Ухвала суду № 94816887, 11.02.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 11.02.2021

Справа № 937/1115/21

Провадження № 2/937/1642/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Бахаєв І.М., дослідивши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Водолій» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із позовом до КП «Водолій» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 50 000 грн.

Судом встановлено, що пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки у повній мірі не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України - позов пред`явлений фізичною особою з приводу стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 50 000 грн., отже має майновий характер.

Проте, при пред`явленні позову до суду позивачка не надала квитанцію про сплату судового збору, а посилається на п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», якою визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Порядок та строки виплати заробітної плати визначені в ст. ст. 115, 116, 117 КЗпП України.

Структура заробітної плати визначена ст. 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року N 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція N 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів

Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до п. 1.3 Інструкції « 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу є іншим видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати вимушеного прогулу проводиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст. 2 Закону України «Про оплату праці», тобто стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати.

Як зазначено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таким чином, вимога про стягнення оплати за час вимушеного прогулу не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, а тому не може буди віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не сплачується.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір розмір якого повинен складати 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позиваці слід усунути недоліки, а саме сплатити судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. за вимогу майнового характеру на платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів ГУК у Зап.обл/ТГ м.Мелiтополь/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA968999980313171206000008491, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області(назва суду, де розглядається справа), та надати до суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

Зважаючи на недоліки позовної заяви суддя на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України вважає можливим залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків та виконання вимог ст. 177 ЦПК України. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», Постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Водолій» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків – 5 (п`ять) днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що згідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ