Ухвала суду № 94792574, 08.02.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6288/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В., при секретарі Винник С.М., розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва Галушко Петра Петровича про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020101060000279 від 16.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2021 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва Галушко П.П. про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020101060000279 від 16.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме на:

- комплекс приміщень, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 118828280000)

- земельну ділянку, площею 0,5283 га, кадастровий номер 8000000000:76:021:0017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 118674680000).

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020101060000279 від 16.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У ході здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, досліджуються обставини можливого заволодіння шахрайським шляхом, об`єктами нерухомості, які належали АТ АКБ «АРКАДА».

В матеріалах клопотання прокурор зазначив, що 10.09.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю «БУДЕВОЛЮЦІЯ» код ЄДРПОУ 34284328 та ОСОБА_1 укладено договір позики № 43/09/19.

Розмір основного зобов`язання за Договором позики становив 260 000 000 (двісті шістдесят мільйонів) грн 00 коп., відсоткова ставка за користування позикою 18,63%. Позика надавалася на строк 2 роки 6 місяців, з повернення позики рівними частинами починаючи із 13 (тринадцятого) місяця користування позикою. Тобто, повернення позичальником позики мало початися з жовтня 2020 року.

На забезпечення виконання Договору позики, Акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «АРКАДА» уклав з ОСОБА_1 іпотечний договір від 10.09.2019 зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сніговою К.В.. та зареєстрованим в реєстрі під №1352.

Згідно п. 1.1. Іпотечного договору: «Іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання що випливає з Договору позики, передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку та у мовах, визначеним договором, наступне нерухоме майно:

- предмет іпотеки 1 - нежилий будинок - комплекс приміщень банку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про власності, серії НОМЕР_1 , виданого 25.09.2007 року на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 25.09.2007 № 1203-В. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 118828280000, загальна площа Предмета іпотеки 1 становить 14 102,9 кв.м.

- предмет іпотеки 2 - земельна ділянка, площею 0,5283 га, кадастровий номер 8000000000:76:021:0017, цільове призначенні - для будівництва комплексу приміщень банку «Аркада», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ№038140, виданого 08.07.2011 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 118674680000.»

У подальшому, як зазначає прокурор, з претензії ОСОБА_1 від 02.04.2020, службовим особам АТ АКБ «АРКАДА» стало відомо, що ТОВ «БУДЕВОЛЮЦІЯ» та ОСОБА_1 25.02.2020 укладено додаткову угоду № 1 до Договору позики, якою змінили строк початку повернення позики з жовтня 2020 року на 01 березня 2020 року, про яку службовим особам АТ АКБ «АРКАДА» нічого відомо не було.

Крім того, відповідно до клопотання прокурора, звітом про незалежну оцінку майна, а саме: комплексу приміщень, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 118828280000) та земельної ділянки, площею 0,5283 га, кадастровий номер 8000000000:76:021:0017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 118674680000) від 28.04.2020 істотно зменшено вартість предмету іпотеки, а саме: зменшено ринкову вартість нежитлового будинку - комплексу з 416 621 000 грн 00коп. до 303 973 276 грн 09 коп.

Слід зазначити, що повторну оцінку проведено уже після укладання договору іпотеки.

Тобто, загальна вартість нежитлового будинку - комплексу була зменшена на 112 647 723 (сто дванадцять мільйонів шістсот сорок сім тисяч сімсот двадцять три) гривні 91 копійку.

Як вказує прокурор у своєму клопотанні, зазначене заниження вартості предмету іпотеки обумовлено створенням умов для уникнення відшкодування перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя згідно зі ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Так, постановою процесуального керівника від 08.02.2021 комплекс приміщень, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 118828280000) та земельну ділянку, площею 0,5283 га, кадастровий номер 8000000000:76:021:0017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 118674680000) визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42020101060000279 від 16.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Таким чином, як зазначив прокурор у клопотанні, з метою забезпечення речових доказів у кримінальному провадженні виникла необхідність в накладенні арешту на вищезазначене майно, оскільки у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню, а саме може призвести до зміни предмету кримінального правопорушення, тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, слідчим суддею встановлено, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а тому за викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на наступні об`єкти нерухомого майна:

- нежилий будинок - комплекс приміщень, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 118828280000;

- земельну ділянку, площею 0,5283 га, кадастровий номер 8000000000:76:021:0017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 118674680000), які перебувають у власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;

Заборонити ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , особам, які будуть діяти від його імені або за його дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися вищевказаним об`єктом нерухомості;

Заборонити державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дій щодо вищевказаних об`єктів нерухомості.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.В. Литвинова