Вирок № 94805576, 11.02.2021, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/43/21

провадження № 1-кп/624/17/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Кегичівського районного суду Харківської області (смт. Кегичівка, Харківської області) кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220720000197 на підставі обвинувального акту з угодами про визнання винуватості стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого водієм ПП «Андріївка», одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немаючого, інвалідності немаючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 12.02.2014 Нововодолазьким районним судом Харківської області за ч.3 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки, звільненого з місць позбавлення волі 15.02.2017 умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 2 роки 5 місяців 12 днів, 12.02.2020 знятий з обліку Кегичівського РС філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області у зв`язку із відбуттям додаткового покарання, відповідно до ст. 89 КК України судимість в установленому порядку не знята та не погашена,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Мокляки, Ємільчинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немаючого, працюючого на посаді головного інженера ПП «Андріївка», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , інвалідності немаючого, раніше не судимого,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Андріївка, Кегичівського району, Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні маючого 2-х неповнолітніх дітей, працюючого водієм ПП «Андріївка», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інвалідності немаючого, раніше не судимого,

обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення: прокурора Кегичівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Старишка В.В., представника потерпілого Пивовара М.І.,

- захисту: обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , захисника Овчіннікова Ю.В., -

В С Т А Н О В И В:

21 листопада 2020 року близько 11 години водій ПП «Андріївка» ОСОБА_1 , маючи не зняту та не погашену судимість за ч. 3 ст. 286 КК України, головний інженер ПП «Андріївка» ОСОБА_2 та водій ПП «Андріївка» ОСОБА_3 , не будучи матеріально відповідальними особами за збереження майна ПП «Андріївка» (а саме соняшникового насіння), попередньо вступивши в злочинну змову між собою, маючи умисел на викрадення чужого майна діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно та протиправно, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу викрали з території ПП « ОСОБА_4 », яке знаходиться за адресою: Харківська область Кегичівський район с.Андріївка, вул.Поштова 1, соняшникове насіння врожаю 2020 року сукупною вагою 620 кг ринковою вартістю, згідно висновку судово- товарознавчої експертизи №13 від 24 грудня 2020 року проведеної судовим експертом ОСОБА_5 - 8773 грн, шляхом завантаження його до транспортних засобів, які належать ПП «Андрїївка». А саме, останні за попередньою домовленістю завантажили до автомобілів марки «Skania G-400», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки «Skania G-400», реєстраційний номер НОМЕР_2 понаднормову вагу соняшникового насіння, що являється майном ПП «Андрїївка» для доставления до пункту розвантаження ПрАТ з II «ДОЕЗ» м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 46, куди останніми необхідно було прибути за вказівкою директора ПП «Андрїївка», однак ОСОБА_2 усвідомлюючи, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , провів зважування на ваговій, що знаходиться на території ПП «Андрїївка», транспортного засобу «Skania G 400» реєстраційний номер НОМЕР_1 , де вага завантажуваного соняшникового насіння відповідно до товарно-транспортної накладної №316/1 від 21 листопада 2020 року склала: 20740 кг, приховавши реальну вагу завантажуваного соняшникового насіння 21060 кг, про що умисно не зазначив у накладній, та транспортного засобу «Skania G-400», реєстраційний номер НОМЕР_2 , де вага завантажуваного соняшникового насіння відповідно до товарно-транспортної накладної №314/1 від 21 листопада 2020 року склала 20880 кг, приховавши реальну вагу завантажуваного соняшникового насіння 21180 кг, про що також умисно не зазначив реальну вагу соняшникового насіння.

Після чого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , після зважування та отримання товарно-транспортних накладних з викривленими відомостями про вагу завантажуваного соняшникового насіння, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел на незаконне заволодіння чужим майном (крадіжку), домовились на попередньо узгодженому між собою місці зупинитись та завантажити частину соняшникового насіння до причепу ОСОБА_2 , таким чином скоїти крадіжку.

В подальшому 21 листопада 2020 року близько 14 години, більш точний час не встановлений, водій транспортного засобу «Skania G 400», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 та водій транспортного засобу «Skania G-400», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 зупинились на ділянці автомобільної дороги «Красноград-Дніпро», де останніх вже чекав ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 розтенували причіп автомобілю «Skania G 400», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та зсипали викрадене ними за вищевикладених обставин соняшникове насіння врожаю 2020 року загальною вагою 320 кг, яке перезавантажили до причепу автомобілю на якому приїхав ОСОБА_2 для подальшого використання у власних цілях, але злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як в цей момент були зупиненні директором ПП «Андрїївка» ОСОБА_7 , який приїхав до місця, де останні перевантажували соняшникове насіння.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спричинили матеріальну шкоду ПП «Андріївка» (ЄДРПОУ 32081117) на загальну суму 8 773 грн.

Дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

21 січня 2021 року між прокурором у кримінальному провадженні - начальником Кегичівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Старишком В.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12020220720000197 від 21 листопада 2020 року, з одного боку та обвинуваченими у кримінальному провадженні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з іншого боку, в присутності захисника - адвоката Овчіннікова Ю.В., який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/1411 від 15 квітня 2018 року, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні Кегичівського відділу Первомайської місцевої прокуратури за адресою: вул. Волошина, 23, смт. Кегичівка, Харківської області, за добровільною ініціативою між сторонами, були укладені угоди про визнання винуватості.

Згідно даних угод ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнали свою вину у скоєнні вищевказаного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та зобов`язалися беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні та співпрацювати з правоохоронними органами та судом. Кримінальним правопорушенням завдано матеріальні збитки потерпілому ПП «Андріївка» (ЄДРПОУ 32081117) на загальну суму 8773 грн. Завданий збиток потерпілому відшкодовано у повному обсязі. Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлено.

Представник потерпілого ПП «Андріївка» Пивовар М.І. у цьому кримінальному провадженні надав добровільну згоду на укладення угод між прокурором та обвинуваченими, з мірою та видом покарання згоден.

Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі. З урахуванням особистості ОСОБА_1 , його щире каяття, яке виразилось в тому, що винний повністю усвідомив неправильність своїх дій та щиро шкодує про вчинене, можливо до останнього застосувати ст. 75 КК України звільнивши його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.

Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років обмеження волі. З урахуванням особистості ОСОБА_3 , який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, його щире каяття, яке виразилось в тому, що винний повністю усвідомив неправильність своїх дій та щиро шкодує про вчинене, можливо до останнього застосувати ст. 75 КК України звільнивши його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.

Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років обмеження волі. З урахуванням особистості ОСОБА_2 , який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, його щире каяття, яке виразилось в тому, що винний повністю усвідомив неправильність своїх дій та щиро шкодує про вчинене, можливо до останнього застосувати ст. 75 КК України звільнивши його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину та пояснив, що щиро кається у скоєному. Вказав, що дійсно скоїв замах на крадіжку при зазначених обставинах. Пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду, запевнив про можливість виконання взятих на себе зобов`язань згідно угоди.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину та пояснив, що щиро кається у скоєному. Вказав, що дійсно скоїв замах на крадіжку при зазначених обставинах. Пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду, запевнив про можливість виконання взятих на себе зобов`язань згідно угоди.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів та пояснив, що щиро кається у скоєному. Вказав, що дійсно скоїв замах на крадіжку при зазначених обставинах. Пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду, запевнив про можливість виконання взятих на себе зобов`язань згідно угоди.

Захисник Овчінніков Ю.В. у підготовчому судовому засіданні також просив затвердити угоди, пояснив, що їх укладення було добровільне, з додержанням встановлених законом вимог до їх укладення.

Прокурор Старишко В.В. у підготовчому судовому засіданні укладені угоди підтримав та просив їх затвердити.

Представник потерпілого ПП «Андріївка» Пивовар М.І. у підготовчому судовому засіданні повідомив, що добровільно дав згоду на укладення угод між прокурором та обвинуваченими, угоди підтримав, просив їх затвердити, претензій до обвинувачених не має.

Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, які підтримали укладені ними угоди та просили її затвердити, наслідки укладення та затвердження угод їм зрозумілі, приходить до наступного.

Відповідно ч. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 2 ст. 185 КК України.

При цьому судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 цілком розуміють права визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угод судом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що дані угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та можуть бути затверджені і на підставі цих угод може бути ухвалено вирок, оскільки умови угод не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угод відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, укладення угод було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченими взятих на себе зобов`язань, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості. Крім того судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають вчиненому злочину та особам обвинувачених.

Суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.

Суд враховує, що обвинувачені погодились на призначення узгодженої з прокурором міри та виду покарання.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угод відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена між сторонами, визначена у межах санкції ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затвердженні угод про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

За таких обставин, виходячи з позиції обвинувачених, висловленої в підготовчому судовому засіданні щодо погодження із призначенням узгодженої сторонами міри покарання, враховуючи вимоги діючого законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угод про визнання винуватості від 21 січня 2021 року, укладених між прокурором та обвинуваченими у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, судимість не знята та не погашена, працює, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, за місцем проживання характеризується формально посередньо, на обліку Кегичівського районного сектору з питань пробації, у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку Кегичівського районного сектору з питань пробації, у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, за місцем проживання характеризується формально посередньо.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку Кегичівського районного сектору з питань пробації, у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює, одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується формально посередньо.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, пом`якшуючою покарання для всіх трьох обвинувачених, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання для всіх трьох обвинувачених судом не встановлено.

Із врахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи обвинувачених, обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд призначає покарання обвинуваченим, узгоджене сторонами угодами про визнання винуватості від 21 січня 2021 року.

Сторонами узгоджено застосувати до обвинувачених положення ст. 75 КК України, звільнивши обвинувачених від покарання. Визначаючи тривалість іспитового строку суд вважає достатнім та необхідним визначити його відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строком в два роки, а відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строком в один рік шість місяців, поклавши на всіх трьох обвинувачених обов`язки згідно ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Запобіжний захід до обвинувачених в ході досудового розслідування не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

В кримінальному провадженні був накладений арешт, згідно ухвали слідчого судді Кегичівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2020 року на 320 кг насіння соняшнику.

Накладений арешт на майно підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

В зв`язку з тим, що провадження у кримінальному провадженні закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Цивільні позови не заявлялись.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором у кримінальному провадженні - начальником Кегичівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Старишком В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , укладену 21 січня 2021 року.

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором у кримінальному провадженні - начальником Кегичівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Старишком В.В. та обвинуваченим ОСОБА_2 , укладену 21 січня 2021 року.

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором у кримінальному провадженні - начальником Кегичівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Старишком В.В. та обвинуваченим ОСОБА_3 , укладену 21 січня 2021 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з встановленням іспитового строку в 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з встановленням іспитового строку в 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з встановленням іспитового строку в 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до обвинувачених до набрання вироку законної сили не обирати.

Скасувати арешт, накладений на майно на підставі ухвали слідчого судді Кегичівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2020 року, а саме на 320 кг насіння соняшнику.

Речові докази:

- соняшникове насіння врожаю 2020 року сукупною вагою 320 кг, що передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого ПП «Андріївка» ОСОБА_7 , повернути йому як законному володільцю;

- автомобіль марки ВАЗ 21214 д.н НОМЕР_3 , що переданий на відповідальне зберігання представнику потерпілого ПП «Андріївка» ОСОБА_7 , повернути йому як законному володільцю;

- автомобільний причеп ЛЕВ 1425, д.н. НОМЕР_4 , vin НОМЕР_5 , що переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , повернути йому як законному володільцю.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Т.В. Крапівка