Рішення № 94821264, 09.02.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3940/20

Провадження № 2/740/159/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Кубрак Н. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі – ТОВ «Вердикт Капітал», товариство), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (далі – нотаріус), приватний виконавець виконавчого округу м. Києва (далі – виконавець) Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

установив:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 16 липня 2020 року приватним нотаріусом Гораєм О. С. вчинено виконавчий напис № 11940 про стягнення з неї на користь відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 20 341,00 грн та 650 грн за вчинення виконавчого напису. Згідно з виконавчим написом позивач є боржником за кредитним договором № 401203657 від 20 червня 2012 року, укладеним з Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі – АТ «Альфа-Банк»), правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал». Зазначено, що боржник допустив прострочення сплати платежів і сума заборгованості за період з 16 січня 2019 року по 11 березня 2020 року складає 20 341,00 грн, з яких: 955,05 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 23,70 грн – прострочена заборгованість за процентами, 6849,65 грн – строкова заборгованiсть по несплаченим вiдсоткам за користування кредитом, 12512,60 грн - строкова заборгованість за штрафами.

На підставі виконавчого напису виконавець 04 серпня 2020 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 62711646.

На думку позивачки, оспорюваний виконавчий напис є протиправним, тобто таким, що вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, оскільки на той час у неї не існувало безспірної заборгованості перед ТОВ «Вердикт Капітал». Позивачка не отримувала необхідної інформації стосовно наявної заборгованості від товариства та фактично була позбавлена можливості отримувати повну і достовірну інформацію щодо реального стану заборгованості, а тому не визнає самого факту нарахованої заборгованості перед ТОВ «Вердикт Капітал». Відсутність указаної інформації повністю позбавило її можливості оспорити вимоги відповідача, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення. Нотаріусом не було перевірено, чи надсилалась вимога стягувача, чи була вона ОСОБА_1 отримана, що унеможливило подання обґрунтованих заперечень, стосовно вчинення виконавчого напису. Крім того, приватним нотаріусом не було перевірено дотримання строків позовної давності. Так, з копії кредитного договору № 401203657, який став підставою вчинення оскаржуваного виконавчого напису, вбачається, що дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків, є 22 червня 2015 року, у зв`язку з чим позивачка вважає, що спливла позовна давність до вказаних вимог.

Посилаючись на вказане, ОСОБА_1 просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 16 липня 2020 року приватним нотаріусом Гораєм О. С. та зареєстрований у реєстрі за № 11940, про стягнення з неї на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 20 341,00 грн заборгованості та 650 грн за вчинення виконавчого напису.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 12-00 год. 07 жовтня 2020 року. При цьому витребувано у нотаріуса належним чином завірені копії документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис від 16 липня 2020 року № 11940.

07 жовтня 2020 року судове засідання відкладено на 12-00 год. 02 листопада у, а в подальшому – на 14-00 год. 24 листопада, 09-30 год. 23 грудня 2020 року, 14-00 год. 15 січня та 09-00 год. 09 лютого 2021 року.

Протягом усього цього часу суд неодноразово направляв на адресу нотаріуса запити з проханням направити до суду належним чином завірені копії документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис від 16 липня 2020 року № 11940. Отримавши запити суду, про що у справі містяться зворотні рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, нотаріус не направив до суду вказаних документів.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 листопада 2020 року застосовано до приватного нотаріуса Горая О. С. захід процессуального примусу у виді штрафу в розмірі 2197 грн.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися. Адвокат Гринь Л. В. надіслала до суду заяву про розгляд справи в її та позивачки відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать зворотні рекомендовані поштові повідомлення з розписками про вручення адресатові.

Відповідач подав до суду відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Зокрема, зазначив, що нотаріус вчинив виконавчий напис у відповідності до вимог ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку для вчинення нотаріальних дій, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року. Так, відповідно до указаного Порядку нотаріус вчинив виконавчий напис за фактом подання стягувачем документів, які відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, є підтвердженням безспірності заборгованості перед стягувачем. Таким чином, нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягненння грошових сум і це право існує, поки суд не встановить протилежного. На переконання представника відповідача, безспірність вимог визначається не нотаріусом, а стягувачем, а нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості по наданим документам. Оскільки приватному нотаріусу були подані усі необхідні документи для вчинення нотаріальної дії, то останній діяв в межах правового поля.

Треті особи у справі в судові засідання не з`явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать зворотні рекомендовані поштові повідомлення, які повернулися до суду з розписками про отримання поштової кореспонденції.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши зміст позовної заяви, відзиву на позов, дослідивши матеріали справи і оцінивши докази кожного окремо та в сукупності, керуючись внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом установлено, що відповідно до виконавчого напису № 11940 від 16 липня 2020 року приватним нотаріусом Гораєм О. С. запропоновано звернути стягнення з позивача як боржника за кредитним договором № 401203657 від 20 червня 2012 року, укладеним з ПАТ «Альфа-Банк», правонаступником ycix прав та обов`язків якого на пiдставi договору відступлення прав вимоги вiд 21 червня 2016 року стало ТОВ «Кредитні Ініціативи», правонаступником ycix прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2019-1К1/ВЕСТА вiд 26 грудня 2018 року стало ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», а в подальшому – ТОВ «Вердикт Капiтал» на підставі договору відступлення прав вимоги від 16 січня 2019 року № 16-01/19/1, на заборгованість за кредитним договором № 401203657 від 20 червня 2012 року.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 16 січня 2019 року по 11 березня 2020 року в розмірі 20 341,00 грн, з яких: 955,05 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 23,70 грн – прострочена заборгованість за процентами, 6849,65 грн – строкова заборгованiсть по несплаченим вiдсоткам за користування кредитом, 12 512,60 грн – строкова заборгованість за штрафами і пенями (а. с. 11).

Положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований за № 282/20595 (далі – Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пп. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (пп. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, пп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі – Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Підставою для скасування вказаного нормативного акта стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

Так, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З метою перевірки доказів позивача та з`ясування усіх обставин ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 17 вересня 2020 року витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горая О. С. належним чином завірені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 16 липня 2020 року № 11940.

Станом на час розгляду справи в суді указана вимога нотаріусом не виконана.

Згідно із ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Ураховуючи, що третьою особою на час розгляду справи не виконано ухвали суду про витребування доказів, а саме не надано належним чином завірених копій документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис від 16 липня 2020 року № 11940, то суд визнає обставини, на які посилається позивачка у позовній заяві, – про визнання заборгованості небезспірною.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Розрахунок розміру заборгованості за кредитним договором, а саме заборгованості за сумою кредиту, процентами, комісіями і пенями у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово, без повідомлення позивачки про наявність указаної заборгованості.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 05 липня 2017 року в справі № 754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами, згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до ч. 1 – 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 7 ст. 81 ЦКП України імперативно встановлює, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивачка у позовній заяві зазначила, що жодних повідомлень від відповідача щодо наявності заборгованості за кредитним договором вона не отримувала, і це не спростовано відповідачем. Підтвердження отримання вимоги ОСОБА_1 не були надані відповідачем.

Неотримання позивачкою вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило її можливості бути вчасно поінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги банку, у тому числі заявивши про застосування позовної давності.

Позивачка не мала можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення оспорюваного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

З огляду на вказане заборгованість позивачки перед відповідачем не є безспірною, а отримавши документи від відповідача, нотаріус мав перевірити таку заборгованість на предмет безспірності та пересвідчитися, що боржник про неї поінформований.

Окрім того, при вчиненні виконавчого напису позивач фактично був позбавлений можливості заявити вимоги про застосування строків позовної давності, що свідчить про спірність суми за договором, на якому було вчинено виконавчий напис.

Як вбачається з кредитного договору від 20 червня 2012 року, строк дії договору до 22 червня 2015 року, виконавчий напис вчинено 16 липня 2020 року, тобто, минуло більше трьох років з дня виникнення права вимоги, що є порушенням вимог ст.88 Закону України "Про нотаріат".

При вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15-ц, та постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

У позовній заяві ОСОБА_1 ставить питання про стягнення з відповідача понесених нею витрат на правничу допомогу в суми 6000 грн, на підтвердження чого нею подано меморіальні ордери від 21 та 25 серпня, 14 вересня 2020 року, про здійснення проплати трьома сумами: 1500 грн, 1500 грн та 3000 грн відповідно, на рахунок адвоката Гринь Л. В. з призначенням платежу – гонорар за ведення справи ОСОБА_1 . Крім того, на підтвердження існування договірних зобов`язань між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Гринь та партнери» позивака надала договір про надання правничої (правової) допомоги від 21 серпня 2020 року, звіт про виконані роботи по зазначеному договору на загальну суму 6000 грн (а. с. 13).

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих позивачем доказів, суд також враховує критерії їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки 6000,00 грн витрат за надання правничої допомоги.

Крім того, за подання позовної заяви до суду позивачка сплатила судовий збір у сумі 840,80 грн, що підтверджується відповідною квитанцією, які також підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 2, 10, 49, 77 – 81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 280, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславовича приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем 16 липня 2020 року та зареєстрований у реєстрі за № 11940, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 20 341,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5 Б; 36799749) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5 Б; 36799749) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; НОМЕР_1 ) витрати пов`язані з отриманням правничої допомоги в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складене і підписане 11 лютого 2021 року.

Суддя І. М. Шевченко