Вирок № 94824746, 12.02.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/7582/20

Провадження № 1-кп/185/246/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.

секретаря Шемет Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Павлоград кримінальне провадження, що внесено в ЄРДР за №12020040370001047 від 15.06.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Павлограда Дніпропетровської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, працюючої в ФОП « ОСОБА_2 », заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, -

за участю прокурора Зейналова І.А. огли,

потерпілої ОСОБА_3 ,

представника потерпілої адвоката Савченка С.А.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Киричка Г.О.

В С Т А Н О В И В :

10.05.2020 року приблизно о 20.20 годині обвинувачена ОСОБА_1 , знаходячись за адресою проживання: АДРЕСА_1 , - вийшовши з будинку, в якому проживає, попрямувала до городу, в правій руці тримаючи чашку з гарячим чаєм. Підходячи до вузького проходу, який веде до городу, обвинувачена ОСОБА_1 , зрівнявшись з потерпілою ОСОБА_3 та зіткнувшись плечима, на ґрунті тривалих неприязних відносин у зв`язку з розподілом будинку, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 , розвернулась та умисно вилила окріп чаю з чашки на ліву руку та лівий бік спини потерпілої ОСОБА_3 , тим самим спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді опіку 2 ступеню лівого плеча (2%), що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Допитана обвинувачена ОСОБА_1 вину за ч.1 ст. 125 КК України не визнала і пояснила, що зі своєю двоюрідною сестрою ОСОБА_3 вони конфліктують із-за будинку. В день подій 10.05.2020 року відбувся конфлікт з чоловіком потерпілої. Протягом дня сім`я потерпілої вживала спиртні напої та провокували конфлікт. Ввечері цього дня, вона вийшла на подвір`я, тримала в правій руці чашку з чаєм, направилась до городу, де були її діти. На доріжці, що веде до її огороду, їй назустріч йшла потерпіла ОСОБА_3 , яка прискорилась, побачивши її. За потерпілою йшов її чоловік ОСОБА_4 . Підійшовши ближче до потерпілої, остання з силою штовхнула своїм лівим плечем в її ліве плече, від чого її розвернуло. Вона висловилась нецензурними словами в бік ОСОБА_3 . Свідок ОСОБА_4 одразу підбіг до потерпілої, схопив її рукою за обличчя та наказав іти додому. ОСОБА_3 в цей момент замахувалась в її бік пакетом, намагаючись вдарити та розпочати бійку. Потерпіла разом з чоловіком одразу зайшли в будинок. Після зіткнення з потерпілою в чашці не залишилось напою. Не виключає, що в момент поштовху потерпілої, вона випадково могла облити останню гарячим чаєм. В подальшому вона викликала поліцію. Потерпілу після цього інциденту майже не бачила, тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 в момент конфлікту не помітила, в подальшому іноді бачила марлеву серветку на лівій руці. Заявлений цивільний позов вона не визнає, саме дії потерпілої призвели до таких наслідків.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 10.05.2020 року ввечері приблизно о 20.00 годині поверталась від сусідки ОСОБА_5 до свого подвір`я, в якому також приживає обвинувачена. Ніяких спиртних напоїв в той день вона не вживала. Проходячи по доріжці з городу, назустріч йшла обвинувачена ОСОБА_1 , в руці якої була чашка. Порівнявшись з обвинуваченою у вузькому проході, вони зіткнулись плечима лівих рук. Зробивши шаг вперед, через секунду вона відчула біль, обвинувачена облила її окропом. Вона почала кричати, одразу підбіг її чоловік та відвів додому. Дії обвинуваченої вважає були умисними у зв`язку з тривалими конфліктами із-за спадщини. Ввечері вона звернулась до лікарні, в подальшому лікувалась в хірургічному відділені, опіки тривалий час не заживали, вона не могла доглядати за своєю дитиною. Після отриманих ушкоджень в неї на руці утворився шрам, це призводить до дискомфорту, вона намагається його постійно закрити та приховати. За весь час обвинувачена жодного разу не поцікавилась її станом здоров`ям, не попросила вибачення. Наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, при визначенні покарання сподівається на призначення самого суворого покарання, що передбачено санкцією інкримінованої статті.

Свідок ОСОБА_5 під час допиту повідомила, що 10 травня 2020 року ввечері до неї приходила сусідка ОСОБА_3 . Вона провела її до хвіртки між подвір`ями, бачила як потерпіла пішла по доріжці з огороду в бік дому. Назустріч йшла обвинувачена. Закривши хвіртку та розвернувшись, вона почула нецензурні слова з боку обвинуваченої. Коли повернулась в бік ОСОБА_3 , то побачила рух руки обвинуваченої з чашкою в бік спини потерпілої. Після почула крики і бачила, як підбіг чоловік потерпілої ОСОБА_4 до неї, забрав її, і вони пішли додому. В подальшому вона бачила опіки на тілі ОСОБА_3 : на лівій руці та спині. Дії обвинуваченої були неочікувані, цей поступок неможливо виправдати та пояснити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що 10 травня 2020 року ввечері копав яму в городі будинку, побачив, як його дружина, потерпіла ОСОБА_3 йшла від сусідки по стежці від хвіртки. Він також став йти за потерпілою додому. Назустріч по стежці йшла обвинувачена ОСОБА_1 та тримала в правій руці чашку темного кольору ємкістю 400 мл. Порівнявшись, потерпіла та обвинувачена зіткнулись плечима, після обвинувачена розвернулась та рідиною з чашки облила його дружину. Окріп потрапив на спину зліва та ліву руку. Він одразу підбіг до ОСОБА_3 , відвід її додому, де надав першу допомогу. У потерпілої одразу утворився набряк після опіку, рідина якою її було облито був чай. В той же день вони звернулись до лікарні, він особисто придбавав ліки. Рани на руці дружини після опіку тривалий час не загоювались, тепер в цьому місці утворилися рубці. Після отриманих травм ОСОБА_7 не могла повноцінно доглядати за їх нещодавно народженою дитиною, відчувала біль.

Під час допиту свідок ОСОБА_8 пояснив, що 10 травня 2020 року на їх подвір`ї виникла перепалка між тещею, за яку в подальшому заступилась його дружина, обвинувачена ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 . Ввечері він перебував на ганку будинку, обвинувачена зробила йому кофе, собі - чай, та направилась до городу, де були їх діти. З городу назустріч обвинуваченій йшла потерпіла ОСОБА_7 , позаду йшов її чоловік. Він побачив, як жінки зіткнулись плечима, і обвинувачена висловилась нецензурними словами. Зрозумівши, що може відбутись бійка, він підвівся та побіг до місця конфлікту. Він не бачив, як потерпілу було облито чаєм. Чоловік потерпілої ОСОБА_4 підбіг до ОСОБА_3 та одразу забрав її додому. Ніяких тілесних ушкоджень у потерпілої він не побачив, остання не скаржилась на біль та стан свого здоров`я, нічого не казала. В подальшому його дружина викликала поліцію. Через деякий час на лівій руці потерпілої побачив марлеву пов`язку.

Судом були досліджені надані сторонами письмові докази.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12020045370001047, 15.06.2020 року до ЄРДР Павлоградським ВП ГУНП в Дніпропетровській області були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України за заявою ОСОБА_3 про спричинення їй легких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , орган досудового розслідування - СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Копія довідки № 4616 КЗ «Павлоградської міської лікарні № 4 ДОР», згідно якої 10.05.2020 року ОСОБА_3 звернулася в лікарню зі скаргами на біль у зв`язку з отриманими о 20.20 годині цього дня травмами після облиття сусідкою окропом, де їй був встановлений діагноз: опіки лівої верхньої кінцівки.

Протокол огляду місця події від 28.08.2020 року, відповідно до якого на підставі письмового дозволу власника ОСОБА_9 було оглянуто місце події кримінального правопорушення за адресою: АДРЕСА_1 - за участі понятих, адвоката Савченка С.А . Нічого не було вилучено під час огляду. До протоколу додана фототаблиця, на якій зафіксоване місце події.

Висновок експерта №161 від 03.08.2020 року, згідно якого на основі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_3 , наданої медичної документації та об`єктивних даних огляду у потерпілої ОСОБА_3 виявлене тілесне ушкодження у вигляді опіку окропом ІІ ст. лівого плеча (2%), яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень Виявлене тілесне ушкодження у вигляді опіку утворилося від термічної дії позамежної температури внаслідок дії окропу, можливо при одноразовій дії. Враховуючи характер та механізм утворення виявленого тілесного ушкодження, виключається можливість його утворення при падінні з висоти власного зросту, давність його утворення може відповідати даті - 10.05.2020 року.

Протокол проведення слідчого експерименту від 27.08.2020 року, згідно якого під час проведення досудового розслідування за участі потерпілої ОСОБА_3 , її представника, понятих за місцем вчинення кримінального правопорушення: АДРЕСА_1 , - був проведений слідчий експеримент, застосовувалось фотографування. Під час вказаної слідчої дії потерпіла ОСОБА_3 розповіла та показала - яким чином обвинувачена ОСОБА_1 10.05.2020 року спричинила їй опіки, коли вона поверталась додому. Приблизно о 20.10 годині на вузькому проході під час руху вона і обвинувачена штовхнулися плечима, ОСОБА_1 стала позаду її, після чого вона відчула біль в області спини з лівої сторони та лівої руки. Повернувшись, вона побачила у обвинуваченої ОСОБА_1 порожню чашку в правій руці, в якій був окріп і яким остання спричинила їй тілесні ушкодження.

Протокол проведення слідчого експерименту від 27.08.2020 року, відповідно до якого на стадії досудового розслідування за участі свідка ОСОБА_5 за місцем вчинення кримінального правопорушення був проведений слідчий експеримент, проводилось фотографування. Під час вказаної слідчої дії свідок ОСОБА_5 розповіла та показала механізм отримання потерпілою ОСОБА_3 10.05.2020 року тілесних ушкоджень. Приблизно о 20.10 годині вказаного дня потерпіла поверталась від неї, через деякий час вона почула крики ОСОБА_3 . Повернувшись побачила ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які знаходилися на вузькому проході. Потерпіла ОСОБА_3 стояла до неї спиною, а ОСОБА_1 правим боком, при цьому тримала в правій руці чашку та рука знаходилась витягнутою до спини ОСОБА_3 . В цей час ОСОБА_3 повернулася до ОСОБА_11 обличчям, та вони почали кричати одна на одну. Після чого прийшов чоловік ОСОБА_3 та забрав її.

Висновок експерта №269-Д від 09.10.2020 року, відповідно до якого на основі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_3 , наданої медичної документації та об`єктивних даних огляду у потерпілої виявлене тілесне ушкодження у вигляді опіку окропом ІІ ст. лівого плеча (2%). Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження у ОСОБА_3 , не виключена можливість його утворення за обставин та умов, на які вона вказує в ході проведення слідчого експерименту від 27.08.2020 року за її участі.

Аналізуючи показання обвинуваченої в частині її непричетності до опіку потерпілої, відсутності умислу на це, співставляючи їх з обвинуваченням, що інкримінується ОСОБА_1 , а також з показаннями потерпілої, свідків, та з іншими доказами - зокрема, дослідженими судом протоколами слідчих дій, висновками експертів, які повністю викривають обвинувачену у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд робить висновок про те, що вказані показання обвинуваченої є способом захисту останньої від висунутого обвинувачення у вчиненні кримінального проступку та намаганням ухилитись від кримінальної відповідальності за скоєне, а показання потерпілої, свідків та інші наведені судом докази мають характер логічних, послідовних та об`єктивних. Зазначені докази винуватості обвинуваченої ОСОБА_1 є належними, достатніми та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому КПК та Конституцією України.

Показання обвинуваченої про те, що саме потерпіла своїми діями призвела до отримання опіку, коли, проходячи поруч навмисно плечем штовхнула її, в результаті чого вона можливо випадково облила потерпілу гарячим чаєм, були спростовані в суді показаннями потерпілої ОСОБА_3 , яка зазначила, що після поштовху плечима вона зробила кров вперед і пройшла секунда, після чого почула біль в області спини зліва та лівої руки, а коли обернулась, то побачила витягнуту руку обвинуваченої з порожньою чашкою в її бік. Тобто пройшов проміжок часу між поштовхами плечима та отриманням опіку потерпілою ОСОБА_3 . Також вказані вище показання обвинуваченої були спростовані показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які бачили саме замах рукою обвинуваченої з чашкою в бік спини потерпілої та реакцію потерпілої на вказані дії, її крики. Свідок ОСОБА_4 , який йшов позаду потерпілої, і це підтвердила сама обвинувачена, бачив, як ОСОБА_1 саме умисно вилила на спину потерпілій гарячий чай. Під час слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_5 показували аналогічний механізм спричинення опіку потерпілій, і проведена в подальшому судово-медична експертиза підтвердила можливість появи тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_3 при встановлених обставинах слідчого експерименту.

У зв`язку з викладеним покази потерпілої, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , протоколи слідчих дій, висновки експертів покладені в основу вироку.

Ствердження захисника про недопустимість протоколу огляду місця події та слідчих експериментів за участі свідка ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_7 у зв`язку з їх неналежним оформленням, незрозумілості заяви ОСОБА_9 , яка надавала дозвіл на проведення вказаних слідчих дій, - були спростовані наявністю копії договору дарування, де власниками будинку АДРЕСА_1 є зокрема ОСОБА_9 . Додані фототаблиці є додатком до протоколів слідчих дій, оформлені належним чином, підтверджують встановлені обставини в ході проведення слідчих дій. Самі протоколи слідчих дій відповідають вимогам ст.237 та 240 КПК України.

До показів свідка ОСОБА_8 суд відноситься критично у зв`язку з тим, що він є чоловіком обвинуваченої, намагається її захистити від висунутого обвинувачення, тому ці покази суд не приймає до уваги при постановлені вироку. До того ж показання свідка ОСОБА_8 суперечать встановленим обставинам. Так, згідно висновків експерта та медичних документів виявлений опік у потерпілої утворився 10.05.2020 року о 20.20 годині, усі свідки подій та потерпіла вказують, що легкі тілесні ушкодження у ОСОБА_3 утворилась в момент зіткнення плечима з обвинуваченою на стежці до городу, при цьому ОСОБА_3 кричала після отриманої травми, а свідок ОСОБА_8 , який бачив поштовх плечима жінок та одразу підбіг до місця конфлікту, взагалі не побачив ніяких тілесних ушкоджень у потерпілої, не чув її скарг на біль та вважає, що рідиною температурою 60 градусів неможливо обпектися.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані.

При призначенні покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії кримінальних проступків, ступінь негативних та непоправимих наслідків у вигляді рубців на руці потерпілої, думки потерпілої, даних про особу обвинуваченої, яка не судима, працює, за місцем реєстрації та роботи характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, відсутність будь-якого каяття з боку останньої, відношення обвинуваченої до скоєного.

Обставин, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд не встановив.

Обставин, відповідно до вимог ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченої, суд також не встановив.

За сукупністю обставин вчинення кримінального правопорушення, ступеня тяжкості, непоправимих наслідків в результаті правопорушення, думки потерпілої, яка наполягає на суворому покаранні, даних про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, працює та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченій покарання в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України у вигляді штрафу в максимальних межах.

Запобіжний захід до обвинуваченої не застосовувався.

Потерпілою ОСОБА_7 в межах кримінального провадження заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 400 гривень, моральної шкоди в розмірі 50000 гривень та стягнення в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу 10000 гривень. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_7 зазначила, що після отриманих тілесних ушкоджень на лікування нею було витрачено 400 гривень, в підтвердження чого надано товарні чеки на придбання ліків на суми: 163.75 гривень (10.05.2020 року), 101.60 гривень (14.05.2020 року), 134 гривень (18.05.2020 року), що загалом становить 399.35 гривень. В результаті неправомірних дій обвинуваченої вона зазнала сильного болю та переживань, отримана травма довго не загоювалась, відчула сильний стрес, обурена зухвалою поведінкою останньої. Вона тривалий час не могла повноцінно займатись вихованням своєї дитини, вимушена була багато часу втрачати на візити до поліції, захисника та суду, що порушило звичайний спосіб життя та доставило багато неприємностей. Після отриманого опіку в неї на руці залишились рубці, які не сходять. На правову допомогу захисника загалом було витрачено 10000 гривень.

У відповідності вимог ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

В якості підтвердження завданих матеріальних збитків потерпілою суду надані квитанції та їх копії про сплату вартості придбаних для лікування медичних препаратів загалом у сумі 399.35 гривень з 10.05.2020 року до 18.05.2020 року, період лікування відповідно до медичної картки тривав з 10.05.2020 року до 22.05.2020 року.

Зазначені письмові докази є належними за кримінальним провадженням, тому судом враховані при визначені завданих матеріальних збитків на лікування потерпілої, доведена сума витрат на лікування потерпілої становить 399.35 гривень.

Оскільки судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 винна у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за описаних у вироку обставин і в результаті її дій потерпілій ОСОБА_3 заподіяно матеріальну шкоду загалом в сумі 399.35 гривень, що підтверджується матеріалами провадження, а також, враховуючи наявність правових підстав, передбачених ст.1166 ЦК України для покладання відповідальності за завдану шкоду саме на обвинувачену, суд дійшов висновку, що такі цивільні позовні вимоги ґрунтуються на законі, доведені документально і підлягають задоволенню саме у вказаному розмірі у відповідності ст. 127-129 КПК України, шляхом стягнення з обвинуваченої.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка їх спричинила у разі її винуватості.

Відповідно п.2 ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Частина 3 ст. 23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» зі змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 у пункті 9 орієнтує суди, що розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, психічних та інших/, яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість, можливість відновлення тощо та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого.

Враховуючи конкретні обставини провадження, характер і обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнала потерпіла ОСОБА_3 , час, протягом якого вона знаходилась на лікуванні, наслідки завданих тілесних ушкоджень, наявність рубців після опіків, матеріальний стан сторін, а також суд враховує принцип розумності і справедливості, і з урахуванням всього цього вважає можливим стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 , як винної особи, яка завдала тілесних ушкоджень потерпілій, на користь останньої моральну шкоду у сумі 10000 гривень.

Крім того, потерпілою ОСОБА_3 заявлено вимоги про стягнення з обвинуваченої витрат на правові послуги у розмірі 10000 гривень. В підтвердження заявлених вимог суду наданий договір на надання послуг адвоката від 27.10.2020 року, укладений між ОСОБА_3 та адвокатом Савченком С.А., ордер від 27.10.2020 року, копія свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю Савченка С.А. , квитанції до прибуткового касового ордеру№15/10/2020 від 15.10.2020 та 15.12.2020 року по 5000 гривень кожна, розрахунок наданих адвокатських послуг від 21.01.2021 року, складений адвокатом Савченком С.А.

Згідно з положеннями статей 137 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу між сторонами за результатом розгляду справи, визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та встановлюється на підставі наступних доказів: детального опису робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках надання правничої допомоги по певній справі; доказів вартості робіт (послуг) адвоката, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; детального опису витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги витрат адвоката; доказів здійснення витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому, відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи). Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Розрахунок наданих адвокатських послуг адвоката Савченко С.А. включає правничі послуги потерпілій під час проведення досудового розслідування, вартість яких сягає 5000 гривень, при цьому договір на надання послуг був укладений лише 27.10.2020 року, вже під час направлення обвинувального акту до суду та завершення досудового розслідування. Ні в договорі, а ні в розрахунку не доведено обґрунтованість витрат на таку допомогу, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, вартості цих робіт.

Суд вважає, що заявлені потерпілою витрати на правничу допомогу не доведені документально, тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, і призначити за ч.1 ст.125 КК України покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 завдану в результаті кримінального правопорушення матеріальну шкоду у розмірі 399.35 гривень та моральну шкоду у розмірі 10000 гривень, в іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Ю.А. Мельник