Рішення № 94829263, 05.02.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12200/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 року Рiвненський мiський суд

Рівненської області

в особi суддi - Ковальова І.М.,

при секретарі – Соломон О.М.

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в мiстi Рiвне спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби (Рівненської митниці ДФС України) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (Рівненської митниці ДФС України) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил звернувся ОСОБА_1 у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Рівненської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0237/20400/19 від 06.06.2019 р. за якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного проступку, передбаченого ст.485 МК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав за обставин викладених у позові та доповненнях до нього, просить суд його задоволити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, письмовий відзив на позов до суду не подав, про дату та час розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови в справі про порушення митних правил №0237/20400/19 від 06.06.2019 року , підставою для її винесення слугувало отримання Рівненською митницею ДФС листа ГУ ДФС у Волинській області від 08.04.2019 року №1765/7/03-20-14-08-10, яким направлено матеріали документальної невиїзної перевірки ПП «Лідер Авто Захід» дотримання вимог законодавства України в частині перевірки повноти нарахування та сплати митних платежів за окремими митними деклараціями (Акт №5339/14-08/41202762 від 21.03.2019р.).

На підставі вказаного акта ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 08 квітня 2019 року № 0003661408 про збільшення грошового зобов`язання по миту на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності у сумі 35 416 грн. 75 коп. (з них: 28 333 грн. 40 коп. за основним податковими зобов`язаннями, 7 083 грн. 35 коп. за штрафними санкціями), №0003681408 про збільшення сум грошового зобов`язання по податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 93 500 грн. 22 коп. (з них: 62 333 грн. 48 коп. за основним податковим зобов`язанням, 31 116 грн. 74 коп. за штрафними санкціями).

Заниження митної вартості ввезених транспортних засобів контролюючий орган обґрунтовує інформацією, отриманою від компетентних органів Республіки Польща, Королівства Нідерланди та Литовської Республіки, згідно із якою вартість автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 на момент переміщення через митний кордон становить 12 550 Євро, а автомобіля RENAULT "TRAFIC", ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 - 6 000 Євро.

На підставі вищевказаного Акту перевірки було винесено дві постанови про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , а саме: постанова Волинської митниці ДФС про порушення митних правил №0085/20500/19, щодо транспортного засобу “MERCEDES-BENZ”, модель “SPRINTER”, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 та постанова Рівненської митниці ДФС про порушення митних правил №0237/20400/19, щодо транспортного засобу “RENAULT”, модель “TRAFIC”, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 .

З рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 01.08.2019 року у справі №163/454/19 вбачається, що постанову в.о. начальника Волинської митниці ДФС Шелігацького Є.С. від 13.02.2019 року в справі про порушення митних правил №0085/20500/19 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнано протиправною та скасовано. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 року вищевказане рішення залишено без змін.

Щодо ввезення на митну територію України транспортного засобу “RENAULT”, модель “TRAFIC”, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 судом встановлено, що 30 липня 2018 року для здійснення митного оформлення товару - автомобіль “RENAULT”, модель “TRAFIC”, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 в митному режимі «імпорт» до Рівненської митниці ДФС було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA204070/2018/106636 разом з товаросупровідними документами, а саме: інвойс (invoice) №180728.4-SIL/LAZ від 28 червня 2018 року, міжнародна товаро-транспортна накладна CMR б/н від 28 червня 2018 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 20.01.2014 року, контракт № 08/17-S від 03 липня 2017 року.

Митна вартість товару за вищезазначеною митною декларацією заявлена декларантом із застосуванням резервного методу на рівні 101108,32 грн. (3 250 Євро на дату проведення митного оформлення товару). Загальна сума сплачених митних платежів за вказаною митною декларацією становить 33 844,22 грн.

Приймаючи оскаржувану постанову про порушення митних правил №0237/20400/19 від 06.06.2019 року відповідач виходив з того, згідно наданих митними органами Литовської Республіки документів встановлено, що автомобіль “RENAULT”, модель “TRAFIC”, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 був експортований литовським підприємством UAB” DT TRANSPORT” за ціною 6000 євро.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, та використовуючи визначений ст.62 Конституції України принцип, відповідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, суд вважає, що в судовому засіданні не було встановлено ті обставини, що позивач вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно із статтею 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України (частина перша статті 51 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документи,які підтверджують митну вартість, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Як підтверджується матеріалами справи, 30 липня 2018 року для здійснення митного оформлення товару - автомобіль “RENAULT”, модель “TRAFIC”, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 в митному режимі «імпорт» до Рівненської митниці ДФС було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA204070/2018/106636 разом з товаросупровідними документами, а саме: інвойс (invoice) №180728.4-SIL/LAZ від 28 червня 2018 року, міжнародна товаро-транспортна накладна CMR б/н від 28 червня 2018 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 20.01.2014 року, контракт № 08/17-S від 03 липня 2017 року.

Вказані документи не містять будь-яких розбіжностей, ознак підробки та у них наявні всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Доказів наявності у позивача інших документів, ніж ті, які подані до митного органу, матеріалами справи не підтверджується.

При цьому, підставою для складення відносно позивача протоколу про порушення митних правил та притягнення його до адміністративної відповідальності, були одержані документ, а саме, експортна митна декларація № 18LТКС401000ЕК0В9FA2 від 27.07.2018 року, яка містять інші відомості щодо вартості транспортного засобу, продавця, покупця ніж документи, надані позивачем для його митного оформлення.

Разом з тим, митним органом не перевірено обставин завершення експорту товару з Литовської Республіки, не подано запиту компанії відправнику товару - “SCANDIO IMPEX LIMITED PARTNERSHIP” та компанії UAB” DT TRANSPORT”, про обставини продажу та експорту транспортного засобу.

Крім цього, відповідачем не доведено, що одержані з Литовської Республіки документи мають переважне доказове значення порівняно з документами, поданими для митного оформлення згаданого вище транспортного засобу, відтак, не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 , у вчиненні дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів.

Слід зазначити, що жодними нормативними актами не передбачено обов`язок декларанта перевіряти дані, що зазначені в товарно-супровідних документах при заповненні митних декларацій.

Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 486 МК України щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил, згідно ст.489 МК України зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

За змістом ст.ст.458,487 МК України, ст.ст.9-11 КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Стаття 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги та тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Зі зміст даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого ст.485 МК України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

Правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки та бажала або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП), а вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.11 КУпАП).

В судовому засіданні було встановлено що декларант під час оформлення транспортних засобів визначаючи рік випуску транспортних засобів діяв добросовісно, без жодного умислу щодо заявлення неправдивих відомостей щодо імпортованого транспортного засобу та заниження митної вартості, адже пред`явив до митного оформлення виключно ті документи, які були йому передані продавцем автомобілів, що які ніким не скасовані чи визнані недійсними, що безумовно свідчить про відсутність в діях позивача прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Відповідно до ст.498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ст.526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Однак, оскаржувана постанова не містить жодної інформації про надсилання позивачу примірника складеного протоколу про порушення митних правил та повідомлення його про місце і час розгляду справи. Таким чином, на момент винесення оскаржуваної постанови позивач був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, в тому числі щодо надання пояснень, присутності під час розгляду справи, скористатись правовою допомогою. Як підсумок, на момент винесення оскаржуваної постанови відомості про належне повідомлення позивача про місце і час розгляду протоколу відсутні, а заяв про розгляд протоколу за його відсутності він не подавав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частин 1, 2, статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, не спростованими відповідачем, а тому вони підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.241-246,250,255,286,293,295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби (Рівненської митниці ДФС України) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил – задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Рівненської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0237/20400/19 від 06.06.2019 р за якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного проступку, передбаченого ст.485 МК України, а провадження по справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає село Борочиче Горохівського району Волинської області; РНОКПП – НОМЕР_4

Відповідач: АДРЕСА_1 .

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов