Ухвала суду № 94798369, 20.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

20 липня 2020 р. Справа №200/231/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

за участю

секретаря судового засідання Дьяченка Є.І.,

розглянув в порядку загального позовного провадження в підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

03 січня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач, Великоновосілківське ОУ ПФУ), в якому позивач просила:

- визнати протиправними дії Великоновосілківського ОУ ПФУ, які полягали у неправильному розрахунку суми невиплаченої пенсії – спадщини та в неповній мірі сплаченій сумі пенсії – спадщини;

- зобов`язати Великоновосілківське ОУ ПФУ зробити перерахунок суми недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , - спадщини з 2014 року до 31 січня 2018 року включно.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно не виплатив їй як спадкоємцю пенсію померлої матері – ОСОБА_2 в повному обсязі.

27 січня 2020 року ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/231/20-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

14 лютого 2020 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.

Заяви по суті справи та надані сторонами письмові докази свідчать про таке.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що встановлено на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Мар`їнським РВ УМВС України в Донецькій області 09 серпня 2000 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Позивач є пенсіонером за віком та має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Пенсійним фондом України 01 квітня 2009 року, та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідач – Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42171290), зареєстроване як юридична особа 31 травня 2018 року.

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Олександрівською селищною радою Мар`їнського району Сталінської області 26 березня 1954 року.

ОСОБА_2 перебувала на обліку у Великоновосілківському ОУ ПФУ та отримувала пенсію по втраті годувальника, що підтверджено матеріалами її пенсійної справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що 17 липня 2018 року Вугледарський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області склав актовий запис за № 160 та видав свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 .

Заочним рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 30 серпня 2018 року у справі № 237/4072/18 (провадження № 2/237/1490/18) ОСОБА_1 визначений додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2

ОСОБА_1 прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті її матері.

Так, 18 березня 2019 року державний нотаріус Мар`їнської державної нотаріальної контри Донецької області Дейнека Л.А. видав свідоцтво про право на спадщину за законом, за реєстроване в реєстрі за № 281 (спадкова справа № 217/18).

Свідоцтво про право на спадщину за законом посвідчувало факт того, що на підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України спадкоємицею майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її донька ОСОБА_1 .

Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складалася з недоотриманих грошових пенсійних виплат за період з 01 березня 2015 року по 31 січня 2018 року в сумі 43 899,00 грн, належних померлій згідно з довідкою, виданою Великоновосілківським ОУ ПФУ 27 лютого 2018 року за № 2341/07.

17 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Великоновосілківського УО ПФУ з заявою про виплату недоодержаної пенсії за померлою ОСОБА_2 .

Разом з цією заявою позивач надала свідоцтво про право на спадщину за законом та витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 18 березня 2019 року № 55496900.

Сторони визнають факт того, що 17 травня 2019 року Великоновосілківське ОУ ПФУ виплатило ОСОБА_1 як спадкоємцю ОСОБА_2 недоотриману пенсію в сумі 28 800,00 грн.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що під час виплати ОСОБА_1 як спадкоємцю ОСОБА_2 недоотриманої пенсії Великоновосілківське ОУ ПФУ керувалося ч. 1 ст. 46 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), відповідно до якої нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Відповідач доводив, що розмір недоотриманої пенсії розраховується з дня звернення спадкоємця з заявою про виплату пенсії і виплачується не більш ніж за три роки.

Оскільки з заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_1 звернулася в квітні 2019 року, їй виплачена сума пенсії, розрахована за період з 16 квітня 2016 року по 31 січня 2018 року (в межах трирічного строку, встановленого ч. 1 ст. 46 Закону № 1058).

З заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_1 звернулася в квітні 2019 року, сума сплачена за період з 16 квітня 2016 року по 31 січня 2018 року в межах трирічного строку, встановленого ст. 46 Закону № 1058.

Відповідно до витягу з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, сформованого станом на 03 травня 2019 року, пенсійний орган нарахував ОСОБА_2 пенсію за січень-лютий 2015 року та квітень 2016 року – січень 2018 року в сумі 30 898,00 грн; за березень 2015 року – березень 2016 року пенсія не нарахована.

З огляду на те, що за січень-лютий 2015 року пенсія в сумі 2 098,00 грн ОСОБА_2 була виплачена, за розрахунком пенсійного органу до виплати належала пенсія за квітень 2016 року – січень 2018 року в сумі 28 800 грн.

Позивач із цим не погодилась, про що зазначила в адресованій відповідачу заяві від 29 травня 2019 року.

При цьому, згідно з довідками від 13 лютого 2020 року № 240/07 та № 238/07, які відповідач надав суду, ОСОБА_2 за період з січня 2015 року по січень 2018 року нарахована пенсія в сумі 45 997,00 грн, фактично виплачена пенсія в сумі 30 898,00 грн, за період з 01 березня 2015 року по 15 квітня 2016 року не виплачена пенсія в сумі 15 099,00 грн.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

До спірних правовідносин суд застосовує норми права з врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц та від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18.

П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому за визначенням, наведеним у п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір – спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

В свою чергу, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Ст. 52 Закону № 1058 встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Ст. 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Таким чином, аналіз ст. ст. 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії.

Спірні правовідносини між ОСОБА_1 та Великоновосілківським ОУ ПФУ виникли у зв`язку з тим, що відповідач не виплатив позивачу успадковану нею суму недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 .

При цьому суд зауважує, що ОСОБА_1 звернулася до Великоновосілківського ОУ ПФУ саме як спадкоємиця померлої ОСОБА_2 , а не як член сім`ї померлого пенсіонера відповідно до ст. 52 Закону № 1058.

В постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18 щодо юрисдикції спору Велика Палата Верховного Суду навела такий висновок:

«19. Позовні вимоги не стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання особою пенсійних виплат. Позивач мотивував позовну заяву порушенням приписів цивільного законодавства та права власності на успадковані кошти. Предметом позовних вимог є зобов`язання відповідача виплатити позивачу нараховані, але не отримані спадкодавцем за життя суми пенсії, що ввійшли до складу спадщини. Вказані вимоги є майновими. Тому спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства, а доводи касаційної скарги про належність спору до юрисдикції адміністративного суду є необґрунтованими.

20. Вказані висновки відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц, від 3 квітня 2019 року у справі № 808/1346/18 і від 26 червня 2019 року у справі № 284/252/17».

По суті, звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 прагне захистити своє майнове право на отримання нарахованих, але не отриманих спадкодавцем за життя, сум пенсії, які ввійшли до спадщину за законом.

Отже, спір має приватноправовий і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

За результатами підготовчого провадження суд може постановити ухвалу про закриття провадження у справі, що передбачено п. 2 ч. 3 ст. 183 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Наслідки закриття провадження у справі визначає ст. 239 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За правилами, наведеними у ч. 2 ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З огляду на викладене та враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі № 200/231/20-а на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Оскільки ухвалою від 27 січня 2020 року суд відстрочив позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 173, 179, 180, 181, п. 2 ч.2 ст. 183, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 238, ст. 239, ст. ст. 241, 243, 250, 256, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Провадження в адміністративній справі № 200/231/20-а за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – закрити.

2. Роз`яснити позивачеві, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції цивільного суду.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

4. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.

5. Відповідно до п. 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

6. Повний текст ухвали складений 24 липня 2020 року.

Суддя Т.О. Кравченко