Ухвала суду № 94811375, 19.01.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/124/21

ун. № 759/5467/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді П`ятничук І.В.,

секретаря судового засідання Тищенко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року представник заявника звернувся до суду із зазначеною заявою, у якій просить поновити строк для пред`явлення виконавчого документа №759/5467/15-ц до виконання.

Заяву обгрунтовує тим, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 16 липня 2015 року задоволено позов ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-037032-01 в розмірі190 400,71 грн і 1 904,00 грн судових витрат.

Вказане рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим були видані виконавчі листи.

18 травня 2018 року ТОВ «ВК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «Енергобанк» укладено договір № 21 про відступлення права вимоги за кредитними договорами, у тому числі, щодо кредитного договору від 29.01.2013 № 00-037032-01.

У зв`язку з зазначеним, представник заявника звернувся до суду з вказаною заявою та просив суд постановити ухвалу, якою поновити строк для пред`явлення виконавчого документа №759/5467/15-ц до виконання.

Сторони в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.

На підставі ч. 3 ст. 433 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 433 ЦПК України, заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України

У виконавчому документі зазначаються, серед іншого, строк пред`явлення рішення до виконання. (п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 16 липня 2015 року задоволено позов ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-037032-01 в розмірі190 400,71 грн і 1 904,00 грн судових витрат, у зв`язку з чим були видані виконавчі листи.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» отримано виконавчі листи від первісного стягувача після закінчення строку для їх пред`явлення.

Відповідно до офіційної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день подання заяви до суду, оригінал виконавчого листа до ОСОБА_1 не перебуває на примусовому виконанні

18 травня 2018 року ТОВ «ВК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «Енергобанк» укладено договір № 21 про відступлення права вимоги за кредитними договорами, у тому числі, щодо кредитного договору від 29.01.2013 № 00-037032-01.

Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на день набрання рішення суду законної сили) визначений строк, протягом якого виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання, і який складає один рік з наступного дня після набрання рішення законної сили.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII, що набрав чинності 05.10.2016 року), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Зазначення судом у виконавчому листі іншого строку пред`явлення його до виконання не має правового значення, оскільки такий строк встановлено імперативною нормою закону й не може бути змінено судом. Таким чином, поширення дії норм вказаного Закону на правовідносини щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа. (правова позиція Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у Справі № 6-711цс15)

Заявник просив поновити строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки строк пред`явлення їх до виконання пропущений з поважних причин.

Як передбачено першою ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1. ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, серед іншого, виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції яка діяла на момент постановлення ухвали суду, виконавчі листи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Як передбачено ч. 6 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне заяву задовольнити і поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами 2, 17, 19, 24 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 260, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити.

Поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання щодо боржника ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: І.В.П`ятничук