Ухвала суду № 94814505, 02.02.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/9133/2012

Провадження № 6/947/42/21

УХВАЛА

02.02.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

судді Маломуж А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 1512/9133/2012 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2021 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 1512/9133/2012 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на відступлення прав вимог за кредитним договором. Разом з заявою надав клопотання про витребування.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засідання заперечив проти задоволення вимог заяви, посилаючись на її безпідставність та просив закрити провадження, оскільки вже розглядалась аналогічна заява.

Представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав заяву про слухання справи за його відсутності, просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що вказаний договір про відступлення прав вимоги за своєю суттю є договором факторингу.

Вивчивши підстави порушеного клопотання, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

04 жовтня 2012 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено рішення у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0049/74/45162/

06 лютого 2006 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі, Банк ), з одного боку та громадянином України - ОСОБА_2 з іншого боку, було укладено кредитний договір № 014/0049/74/45162 (далі - кредитний договір, договір ) про отримання Позивачем кредиту в сумі 120 000,00 доларів США виходячи із 12,5 % річних, на споживчі цілі.

01 листопада 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ “Юнекс Банк” укладено договір відступлення прав вимог по кредитному договору № 014/0049/74/45162 від 06 лютого 2006 року

01 листопада 2016 року між Публічним акціонерним товариством “Юнекс Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт Фінанс Групп» укладено договір відступлення прав вимог по кредитному договору №014/0049/74/45162 від 06 лютого 2006 року

3 листопада 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт Фінанс Групп» та Фізичною особою ОСОБА_4 укладено договір відступлення прав вимог по кредитному договору № 014/0049/74/45162 від 06 лютого 2006 року

4 листопада 2016 року між Фізичною особою ОСОБА_4 та Фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір відступлення прав вимог по кредитному договору № 014/0049/74/45162 від 06 лютого 2006 року.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також вінших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Разом з цим, згідно ч. 1 ст. 512 ЦПК кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Тому для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 20.11.2013 року у справі №6-122цс13.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор.

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст.514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України від 12.07.2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Таким чином, з наведених норм права вбачається, що фізична особа у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ.

Як вбачається із змісту клопотання, зокрема те, що було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця, який був фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу ОСОБА_1 , яка не зважаючи на статус ФОП у цих правовідносинах, не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права, а тому укладені з ним договори не породжують будь-яких правових наслідків для його контрагентів.

Відтак, Великою Палатою Верховного Суду було зауважено на тому, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ст. ст. 512, 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

Вищевикладену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі № 909/968/16 та від 31.10.2018 року у справі №465/646/11.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 10.11.2020 року у справі № 638/22396/14-ц прийшла до висновку, що наступне відступлення права грошової вимоги має здійснюватися шляхом укладення саме договору факторингу з відповідним суб`єктним складом його сторін (стаття 1079 ЦК України), а не шляхом укладення договору про відступлення права вимоги з фізичною особою. Фактично сторони спірних договорів уклали ряд угод, завдяки яким здійснили перехід права на вимогу іпотечного майна від банку до фізичної особи. При цьому, оскільки договір факторингу не може бути укладений між банком та фізичною особою, задіяли спосіб переходу формально начебто правильний, проте за змістом такий, що лише приховав дійсні наміри сторін.

За таких обставин, заява ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання про витребування, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Суд дослідивши матеріали заяви дійшов висновку про відмову в задоволені клопотання, оскільки, до клопотання не додано докази щодо підтверджень вжиття заявником всіх заходів для отримання доказів у позасудовому порядку, наявності перешкод у отриманні доказів без застосування повноважень суду. Відсутнє також належне обґрунтування співвіднесення доказів, які пропонується витребувати, із межами розгляду цієї справи.

Враховуючи викладене, суд вважає відсутніми підстави для витребування доказів судом.

Щодо клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі, суд зазначає, що заява не є тотожною. Оскільки заявник в обґрунтування своєї заяви посилається на нові підстави, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.55,442 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження - відмовити.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 1512/9133/2012 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Ухвалу складено 02.02.2021 року.

Суддя Маломуж А. І.