Рішення № 94798942, 11.02.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 лютого 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5001/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 під час його перерахунку на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі №360/3103/20 з 90% від відповідних сум винагороди судді Луганського Апеляційного суду до 60% сум винагороди судді Луганського Апеляційного суду;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Луганського апеляційного суду від 05.03.2020 № 117 у розмірі 90% винагороди судді Луганського апеляційного суду з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звільнений з посади судді Апеляційного суду Луганської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

З 13.05.2016 позивач перебуває на обліку відповідача та отримує довічне грошове утримання судді у відставці, обчислене відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судці.

У зв`язку зі зміною з 01.01.2020 розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно Закону "Про судоустрій та статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі Закон № 1402-VIII від 02.06.2016).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 в адміністративній справі № 360/3103/20 визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 30.04.2020 про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, зобов`язано Управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно наданої довідки з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Відповідач на звернення позивача щодо виконання вказаного рішення суду з листом від 01.12.2020 надав копію розпорядження про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Згідно з рішенням УПФУ від 27.10.2020 перерахунок відповідачем проведено з урахуванням п. 3 ст. 142 розділу X Закону № 1402- VIII від 02.06.2016 у розмірі 60 % (25 років 9 місяців 20 днів стажу) від розміру зазначеної у довідці суддівської винагороди, а не 90 %, які були визначені самим же відповідачем при призначені довічного грошового утримання при виході у відставку.

Позивач вважає, що після дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 та ухвалення 16.06.2020 Касаційним адміністративним судом Верховного Суду рішення у зразковій справі № 620/1116/20 (адміністративне провадження № Пз/9901/5/20) право позивача на здійснення після 18.02.2020 перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці з врахуванням розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є беззаперечним.

Також позивач покликається на те, що частина третя статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає розмір щомісячного довічного грошового утримання, який виплачується судді у відставці при призначенні.

При цьому, призначення та перерахунок щомісячного утримання є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення розміру щомісячного довічного утримання. Відтак, при перерахунку довічного утримання має застосовуватись норма, що визначає розмір довічного утримання у відсотках, яка діяла на момент призначення такого (утримання).

З посиланням на норми Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" позивач вважає дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення грошового утримання судді у відставці протиправними.

Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 26.01.2021, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 67-69).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що розпорядженням від 13.05.2016 № 841453 відповідач призначив довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80%, з 01.01.2020 у розмірі 90 % від суддівської винагороди працюючого судді (рішення 909190841453).

05.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402) у зв`язку з прийнятим Конституційним Судом України 18.02.2020 Рішенням № 2-р/2020.

Для перерахунку довічного утримання надав довідку від 05.03.2020 № 117, видану Луганським апеляційним судом про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 360/3103/20 адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 30.04.2020 № 2578/2020 ( ОСОБА_1 ) про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ;

- зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунку та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Луганського апеляційного суду від 05.03.2020 № 117 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 19.02.2020.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 360/3103/20 набрало законної сили 22.10.2020.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 360/3103/20 відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020. На виплатні відомості листопада 2020 року позивачу нараховано новий місячний розмір пенсії після перерахунку у сумі 124858,80 грн. Заборгованість по перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка утворилась за період з 19.02.2020 по 31.10.2020 у сумі 575426,84 грн включено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Станом на 28.10.2020 рішення щодо виплати позивачу заборгованості по перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Пенсійним фондом України не прийнято, про що повідомлено позивача листом від 28.10.2020 № 299-313/Б-03/8-1216/20 на його звернення за вхідним номером 313/Б-1216-20 від 22.10.2020.

При цьому, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 360/3103/20 не містить зобов`язань про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90%.

Листом від 28.10.2020 № 299-313/Б-03/8-1216/20 позивачу надано обґрунтовану відповідь на його звернення щодо виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 360/3103/20.

Не погоджуючись з вимогою позивача про здійснення йому як судді у відставці перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Луганського апеляційного суду від 05.03.2020 № 117 у розмірі 90 % винагороди судді Луганського апеляційного суду з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020, який є предметом спору в цій справі, відповідач зазначив, що наразі дії Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402.

Згідно із пунктом 2 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон № 2453-VІ, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Згідно із частиною 1 статті 142 Закону № 1402 судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку/

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина 2статті 142 Закону № 1402).

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону № 1402 щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Для застосування розміру 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, немає ніякої підстави, оскільки зазначений розмір був передбачений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ від 07.07.2010. Але, з 18.02.2020 з моменту проголошення Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ від 07.07.2010 в частині регулювання щомісячного грошового утримання, остаточно втратив чинність. Діючим Законом, передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї, для нарахування щомісячного грошового утримання.

Неможливо використовувати для обрахунку щомісячного грошового утримання одночасно складові, які передбаченні для різних формул обрахунку грошового утримання.

За таких обставин, відповідач вважає, що в частині не здійснення перерахунку у розмірі 90% грошового утримання судді, відповідач діяв у рамках Закону та правомірно, Оскільки виконав рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі №360/3103/20 щодо перерахунку позивачу щомісячного довічного утримання судді з 19.02.2020 виходячи з розрахунку стажу судді, який прямо врегульовано ч. 4 ст. 142 Закону № 1402.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 11 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 46-48).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , є суддею у відставці Апеляційного суду Луганської області та внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області та отримує щомісячне довічне грошове утримання, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України (арк. спр. 15), посвідчення судді у відставці № 01547 (арк. спр. 38 зв.б.), постанови Верховної Ради України від 19.04.2016 № 1118-VIII "Про звільнення суддів" та наказу № 54 від 26.04.2016 «Про відрахування зі штату суду ОСОБА_1 » (арк. спр. 37, 38).

Управлінням Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області 13.05.2016 при призначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснено розрахунок стажу, відповідно до якого загальний стаж позивача складає 46 років 10 місяців 13 днів, з стаж судді - 25 років 2 місяці 20 днів (арк. спр. 78).

Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.08.2016, здійсненого апеляційним судом Луганської області,

Згідно з розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про перерахунок від 19.03.2019 щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 як судді у відставці складало 90 % розміру заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді (арк. спр. 42 зв.б., 55).

09.01.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (арк. спр. 53) надавши довідку № 11 від 09.01.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (арк. спр. 54).

Відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 11 від 09.01.2020, суддівська винагорода складає 62429,40 грн, з яких: посадовий оклад - 34683,00 грн, доплата за вислугу років 80% - 27746,40 грн.

Рішенням № 909190841453 від 11.01.2020 позивачу перераховано щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2020, у розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді (арк. спр. 55).

05.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку із визнанням неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 положень пункту 25 Розділу XІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIІІ від 02.06.2016 надавши довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 117 від 05.03.2020 (арк. спр. 39, 56, 57).

Відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 117 від 05.03.2020, суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 208098,00 грн, з яких: посадовий оклад - 115610,00 грн, доплата за вислугу років 80% - 92488,00 грн.

Рішенням про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання від 30.04.2020 № 2578/2020 ( ОСОБА_1 ) у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання позивачу відмовлено (арк. спр. 44-45, 58-59).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 в адміністративній справі № 360/3103/20 позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 30.04.2020 № 2578/2020 ( ОСОБА_1 ) про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Луганського апеляційного суду від 05.03.2020 № 117 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 19.02.2020 (арк. спр. 33-36, 60-64).

Згідно з протоколом призначення пенсії від 27.10.2020 позивачу перераховано щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, у розмірі 60% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді (арк. спр. 65).

Листом від 28.10.2020 № 299-313/Б-03/8-1216/20 позивачу надано відповідь на заяву щодо виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 360/3103/20 (арк. спр. 40).

Листом від 01.12.2020 № 361-376/Б-02/8-1216/20 позивачу надано копію розпорядження про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (арк. спр. 41).

Відповідно до записів у трудовій книжці (арк. спр. 74-76) у межах спірних правовідносин, судом встановлено, що вона містить такі записи про роботу позивача:

08.05.1969 - 26.06.1971 служба в Радянській армії (02 роки 01 місяць 19 днів);

04.08.1971 - 29.08.1973 служба в органах МВС (02 роки 26 днів);

01.09.1973 - 01.07.1877 навчання у Харківському юридичному інституті на денній формі навчання (03 роки 10 місяців);

14.03.1977 - 20.06.1982 народний суддя Артемівського районного суду м. Ворошиловград (05 років 03 місяці 07 днів);

21.06.1982 - 25.06.1983 народний суддя Жовтневого районного суду м. Ворошиловград (01 рік 00 місяців 05 днів);

26.06.1983 - 10.12.1987 консультант з судової роботи відділу юстиції Ворошиловградської обладміністрації (04 роки 05 місяців 15 днів);

11.12.1987 - 21.10.1996 заступник начальника відділу, перший заступник начальника відділу юстиції Ворошиловградської обладміністрації (Управління юстиції в Луганській області) в т.ч. з питань судової роботи (08 років 10 місяців 11 днів);

22.10.1996 - 29.04.2016 суддя Апеляційного суду Луганської області (19 років 06 місяців 07 днів), що підтверджено довідкою від 10.02.2021 № 5/247/2071 (арк. спр. 72).

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

З вищевказаних обставин судом з`ясовано, що предметом спору у цій справі є правомірність зменшення відповідачем відсоткового значення розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з якого обчислюється розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача, за наслідками здійсненого на виконання рішення суду у справі №360/3103/20 перерахунку.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Також у статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини п`ятої).

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон № 1402-VIII.

Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно з частиною першою статті 142 Закону № 1402-VIІІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина друга статті 142 Закону № 1402-VIІІ).

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону № 1402-VІІI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною четвертою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).

Законом України від 16.10.2019 № 193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який набрав чинності 07.11.2019, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, якими передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Досліджуючи поняття "щомісячне довічне грошове утримання судді", Конституційний Суд України у мотивувальній частині Рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у своїх Рішеннях, а саме: від 24.06.1999 № 6-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 01.12.2004 № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11.10.2005 № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18.06.2007 № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22.05.2008 № 10-рп/2008, а також у Рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020.

Так, Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону № 1402-VIII зі змінами.

У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне забезпечення або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013). Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

У зв`язку з викладеним Конституційний Суд України Рішенням від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.

Згідно з частиною першою статті 91 Закону України від 13.06.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 єдиною нормою, яка визначає порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, здійснення її перерахунку є стаття 142 Закону № 1402-VІІI.

Разом з тим, суд вважає помилковим посилання позивача на те, що такий перерахунок має бути здійснений, виходячи з 90% від суддівської винагороди працюючого судді.

Так, позивач у своєму позові просить здійснити перерахунок грошового утримання судді у відставці на підставі частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII, якою передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Водночас, частиною третьою цієї статті визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Вищевказана норма неконституційною не визнавалась.

Суд вважає за необхідне зазначити, що перерахунок грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від заробітної плати працюючого судді без врахування положень частини третьої статті 142 Закону № 1402-VІІI, ставить діючих суддів у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за .

Крім того, до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми одного Закону, а не вибірково положення з різних законів.

При цьому абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ Закону № 1402-VIІІ визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Наведені норми неконституційними не визнавалась.

Тобто при здійсненні обрахунку стажу, що дає право на відставку, необхідно враховувати порядок призначення (обрання) судді на посаду вперше, оскільки при призначенні (обранні) суддів на посаду вперше до стажу, необхідного для зайняття посади судді, застосовувалися різні вимоги, які діяли на момент такого призначення (обрання).

Разом з цим суд зазначає, що Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25 січня 2008 року затверджено Порядок надання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 200/14891 (далі - Порядок № 3-1).

Позивач звільнився у відставку 29.04.2016, отже судом застосовується Порядок № 3-1 в редакції, чинній на час звільнення позивача та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Пунктом 2.1 Порядку № 3-1 передбачалось, що до заяви про призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці додаються такі документи, зокрема, розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 3).

Пунктом 3.1 розділу IIІ Порядку № 3-1 визначено, що уповноважена особа впродовж двох робочих днів після видання наказу про відрахування судді зі штату суду на підставі акта Верховної Ради України або Президента України про звільнення у зв`язку з поданням заяви про відставку, у тому числі у відставку за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню виконання обов`язків, і припинення виплати щомісячного довічного утримання працюючому судді, оформляє необхідні документи, готує подання про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 4), ознайомлює з ними суддю у відставці і направляє їх до органу, що призначає щомісячне довічне утримання.

Судом встановлено, що разом з документами про призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до Управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області було надано розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.08.2016 за підписом голови апеляційного суду Луганської області Гаврилюка В.К. та начальника відділу з питань персоналу Бурлакової Н.В. (арк. спр. 81).

Відповідно до вказаного розрахунку усього стаж роботи судді станом на 29.04.2016 становить 25 років 09 місяців 18 днів.

Зазначений розрахунок, який є обов`язковим додатком до Порядку 3-1, виданий апеляційним судом Луганської області та не підлягає правовій рецензії зі сторони Управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Позивачем не надано доказів того, що ним оскаржувався зазначений порядок та судом встановлено інший стаж роботи позивача, який дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Визначення стажу робити позивача на посаді судді не є предметом цього спору.

Пунктом 1 розділу II Порядку № 3-1 визначено, що заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вже було зазначено раніше, згідно з частиною третьою статті 142 Закону № 1402-VІІI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Як вбачається з довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 05.03.2020 № 117, виданої Луганським апеляційним судом, суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 18.02.2020 складає 208098,00 грн, з яких: посадовий оклад - 115610,00 грн, доплата за вислугу років 80 % - 92488,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем розраховано стаж позивача, як судді у відставці який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60 відсотків з урахуванням виключно стажу судді 25 повних років, що відповідає даним, вказаним у розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.08.2016.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50 % (20 років роботи) + 10 % (5 роки роботи на посаді судді понад 20 років х 2 % грошового утримання судді)), що відповідає вимогам статті 142 Закону № 1402-VІІI та матеріалам пенсійної справи.

Отже, судом встановлено, що при здійсненні позивачу з 19.02.2020 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем чинне законодавство не порушено, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Разом з цим суд вважає за необхідне підкреслити, що абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ Закону № 1402-VIІІ визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Отже, у випадку якщо позивач незгоден з визначенням його стажу судді він має право звернутись до суду за останнім місцем роботи із заявою про видачу оновленого розрахунку з подальшим його наданням до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Статтею 139 КАС України не передбачено відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору у випадку відмови у позові.

Однак, при зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 841,00 грн, що підтверджено квитанцією від 23.12.2020 № 0.0.1954886320.1 (арк. спр. 8).

З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на належний перерахунок щомісячного довічного грошового утримання як складової частини права на соціальний захист і спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд присуджує позивачу понесені нею і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Станом на 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2102,00,00 грн.

Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа мала сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Повернення зайво сплаченої суми судового збору за подання позову можливе за відповідним зверненням позивача до суду в порядку, передбаченому Законом України «Про судовий збір» та КАС України.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива