Рішення № 94799896, 11.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 лютого 2021 року № 520/19222/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В.,

розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просила суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

-зобов"язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Харківській області виплатити ОСОБА_1 , як члену сім"ї, непрацездатній повнолітній доньці за кровним спорідненням, недоотриману суму пенсії ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Єнакіїве, у розмірі 33556,93 грн.

-зобов"язати Головне Управління Пенсійного Фонду України у Харківській області подати у місячний строк звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що 05 листопада 2005 року мати позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на пенсійному забезпеченні за вислугою років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З листопада 2014 року ОСОБА_2 перебувала на обліку у відповідача та отримувала пенсію як колишній працівник МВС України за місцем її проживання у м. Ізюм Харківської області, де мала статус вимушено переміщеної особи, та з 2017 р постійно мешкала за адресою : АДРЕСА_2 , (що підтверджується відповідною довідкою ВПО) разом з донькою, ОСОБА_1 , та неповнолітньою онукою .

10 березня 2020 р мати позивача поїхала з м. Ізюму до м. Єнакієве (окупована територія), сказала, що на тиждень, але 16 березня 2020, згідно відповідних постанов КМУ та розпорядження командуючого ООС, усі КІШ на лініях розмежування між Україною та непідконтрольними територіями перестали працювати у зв`язку з тотальним карантином, (з метою недопущення розповсюдження інфекції СОУШ-19). ІНФОРМАЦІЯ_3 мати позивача ОСОБА_2 померла від інсульту у м. Єнакіїве Донецької області.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 померла на непідконтрольній Україні території 31.03.2020 р., через перешкоди у пересуванні на окуповану територію за обставинами карантину, свідоцтво про смерть матері на території України позивач змогла отримати тільки 7 жовтня 2020 року. В цей же день позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду в Ізюмському районі Харківської області м. Ізюм з заявою про отримання допомоги на поховання. Заяву було прийнято (згодом допомогу на поховання виплачено), та одночасно у цей день було надано усну консультацію про те, що якби позивач була інвалідом дитинства, то мала би право на отримання пенсії померлої матері, тобто, у разі втрати годувальника. А оскільки її інвалідність надбана у зрілому віці, то вона не має прав на отримання заборгованості з пенсії матері за дні її життя та на отримання пенсії у разі втрати годувальника.

Після цього позивач зателефонувала до відділу обслуговування військових пенсіонерів Головного Управління Пенсійного Фонду України у Харківській області та дізналася від фахівця, що за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 мати позивача має перераховану суму пенсії згідно Постанови Кабінету" Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб». Додатково фахівець повідомив, що отримати заборгованість по пенсії померлої матері позивач не має ніяких шансів, бо на момент її смерті вони проживали окремо, і ця сума тепер включена до спадщини, а 6-місячний строк на прийняття спадщини позивачем втрачено.

08.11.2020 року позивач зробила письмовий запит до Головного управління Пенсійного Фонду України у Харківській області щодо точної суми заборгованості по пенсії ї померлої матері, посилаючись на необхідність розпочатку процедури по відновленню у судовому порядку пропущеного строку прийняття спадщини (щоб успадкувати недоотриману пенсію) , та отримала відповідь ( лист від 19.11.2020р №9539-14874/3-02/8-2000/20) про те, що залишок відкладеної перерахованої суми пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в порядку, який визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» становить 33556,93 грн. та не включається до складу спадщини, і що виплачується членам сім`ї у разі втрати годувальника, та виплачується, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Оскільки, згідно листа Головного управління Пенсійного Фонду України у Харківській області, недоотримана пенсія не включається до складу спадщини, ( а окрім залишку по пенсії після смерті матері мені спадкувати більше нічого), то 03.12.2020 р позивач знов звернулася письмово до Головного управління Пенсійного Фонду України у Харківській області з конкретною заявою про виплату недоотриманої пенсії померлої матері за дні її життя у сумі 33556,93 грн. та перерахування цієї суми безпосередньо на її банківський рахунок. На заяву від відповідача надійшов лист №10390-16321/3-02/8- 2000/ 20 від 21.12.2020 р, який, по суті, дублює за змістом попередній лист від 19.11.2020 р. Ніякого перерахування недоотриманої пенсії матері на банківський рахунок позивач не отримала.

З наданими відповідями відповідача позивач не згодна, вважає їх протиправними та такими, що порушують її права, що охороняються законодавством України, а тому звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Суд вказує, що Головне управління є територіальним органом Пенсійного фонду України та діє на підставі Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (із змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015р. за № 40/26485, та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, постановами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Пенсійного фонду України, у тому числі вказаним вище Положенням, та наказами Пенсійного фонду України.

Відповідно до зазначеного вище Положення функції з призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії державою покладено виключно на органи Пенсійного фонду.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ. Саме цим Законом встановлений порядок та умови призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 , мати позивачки, перебувала на обліку в ГУ ПФУ як отримувач пенсії за вислугу років, на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закону № 2262-ХІІ) по лінії МВС України.

У 2018 році пенсію ОСОБА_2 перераховано з 01.01.2016 відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки, виданої Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області.

За результатом перерахунку нараховано доплату за період з 01.01.2016 по 31.04.2018 в сумі 53691,16 грн., з яких виплачено у квітні 2018 року 9408,12 грн. (за період з 01.01.2018 по 31.04.2018).

З 13.10.2020 ОСОБА_2 знято з обліку у зв`язку зі смертю (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Судом встановлено, що на заяву позивачки від 08.11.2020 року щодо недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 . Головне управління листом від 19.11.2020 року повідомило, що залишок відкладеної виплати перерахованої суми пенсії за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. в порядку, який визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» становить 33556,93 грн.

03.12.2020 до ГУПФУ надійшла заява позивачки про виплату їй доплати пенсії за 2016- 2017 р. залишку відкладеної виплати перерахованої суми пенсії померлої ОСОБА_2 .

Листом від 21.12.2020 № 10390-16321/3-02/8-2000/20 позивачку було повідомлено, що відповідно до ст. 61 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Таким чином, оскільки позивач не зверталась за отриманням пенсії по втраті годувальника за померлу ОСОБА_2 , підстав для виплати залишку відкладеної виплати перерахованої суми пенсії б сумі 33556,93 грн. у головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , на думку суду, немає.

Щодо встановлення судового контролю, то відповідно до ст. 382 КАС України, суд якій ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов`язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це лише прерогатива суду.

В своєму ж позові про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач не навів аргументованих доводів, та не надав доказів того, що рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконуватись, в зв`язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права. Тому суд вважає, що дана вимога позивача не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.