Постанова № 94792274, 10.02.2021, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 3/557/205/2021

Справа 557/73/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року смт Гоща

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю.В., за участю захисника Шолодько М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в смт Гоща справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП у Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2020 року о 15 годині 10 хвилин ОСОБА_1 на 309 км автодороги М-06 Київ-Чоп керував транспортним засобом «AUDІ A6», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, дуже звужені зіниці, які не реагують на світло) та, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження медичного огляду у медичному закладі на визначення стану наркотичного сп`яніння відмовився у присутності двох свідків.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення останнього про час, місце та дату розгляду справи.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шолодько М.М. у судовому засіданні заперечила вину останнього у вчиненні зазначеного вище правопорушення, провадження відносно ОСОБА_2 по справі просила закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування такої своєї позиції адвокат Шолодько М.М. зазначила, що винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом не доведена наявними у матеріалах справи доказами, з огляду на відсутність відеозапису, про наявність якого зазначено у протоколі. Захисник вказала, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду та просив надати йому відповідне направлення, щоб самостійно пройти такий огляд, адже останній не міг залишити свій автомобіль. Однак поліцейські ОСОБА_1 пройти огляд не пропонували та направлення на руки не надали, а самостійно ОСОБА_1 такого огляду не проходив. Обставини щодо факту керування ОСОБА_1 автомобілем у зазначені у протоколі час та місці захисником не оспорювались.

Що стосується наявного у матеріалах справи направлення на огляд, то захисник зазначила, що таке у присутності ОСОБА_1 не складалося, як і зобов`язання про відсторонення від керування останнього, про що свідчить відсутність його підписів у названих документах. Не може слугувати доказом по справі, на переконання захисника, і акт огляду на стан сп`яніння, оскільки такий складається лікарем-наркологом, а не поліцейським.

З приводу письмових пояснень свідків захисник зазначила, що такі є ідентичними та складеними формальною мовою поліцейських, що викликає сумніви у присутності таких свідків на місці події.

Водночас, якщо суд прийде до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисник просила застосувати положення ст. 22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням, врахувавши наявність на утриманні ОСОБА_1 осіб похилого віку – бабусі та дідуся, а також відсутність від вчинених ним дій шкідливих наслідків.

Також захисник Шолодько М.М. клопоталася про виклик у судове засідання свідків, які повинні бути, на її думку, допитані безпосередньо, а також поліцейського ОСОБА_3 . Потребу у виклику вказаних осіб захисник мотивувала відсутністю відеозапису події, та необхідністю з`ясування у поліцейського питання з приводу відсутності такого відеозапису.

Заслухавши захисника Шолодько М.М., дослідивши матеріали справи, приходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується даними наступних досліджених у судовому засіданні доказів:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №091196 від 11 листопада 2020 року, яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення. Від підпису протоколу ОСОБА_1 відмовився, про що у такому наявний відповідний запис, письмові пояснення останнього у протоколі відсутні. Згідно протоколу у ОСОБА_1 тимчасово вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 , від отримання тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом останній відмовився (арк. спр. 1);

-акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд проведений, у зв`язку з виявленими ознаками: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, дуже звужені зіниці, які не реагують на світло, в графі «З результатами згоден» зазначено, що « ОСОБА_1 від підпису відмовився, що підтверджено підписами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (арк. спр. 3);

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 листопада 2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 о 15 год. 29 хв. направлено в заклад охорони здоров`я КП «РОЦПЗН», в зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, дуже звужені зіниці, які не реагують на світло. В графах «Огляд проводився за допомогою» та «Результати огляду» вказано «від проходження огляду відмовився» (арк. спр. 4);

-письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 11 листопада 2020 року, в яких вони вказали, що були свідками того, що у їх присутності 11 листопада 2020 року о 15 год. 28 хв. водій ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан виявлення наркотичного сп`яніння у медичному закладі КП «РОЦПЗН». Водій ОСОБА_1 знаходиться з явними ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, дуже звужені зіниці, які не реагують на світло. В їхній присутності складено протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 №091196 від 11 листопада 2020 року. Зазначене підтверджено підписами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (арк. спр. 5);

-письмових пояснень поліцейського Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 (арк. спр. 6);

-зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №091196 від 11 листопада 2020 року, згідно якого ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом «AUDІ A6», номерний знак НОМЕР_1 , та зобов`язано не керувати даним транспортним засобом протягом 24 годин. Дане зобов`язання ОСОБА_1 не підписано, наявний запис про те, що останній «зі ст. 266 КУпАП ознайомлений, від підпису відмовився» (арк. спр. 7);

-копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №870494 від 11 листопада 2020 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, за що до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Вказана постанова, як ствердила у судовому засіданні захисник, ОСОБА_1 не оскаржувалася (арк. спр. 8).

Зазначені вище докази є узгодженими між собою і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Покликання захисника на відсутність відеозапису, на переконання судді, не свідчить про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, оскільки він являється одним із засобів доказування такої вини, однак не є єдиним джерелом доказів для її встановлення.

Що стосується доводів захисника Шолодько М.М. про те, що ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд та він від проходження такого не відмовлявся, то такі суддею відхиляються і розцінюються як обраний спосіб захисту, з метою уникнення від відповідальності.

Суддя зауважує, що ОСОБА_1 , з огляду на вказану позицію захисника, самостійно огляду у медичному закладі, про що ствердила сама захисник, не пройшов та належних доказів на спростування свого перебування у стані сп`яніння, не надав. Об`єктивних причин відмови, які б перешкоджали останньому пройти огляд у медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння, в ході розгляду справи суддею не встановлено.

Суддею відхиляються також твердження захисника про те, що письмові пояснення свідків не можуть братися судом до уваги, оскільки такі свідки мають безпосередньо допитуватись, так як у останньої наявні сумніви в присутності таких свідків при оформленні адміністративних матеріалів, виходячи з наступного.

При розгляді даної категорії справ, суддя керується нормами КУпАП.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Наявні у справі письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримані у встановленому законом порядку, підписані ними особисто та є належним і допустимим доказом. Доказів на підтвердження протилежного матеріали справи не містять та не встановлено таких у ході розгляду справи. Виклик вказаних свідків судом здійснювався шляхом направлення телефонограми, однак останні у судове засідання не з`явилися.

З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини, відхиляються суддею і решта доводів захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і розцінюються, як обраний спосіб захисту свого довірителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на наявність достатніх даних про відмову 11 листопада 2020 року ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, вважаю, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме грубе порушення вимог Правил дорожнього руху України, особу правопорушника, вважаю, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Даний вид адміністративного стягнення, на переконання судді, є справедливим та достатнім для виправлення ОСОБА_1 , а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень. При цьому підстав для застосування положень ст. 22 КУпАП та звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, про що клопоталася у судовому засіданні захисник, не убачається.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454 гривні.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 11 лютого 2021 року.

Суддя Ю.В. Оленич