду Херсонської області , позовна заява Позивачів по справі надійшла до суду 17 листопада 2020 року, тобто, після спливу строку, встановленого статтею 258 Цивільного кодексу України.

Отже, Відповідач вважає, що у даному випадку, має місце сплив позовної давності за зверненням з позовом Позивачів про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «С Клаус» від 11 липня 2019 року, оформленого протоколом № 1.

Відповідно, Відповідач заявляє про застосування позовної давності, що, в свою чергу, є підставою для відмови у позові.

Відповідач вважає що у Позивачів були відсутні поважні причини пропущення позовної давності з огляду на таке.

Відповідач вважає, що Позивачі намагаються переконати Господарський суд Херсонської області у тому, що датою обізнаності Позивачів про проведення загальних зборів учасників 11.07.2019 є дата отриманої відповіді ТОВ «СП «Нібулон» - 11.09.2020. Тобто моментом, коли Позивачі дізнались про порушення прав та інтересів, як учасників ТОВ «С Клаус» є 11.09.2020, з огляду на, нібито, відсутність останніх на загальних зборах учасників ТОВ «С Клаус», які відбулись 11.07.2019.

Відповідач доводить, що вказане не відповідає дійсності, зважаючи на наступне. Він доводить, що позивачі по справі 11.07.2019 приймали участь у загальних зборах учасників ТОВ «С Клаус», що підтверджується змістом протоколу № 1, а також відповідними заявами свідків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а відтак, про прийняте рішення загальних зборів про надання згоди на вчинення значних правочинів Позивачі були обізнані 11.07.2019.

Частиною 4 статті 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.

Аналогічні положення закріплено у пункті 6.19 статуту ТОВ «С Клаус».

Він зазначає, що Позивачі не реалізували надане їм право на підписання протоколу, хоча жодні перешкоди у реалізації цього права були відсутні. Навіть, якщо прийняти до уваги дату (11.09.2020), з якої, як стверджують Позивачі, останні дізнались про існування протоколу № 1 від 11.07.2019, проте, позов до Господарського суду Херсонської області подано лише через два місяці (17.11.2020), що свідчить про невиправдане зволікання щодо реалізації прав на звернення за судовим захистом. Відповідач звернув увагу суду на зміст адвокатського запиту представника Позивачів та зміст відповіді ТОВ «СП «Нібулон».

Так, 03.09.2020 представником Позивачів на адресу ТОВ «СП «Нібулон» направлено адвокатський запит з проханням надати копії протоколу загальних зборів учасників ТОВ «С Клаус», яким директору ТОВ «С Клаус» надано згоду на вчинення товариством протягом 2019-2020 років будь-яких значних правочинів із ТОВ «СП «Нібулон», у яких вартість майна, робіт або послуг, що є предметом таких правочинів, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом, на кінець попереднього кварталу до дати укладення будь-якого правочину.

У відповіді ТОВ «СП «Нібулон» від 8 вересня 2020 року за № 11656/3-20/27 на адвокатський запит представника Позивачів вказано, що ТОВ «СП «Нібулон» про надання належним чином завіреної копії протоколу загальних зборів учасників ТОВ «С Клаус», яким директору ТОВ «С Клаус» надано згоду на вчинення товариством протягом 2019-2020 років будь-яких значних правочинів із ТОВ «СП «Нібулон», у яких вартість майна, робіт або послуг, що є предметом таких правочинів, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом, на кінець попереднього кварталу до дати укладення будь-якого правочину.

Відповідач звертає увагу, що якщо звернутись безпосередньо до змісту протоколу № 1 від 11.07.2019, оформленого внаслідок проведення загальних зборів учасників ТОВ «С Клаус», то вбачається, що загальними зборами учасників ТОВ «С Клаус» прийнято рішення про:

- надання згоди на вчинення Товариством протягом 2019-2020 років будь-яких значних правочинів із ТОВ «СП «Нібулон», у яких вартість майна, робіт або послуг, що є предметом таких правочинів, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу до дати укладення будь-якого правочину;

- надання директору Товариства ОСОБА_3 повноваження на здійснення всіх дій, необхідних для укладення вказаних вище правочинів відповідно до чинного законодавства України.

Проаналізувавши зміст адвокатського запиту, на який міститься посилання у тексті позовної заяви, та зміст відповіді ТОВ «СП «Нібулон», відповідач зробив наступні висновки: Позивачі та їх представники мали обізнаність щодо існування окресленого вище протоколу загальних зборів учасників від 11.07.2019 та його змісту, оскільки адвокатський запит повністю відтворює зміст протоколу від 11.07.2019; Позивачі мали обізнаність про надання учасниками ТОВ «С Клаус» згоди на вчинення значних правочинів у відповідному періоді - 2019-2020 роках; Позивачі мали обізнаність про надання учасниками ТОВ «С Клаус» згоди на вчинення значних правочинів саме з ТОВ «СП «Нібулон», відповідно спрямували адвокатський запит означеному контрагенту-покупцю.

На думку відповідача, вказана деталізація змісту запитуваного протоколу у адвокатському запиті (період на який надається згода (2019-2020 роки), контрагент (сторона правочину), на укладення значних правочинів з яким надана згода (ТОВ «СП «Нібулон»), свідчить про те, що Позивачі мали відповідну обізнаність про прийняте рішення учасниками загальних зборів ТОВ «С Клаус», оскільки формулювання у адвокатському запиті (назва правочинів, його ознаки, вартість предмета правочину тощо) повністю відтворює зміст протоколу від 11.07.2019.

Також, відповідач звернув увагу суду, що адвокатський запит направлено саме ТОВ «СП «Нібулон», на укладення значних правочинів з яким надана згода учасників ТОВ «С Клаус», а не будь-якому іншому контрагенту ТОВ «С Клаус», що, в свою чергу, свідчить про обізнаність Позивачів про зміст протоколу від 11.07.2019.

В підтвердження наведених висновків відповідач вказує, що учасники ТОВ «С Клаус», приймаючи рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів та оформлюючи відповідний протокол, мали змогу викласти прийняті рішення в інший спосіб, наприклад: надати згоду на вчинення товариством значних правочинів з будь-якими контрагентами, а не виключно з ТОВ «СП «Нібулон», зазначити інший період: протягом кварталу або півріччя 2019 року, протягом кварталу або півріччя 2020 року, протягом 2019 року або протягом 2020 року. Окрім того, загальні збори учасників мали можливість на прийняття декількох рішень щодо вчинення значних правочинів (надання згоди при укладенні кожного значного правочину). Відповідач відзначив, що у випадку відсутності у Позивачів будь-якої інформації щодо прийняття означеного вище протоколу, формулювання адвокатського запиту мало носити інший характер.

Відповідач вважає, що Позивачами не надано переконливих доказів того, що останнім не було відомо протягом річного строку про предмет спору. Позивачами не зазначено про поважні причини пропуску строку, тобто, наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від Позивачів підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову разом з наданням відповідних доказів про такі обставини.

Він зазначає, що разом з цим, порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який Позивачі не знали про порушення своїх корпоративних прав і саме з цієї причини не звернулись за їх захистом до суду, недостатньо.

На думку відповідача, позивачі, у даному випадку, повинні довести той факт, що вони не могли дізнатися про порушення своїх корпоративних прав, що, також, випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Отже, на думку відповідача, чинним законодавством України, а також статутом ТОВ «С Клаус» врегульовано можливості для реалізації Позивачами власних прав, як учасниками товариства з обмеженою відповідальністю, так і громадянами.

Отже, відповідач доводить, що в даному випадку слід застосувати наслідки спливу позовної давності, оскільки, Позивачами не наведено жодних поважних причин пропуску позовної давності, не зазначено та не підтверджено відповідними доказами обставин, які виключили правову можливість Позивачів для звернення з даним позовом, тобто, відсутні обставини, які унеможливлювали та істотно утруднювали своєчасне подання позову з причин, які не залежали від Позивачів.

Також відповідач заперечував проти заявлення позивачами до стягнення судових витрат, зокрема витрати на професійну правничу допомогу з підготовки та подачі цього позову на суму 20 000,00 грн.

Заперечення відповідача співпадають із запереченнями третіх осіб, викладених у відзивах.

Крім того, відповідач заявляє клопотання, що у випадку відмови в задоволенні позовних вимог судові витрати покласти на позивачів.

Відповідач зазначає, що розрахунок суми судових витрат, які він поніс у зв`язку із розглядом справи, складає 20 000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, які понесені Відповідачем, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 8 червня 2020 року за № 08-06/20 та актом прийому-передачі робіт (надання послуг) від 7 грудня 2020 року за договором про надання правничої допомоги від 8 червня 2020 року за № 08-06/20, квитанцією про оплату правничої допомоги.

Правові висновки суду та мотивувальна частина рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю «С Клаус» зареєстровано, як юридична особа, 9 вересня 2005 року, номер запису про державну реєстрацію: 1 069 102 0000 004522; статутний капітал ТОВ «С Клаус» становить 33200,00грн.

Учасниками ТОВ «С Клаус» є: ОСОБА_3 - 25% статутного капіталу, номінальна вартість частки дорівнює 8300,00 грн. (вісім тисяч триста гривень);

ОСОБА_4 - 25% статутного капіталу, номінальна вартість частки дорівнює 8300,00 грн. (вісім тисяч триста гривень);

ОСОБА_1 - 25% статутного капіталу, номінальна вартість частки дорівнює 8300,00 грн. (вісім тисяч триста гривень);

ОСОБА_2 - 25% статутного капіталу, номінальна вартість частки дорівнює 8300,00 грн. (вісім тисяч триста гривень), що дорівнює 25 голосам.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що учасники товариства мають такі права, зокрема: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Підпунктами 4.1.2, 4.1.3 статуту ТОВ «С Клаус» визначено, що учасники Товариства мають, зокрема, такі права: брати участь в управлінні Товариством у порядку, передбаченому Статутом Товариства та чинним законодавством України; отримувати інформацію про господарську діяльність Товариства. Учасники Товариства можуть мати інші права, передбачені чинним законодавством України та Статутом Товариства.

Відповідно до п.2.20 Постанови Пленуму ВГСУ № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" відповідно до абзаці другого частини першої статті 88 ГК України, пункту "а" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники юридичної особи мають право брати участь в управління справами товариства. Участь у загальних зборах та голосування на них є правом, а не обов`язком учасника.

У зв`язку з цим, позивачі правомірно звернулись до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "С Клаус" від 11.07.2019, оформлене протоколом № 1, мотивуючи вимоги тим, що на цих зборах вони не були присутніми, а тому порушені їх права на участь в управлінні товариством.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В ході розгляду справи відповідач підтвердив, що саме 11.07.2019 ним було проведено загальні збори учасників товариства, на яких були присутні усі чотири учасника товариства, в тому числі позивачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Два інші учасники товариства - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які залучені до справи в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача, у відзивах на позов стверджували, що усі учасники товариства були присутні на загальних зборах 11.07.2019. Також до матеріалів справи відповідач долучив заяви цих же осіб, однак як свідків - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Каховського районного нотаріального округу Корня Т.І. від 09.12.2020. За заявою означені особи повідомляють, що вони обізнані зі змістом закону щодо кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань та повідомили про готовність з`явитися до суду за викликом для підтвердження своїх свідчень. В заяві вони свідчили, що 11.07.2019 ТОВ "С Клаус" проведено загальні збори учасників, на яких були присутні усі учасники товариства. Свідки свідчать, що їм не відомо з яких підстав (причин) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як учасники ТОВ "С Клаус", які присутні на загальних зборах, не скористались можливістю підписати протокол зборів від 11.07.2019. Також свідки зазначають, що їм не відомо, з яких підстав (причин) у позовній заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають про їх відсутність на загальних зборах 11.07.2019 (т.2 а.с.93-94). Крім того, ОСОБА_3 в заяві свідка повідомляв, що ним, як директором товариства повідомлено інших учасників товариства про необхідність проведення загальних зборів учасників ТОВ "С Клаус" з метою надання учасниками товариства згоди на вчинення директором товариства значних правочинів, шляхом прийняття відповідних правочинів.

Суд, вважаючи за необхідне, викликав зазначених осіб в судове засідання для дачі показання свідка у судовому засіданні відповідно до правил ст.87,89 ГПК України, оскільки у суду виникли сумніви щодо змісту та повноти свідчень, адже інші учасники товариства-позивачі у справі, в позовні заяві стверджують, що їх особисто не було на загальних зборах та їх про час та місце проведення зборів 11.07.2019 ніхто не повідомляв. Суд двічі виносив ухвали про виклик свідка від 24.12.2020 та 12.01.2021.

Одночасно, суд ухвалами від 24.12.2020 та 12.01.2021 визнавав явку позивачів обов`язковою.

Однак, усі учасники справи-учасники товариства жодного разу не прибули до суду, причин неявки не зазначили. До суду повернулися без вручення вузлом зв`язку ухвали про виклик, що направлялись на адресу за місцем прописки ОСОБА_4 з відміткою "адресат відсутній за адресою". Між тим, ухвала направлялась за тією адресою, яка зазначена ОСОБА_5 у заяві свідка.

Із огляду на вказані обставини суд дійшов до висновку, що встановити факт присутності усіх учасників на загальних зборах 11.07.2019 шляхом надання свідчень свідка або пояснень позивача не є можливим через їх неявку.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Із огляду на надані докази сторонами суд прийшов до висновку, що позивачі свої позовні вимоги та обставини викладені в заяві щодо їх відсутності на загальних зборах ніяким чином не доводять. При цьому не можливо прийнять в якості письмового доказу позовну заяву не можливо, адже вона підписана адвокатом а не позивачами.

Таким чином, на день розгляду справи тільки відповідач надав докази- нотаріально засвідчені заяви свідків, що відповідають ст.88 ГПК України та які суд може прийняти до уваги як докази у відповідності до ст.73 ГПК України.

Однак, оскільки недивлячись на готовність з`явитись на виклик суду, як свідки зазначили у своїй заяві свідка, вони не з`явилися на вимогу суду, суд до уваги цей доказ не приймає, бо є неповним (не надано пояснень в повному обсязі щодо усіх обставин проведення загальних зборів 11.07.2019).

Також не з`явились та не надали пояснення позивачі, хоча суд визнавав їх явку обов`язковою за ухвалами від 24.12.2020 та 12.01.2021.

Таким чином в ході розгляду справи суд не міг встановити факт невідповідності спірного рішення нормам чинного законодавства.

При таких обставинах суд дійшов до висновку, що сторони, зокрема позивачі, не довели ті обставини на які вони посилаються, а тому суд вважає рішення загальних зборів легітимним відповідно до п 2.11 Постанови Пленуму ВГСУ № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" за яким господарські суди мають виходити з легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше.

Судом досліджено розділ 6 "Загальні збори учасників" статут відповідача ТОВ " С Клаус" ( т.1 а.с.29-37).

За п.6.12 статуту передбачено, що загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-яких питань без дотримання вимог, встановленим цим Статутом або чинним законодавством щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники Товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань

За п.6.13 статуту передбачено, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом Товариства. Виконавчий орган Товариства скликає загальні збори шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства. Виконавчий орган Товариства зобов`язаний повідомити учасників Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Повідомлення про скликання загальних зборів учасників надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. У повідомленні про загальні збори зазначається дата, час, місце проведення, порядок денний.

В ході розгляду справи було встановлено, що відповідач доводив, що керівник товариства ОСОБА_3 попереджав позивачів про необхідність проведення зборів, що підтверджено заявою свідка ОСОБА_3 . Однак, в порушення п.6.13 статуту товариством не надсилалось поштовим повідомлення позивачам про час та місце проведення зборів, що є порушенням та у відповідності до ст.61 ЗУ "Про господарські товариства", п.2.14 Постанови Пленуму ВГСУ № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" є підставою для визнання рішення загальних зборів недійсними. Разом з тим, п.6.12 статуту товариства передбачив можливість прийняття загальними зборами рішень без дотримання вимог, встановленим цим Статутом або чинним законодавством щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, у випадку коли усі учасники товариства взяли участь у загальних зборах. Тобто, в цьому випадку не направлення поштових повідомлень про час та місце проведення загальних зборів не може бути підставою для визнання рішення таких зборів недійсним.

В даному спорі позивачі ніякими законними допустимими та достовірними доказами не довели свою відсутність на загальних зборах 11.07.2019, тому суд дійшов до висновку, що, з урахуванням норм п.6.12 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "С Клаус", відсутність поштового повідомлення про проведення зборів не впливає на чинність рішення загальних зборів від 11.07.2019, що оскаржується позивачами

До матеріалів справи долучено завірену копію протоколу загальних зборів 11.07.2019, який підписано головою зборів Лещенко П.П. та секретарем зборів ОСОБА_4 .

Відповідно до п.6.19 статуту товариства на загальних зборах ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників може підписати прокотол (т.1 а.с.31).

Таким чином, підпис на протоколі усіх учасників товариства, які прийняли участь у загальних зборах не є обов`язковою, тому доводи позивачів про відсутність їх підписів в протоколі загальних зборів також не може свідчити про їх відсутність на загальних зборах товариства 11.07.2019.

Відповідно до п.2.13 Постанови Пленуму ВГСУ № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" безумовною підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним є, зокрема відсутність протоколу загальних зборів товариства.

До матеріалів справи долучено протокол № 1 від 11.07.2019 загальних зборів, який завірений ТОВ "С Клаус" ( т.1 а.с.50).

На вимогу суду відповідач не надав оригіналу зазначеного протоколу, пояснивши, що оригінал цього документу втрачено, у наявності є три відповідним чином завірені копії. По факту втрати оригіналу протоколу № 1 від 11.07.2019 у товаристві проводилось службове розслідування, за результатами якого наказом № 1д від 22.08.2019 головному бухгалтеру Борисенковій А.В. як відповідальній особі за зберігання, оголошено догану. Пізніше бухгалтер ОСОБА_6 звільнилась за згодою сторін з 25.10.2019, що підтверджено наказом № К-7 від 23.10.2019 ( т.2 а.с.18-28).

Згідно зі ст. 91 ГПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З урахуванням наведеної норми, суд приймає до уваги завірену копію ТОВ "С Клаус" протоколу № 1 загальних зборів від 11.07.2019 як належний допустимий та достовірний письмовий доказ, в якому викладені прийняті рішення загальними зборами товариства, які відбулися 11.07.2021.

Відповідач просить при розгляді справи застосувати позовну давність.

За визначенням частини 1 статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Згідно із статтею 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина 1 статті 252 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, частиною 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно з частиною частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом позовної заяви Позивачами вказано, що 03.09.2020 представником Позивачів на адресу ТОВ «СП «Нібулон» направлено адвокатський запит з проханням, надати копії протоколу загальних зборів учасників ТОВ «С Клаус», яким директору ТОВ «С Клаус» надано згоду на вчинення товариством протягом 2019-2020 років будь-яких значних правочинів із ТОВ «СП «Нібулон».11.09.2020 від ТОВ «СП «Нібулон» отримано відповідь на адвокатський запит разом з копією протоколу № 1 від 11.07.2019. Останній направив копію згаданого проколу супровідним листом від 08.2020 № 11656/3-20/27 ( т.1 а.с.13) (т.1 а.с. 160). Зазначені доводи приводив представник позивачів в судовому засіданні.

Водночас, позивачі в позовній заяві стверджують, що саме із змісту протоколу №1, отриманого за адвокатським запитом, стало їм відомо про те, що 11.07.2019 проведено загальні збори учасників ТОВ «С Клаус», на яких, згідно даних протоколу, присутні учасники: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Для правильного застосування частини першої статті 261 Цивільного кодексу України, при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав (довідатися про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити).

Докази, що підтверджують наявність обставин, які перешкоджали Позивачам раніше дізнатися про порушення своїх прав та звернутися за їх захистом до суду в матеріалах справи відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року по справі № 372/1036/15-ц (провадження № 14-252цс18).

Водночас, Європейський суд з прав людини, застосовуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), зауважує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фінікарідов проти Кіпру», механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме, - ймовірною обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права.

В ході розгляду справи відповідач доводив, що позовні вимоги заявлені поза межами річного строку позовної давності, адже позивачі були присутні на загальних зборах 11.07.2019 і того ж дня їм стало відомо про прийняті рішення за результатами розгляду питань порядку денного загальних зборів. Отже, строк позовної давності закінчився через рік 11.07.2020, в той час як позивачі звернулися до суду 17.11.2020.

Із огляду на доводи сторін, суд дійшов до висновку, доводи позивачів свідчать, що адвокатське об`єднання "Жованник та партнери" 03.09.2020 звернулось до ТОВ СП "Нібулон" з запитом та саме на адресу адвокатського об`єдання сільськогосподарським підприємством направлено копія спірного протоколу з супровідним листом. Зазначене свідчить, що саме адвокатське об`єднання в вересні 2020 року дізналось про наявність спірного протоколу, а не позивачі. При таких обставинах, суд не приймає доводи позивачів про те, що вони дізнались про спірне рішення після отримання протоколу загальних зборів від 11.07.2019 адвокатським об`єднанням саме в вересні 2020 року. В матеріалах справи відсутні пояснення позивачів, з якої причини вони звернулися до адвокатського об`єднання за наданням правової допомоги, договір про надання правової допомоги до матеріалі справи не долучено.

За таких обставин, приймає до уваги, що позивачами не доведено факт відсутності їх на загальних зборах товариства 11.07.2019 та погоджується з доводами відповідача, що строки позовної давності мають обраховуватися від 11.07.2019, тобто дня проведення загальних зборів. Суд приходить до висновку, що позивачами позовна заява подана за межами річного строку позовної давності.

З урахуванням викладеного, встановлених фактів, проведеного аналізу чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позивачами не доведено факту відсутності їх на загальних зборах товариства з обмеженою відповідальністю "С Класус" 11.07.2019, позовна заява подана поза межами строків позовної давності, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

В ході розгляду справи відповідач заявив клопотання про покладення на позивачів його витрат, пов`язаних з отриманням ним правничої допомоги за даною справою у сумі 20 000 грн.

Частиною 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу

У відповідності до статті 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом

вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховним Судом сформовано сталу судову практику про те, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також: розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Пунктом 8 частини 3 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У відповідності до частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідач у відзиві зазначив, що попередній розрахунок судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку з розглядом справи, складає 20 000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, які понесені відповідачем, що підтверджуються договором про надання правничої допомоги від 08.06.2020 № 08-06/20 та актом приймання-передачі (надання послуг) від 07.12.2020 за договором про надання правничої допомоги від 08.06.2020 за № 08-06/20, квитанція про сплату вартості правничої допомоги у сумі 20 000 грн. ( т.1 а.с.95-103).

В ході розгляду справи, відповідач не надав докази додаткових судових витрат.

При таких обставинах, керуючись ст. 126 ГПК України суд судові витрати з професійної правничої допомоги покладає на позивачів пропорційного по 10 000 грн. на кожного

Керуючись статтями 123, 126, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог.

2.Покласти на позивачів судові витрати відповідача, що складаються із витрат пов`язаних з отриманням правничих послуг у сумі 20 000 грн. пропорційно.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С КЛАУС" (74855, Херсонська обл., Каховський район, с. Калинівка, вул. Луначарського, буд. 2, код ЄДРПОУ 33694531) 10000 грн в рахунок відшкодування судових витрат.

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С КЛАУС" (74855, Херсонська обл., Каховський район, с. Калинівка, вул. Луначарського, буд. 2, код ЄДРПОУ 33694531) 10000 грн в рахунок відшкодування судових витрат.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення оформлено та підписано 12.02.2021

Суддя Л.М. Немченко