Ухвала суду № 94815607, 22.12.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6125/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року м. Ужгород

Колегія суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в особі,

головуючого судді Дергачової Н.В.,

суддів: Деметрадзе Т.Р.,

Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання Стегней К.В.,

у присутності:

прокурора Вайди В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

та його захисника Кураха Ю.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

та його захисника Шевченко В.С.,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

та її захисника Стецяк Т.І.,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

та її захисника Есенова О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді об`єднану кримінальну справу № 308/6125/20, у кримінальних провадженнях:

-№ 1-кп/308/735/20 (справа № 308/6125/20) відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070000000171 від 07.06.2019 року;

-№ 1-кп/308/975/20 (справа № 308/5866/17), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070030003845 від 02.11.2016 року;

-№ 1-кп/308/745/20 (справа № 308/6249/20), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030001859 від 15.06.2020 року;

-№ 1-кп/308/744/20 (справа № 308/6248/20), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070030000335 від 01.02.2019 року, -

-№ 1-кп/308/746/20 (справа № 308/6252/20), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030001858 від 15.06.2020 року, про обвинувачення, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ворочева, Перечинського району, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, одруженого, з повною середньою освітою,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Козарі, Рогатинського району, Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, не одруженого, з повною середньою освітою,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, -

ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Ужгород, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, раніше не судимої, не працюючої, не одруженої, з повною середньою освітою,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Ужгород, зареєстрованої в АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою АДРЕСА_4 , громадянки України, раніше не судимої, з повною середньою освітою,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И Л А:

30 червня 2020 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/735/20, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070000000171 від 07.06.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України та обвинуваченні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України

За ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.07.2020 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, а за ухвалою від 23.07.2020 року – до судового розгляду.

Згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2020 року було об`єднано кримінальне провадження № 1-кп/308/735/20 (справа № 308/6125/20), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070000000171 від 07.06.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України та обвинуваченні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, - із матеріалами:

- об`єднаного кримінального провадження № 308/5866/17, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016070030003845 від 02.11.2016 року та № 12020070030001859 від 15.06.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 та ч. 2 ст. 307 КК України;

- кримінального провадження № 308/6248/20, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030000335 від 01.02.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України;

- кримінального провадження № 308/6252/20, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030001858 від 15.06.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.

Необхідність у продовженні обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обумовлена необхідністю запобігти ризикам вчинення ним спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків злочинів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики доводяться вагомістю доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, тяжкістю покарання, яке йому загрожує, оскільки санкція статті Кримінального кодексу, що йому інкримінується, передбачає позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

Оскільки ОСОБА_2 обвинувачений у перевезенні, зберіганні та збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, збагачувався від вказаної злочинної діяльності та інших джерел доходу не має, що дає підстави стверджувати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може і в подальшому продовжити злочинну діяльність.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на заявника, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Необхідно також врахувати, що ОСОБА_2 на даний час ніде офіційно не працевлаштований та не пов`язаний трудовими зобов`язаннями з жодним роботодавцем.

Разом з цим, обставини злочинів у яких обвинувачується ОСОБА_2 , створює останньому репутацію, як зухвалої, суспільно-небезпечної особи, схильної до протиправної діяльності.

Враховуючи наведені в клопотанні данні про особу обвинуваченого, а також фактичні обставини участі ОСОБА_2 у заздалегідь спланованій, ретельно організованій діяльності злочинної групи, яка систематично займалася незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням та збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать належну поведінку обвинуваченого, виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, а тому просить суд продовжити строк застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор підтримав зазначене клопотання та просив суд його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - Шевченко Вікторія Сергіївна у судовому засіданні просила суд змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт оскільки прокурором не доведена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно ч. 1, 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Колегією суддів було поставлене на вирішення зазначене клопотання, оскільки два з членів колегії суддів: головуючий Дергачова Н.В. та суддя – Крегул М.М. будуть перебувати у черговій щорічній відпустці у період до 15.01.20201 року та 12.01.201 року відповідно, а строк тримання обвинувачених під вартою закінчується 08.01.201 року, тобто в цей період.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 на строк до 60 днів, а також зміни запобіжного заходу на домашній арешт, колегія суддів, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких його обвинувачують за ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, санкція яких передбачає покарання у вигляді: позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна та позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років із конфіскацією майна, відповідно, які у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжким кримінальними правопорушеннями проти здоров`я населення, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте судом встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися та продовжують існувати, а саме: вчинення ОСОБА_2 спроб переховуватися від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків злочинів, оскільки судом ці особи ще не допитувалися, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 21.10.2020 року було об`єднано це кримінальне провадження із матеріалами кримінального провадження № 308/6248/20, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030000335 від 01.02.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Суд також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Козарі, Рогатинського району, Івано-Франківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, раніше не судимий, не працює, не одружений, з повною середньою освітою, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто фактично не є місцевою особою, не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи та доходу, пояснив суду, що старша дочка проживає із його сестрою, якою вона опікується, а син – ОСОБА_6 проживає у матері обвинуваченої ОСОБА_3 тому суд оцінює критично доводи ОСОБА_6 що саме він утримує малолітніх дітей. Як пояснила суду обвинувачена ОСОБА_3 обвинувачений ОСОБА_2 проживав із нею у її житлі, проте у подальшому вона не бажає із ним проживати, тобто фактично ОСОБА_2 не має постійного місця проживання на території Закарпатської області.

Стороною захисту суду не надано жодних доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що він залишаючись на волі, не буде ухилятись від суду, не буде чинити тиск на інших обвинувачених та свідків.

Суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, тому слід відмовити у задоволенні клопотання захисника Шевченко Вікторії Сергіївни про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 .

Всі вищезазначені обставини у їх сукупності та взаємозв`язку дають колегії суддів підстави дійти висновку про необхідність та обґрунтованість продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 18 лютого 2021 року включно.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.

07.06.2019 року розпочато досудове за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за №120190700000000171. 28.02.2020 року о 19 годин 40 хвилин ОСОБА_3 затримана в порядку ст. 208 КНК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 29.02.2020 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. 01.03.2020 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в розмірі 168 160 грн. 13.11.2020 відносно ОСОБА_3 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 08.01.2021.

Згідно п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на заявника, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Необхідно також врахувати, що ОСОБА_3 на даний час ніде офіційно не працевлаштована та не пов`язана трудовими зобов`язаннями з жодним роботодавцем.

Враховуючи наведені в клопотанні данні про особу обвинуваченої, а також фактичні обставини участі ОСОБА_3 у заздалегідь спланованій, ретельно організованій діяльності злочинної групи, яка систематично займалася незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням та збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать належну поведінку обвинуваченого, виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, а тому просить суд продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор підтримав зазначене клопотання та просив суд його задовольнити.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 – Стецяк Т.І. подала до суду клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , на цілодобовий домашній арешт у нічний період доби.

В обґрунтування клопотання зазначила, що вважає, що ризики, зазначені прокурором не існують, просив також врахувати наявність п`яти дітей у обвинуваченої та її стан здоров`я.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала думку свого захисника.

Захисником Стецяк Т.І. також було заявлене клопотання про виклик свідків: психолога ДУ «Закарпастька УВП № 9» ОСОБА_7 , завідувача медичної частини цієї установи ОСОБА_8 та мами обвинуваченої – ОСОБА_9 , які можуть надати суду відомості щодо психологічного стану та стану здоров`я обвинуваченої та її дітей, проте судом було відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки зазначені факти мають бути підтверджені документально відповідними спеціалістами у своїй галузі знань.

Як вже зазначалося судом раніше, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно ч. 1, 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження раніше обраного судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_3 на строк до 60 днів, а також зміни запобіжного заходу на домашній арешт у нічний період доби, колегія суддів, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких її обвинувачують за ч. 1 ст. 306 та ч.ч. 2,3 ст. 307 КК України, які у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями проти здоров`я населення, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте судом встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися та продовжують існувати, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується, оскільки згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2020 року було об`єднано це кримінальне провадження із матеріалами кримінального провадження № 308/6252/20, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030001858 від 15.06.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Суд також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Ужгород, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка України, раніше не судима, не працює (перебуває у декретній відпустці), не одружена, з повною середньою освітою, має на утриманні п`ятьох дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується наданими суду доказами. Проте суд оцінює критично факт саме утримання ОСОБА_3 своїх дітей, оскільки остання ніде не працює, суду не надано доказів про отримання нею будь – якої соціальної допомоги від держави на утримання дітей, має наркотичну залежність (довідка від 17.03.2020 року № 12/629 ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9»). Доводи захисника щодо наявності у обвинуваченої ОСОБА_3 хронічних захворювань також не приймаються судом до уваги, оскільки суду не надано висновку лікаря із підтвердженням того факту, що обвинувачена ОСОБА_3 не може утримуватися під вартою за станом здоров`я. Слід також зазначити, що жодних клопотань про призначення експертизи з метою з`ясування цього питання до суду ані від неї, ані від її захисника Стецяк Т.І. не надходило.

Стороною захисту суду не надано жодних доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень та наявність підстав вважати, що вона залишаючись на волі, не буде ухилятись від суду, не буде чинити тиск на інших обвинувачених та свідків та не буди вчиняти інших аналогічних кримінальних правопорушень, з урахуванням наявності підозри у вчиненні нею іншого кримінального правопорушення проти здоров`я населення та за наявності у неї наркологічної залежності.

На цій стадії розгляду кримінального провадження, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченої ОСОБА_3 інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, тому слід відмовити у задоволенні клопотання захисника Стецяк Т.І. про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_3 .

Всі вищезазначені обставини у їх сукупності та взаємозв`язку дають колегії суддів підстави дійти висновку про необхідність та обґрунтованість продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 18 лютого 2021 року включно.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.

07.06.2019 року розпочато досудове за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за №120190700000000171. 28.02.2020 року о 20 годин 40 хвилин ОСОБА_4 затримана в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 29.02.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. 02.03.2020 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в розмірі 168 160 грн. 13.11.2020 відносно ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 08.01.2021 року.

Згідно п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на заявника, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Необхідно також врахувати, що ОСОБА_4 на даний час ніде офіційно не працевлаштована та не пов`язана трудовими зобов`язаннями з жодним роботодавцем.

Враховуючи наведені в клопотанні данні про особу обвинуваченої, а також фактичні обставини участі ОСОБА_4 у заздалегідь спланованій, ретельно організованій діяльності злочинної групи, яка систематично займалася незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням та збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать належну поведінку обвинуваченого, виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, а тому просить суд продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор підтримав зазначене клопотання та просив суд його задовольнити.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 – Есенов О.Р. усно заявив клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , за яким просить суд: змінити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

В обґрунтування клопотання зазначив, що вважає, що ризики, зазначені прокурором не обґрунтовані. Обвинувачена ОСОБА_4 не має наміру переховуватися від суду.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала думку свого захисника.

Як вже зазначалося судом раніше, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно ч. 1, 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо продовження строку дії раніше обраного судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на строк до 60 днів, а також зміни запобіжного заходу на домашній арешт, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких її обвинувачують за ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, які у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжким, тяжким та особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями проти здоров`я населення, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте судом встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується, оскільки згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 21.10.2020 року було об`єднано це кримінальне провадження із матеріалами інших кримінальних проваджень про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та ч. 1 ст. 309 КК України.

Суд також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_13 в м. Ужгород, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , проте фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , громадянка України, раніше не судима, з повною середньою освітою, заміжня, має на утриманні доньку – ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Стороною захисту суду не надано жодних доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та наявність підстав вважати, що вона залишаючись на волі, вона не буде ухилятись від суду, не буде чинити тиск на інших обвинувачених та свідків та не буди вчиняти інших аналогічних кримінальних правопорушень, з урахуванням наявності обвинувачення у вчиненні нею іншого кримінального правопорушення проти здоров`я населення.

На цій стадії розгляду кримінального провадження, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, тому слід відмовити у задоволенні клопотання захисника Рущака Ю.В. про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 .

Всі вищезазначені обставини у їх сукупності та взаємозв`язку дають колегії суддів підстави дійти висновку про необхідність продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 18 лютого 2021 року включно.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що всі вищезазначені клопотання прокурора підлягають задоволенню

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 199, 331, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 18 лютого 2021 року включно.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника Стецяк Т.І. про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_3 .

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 18 лютого 2021 року включно.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 18 лютого 2021 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим та їх захисникам та і надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)», - для відому та виконання.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Н.В. Дергачова

Суддя Т.Р. Деметрадзе

Суддя М.М. Крегул