Рішення № 94790789, 28.01.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2021 Справа №607/17758/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №609797 від 20 вересня 2020 року, якою його визнано винним за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що зазначеного в оскаржуваній постанові правопорушення він не вчиняв, 20 вересня 2020 року він не перебував на території Закарпатської області. 12 вересня 2020 року був зупинений працівником патрульної поліції на ділянці дороги у Закарпатській області, оскільки будівель навкруги не було, стверджувати, що це населений пункт с.Тишів, не може. Крім того, зазначив, що в постанова не містить посилання на докази вчинення правопорушення, а саме, в графі «До постанови додається» відомості про такі докази не вказані. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржувана постанова є не правомірною, а тому просить її скасувати, закривши провадження по справі.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазана В.В. від 23 жовтня 2020 року позов залишено без руху надавши строк для усунення недоліків.

У зв`язку із самовідводом судді Ромазана В.В. 31.12.2020 року здійснено повторний автоматизований розподіл справ між суддями.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 січня 2021 року ОСОБА_2 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін та призначено судове засідання на 28 січня 2020 року, поновлено строк оскарження постанови.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подавши попередньо суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився не повідомивши суд про причини неявки, відзиву щодо позову суду не подав. Приймаючи до уваги вимоги ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розгляд справи у його відсутності.

Розглянувши справу судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №609797 від 20 вересня 2020 року, ОСОБА_1 20 вересня 2020 року о 18 год. 18 хв., в с. Тишів, рухався зі швидкістю 78 км/год., чим перевищив допустиму швидкість на 28 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України, Tрукам ТС000704. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Позивач стверджує, що 20 вересня 2020 року не перебував в Закарпатській області та правил дорожнього руху не порушував.

Розглянувши справу доходжу висновку, що позов слід задовольнити, зважаючи на таке.

Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Загальне обмеження швидкості 50 км/год. стосується населених пунктів, позначених дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту». Дія цього обмеження скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту».

Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено відповідальність, серед іншого, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними – якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № №338/1/17, висновки якого в силу ч.6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, вірними є висновки, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки із відповідними замірами. Також Верховний Суд констатував, що посилання на постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення особою правопорушення є безпідставним, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Звертаючись до суду із позовом позивач покликається на те, що 12 вересня 2020 року він не перебував в Закарпатській області та правил дорожнього руху не порушував.

На думку суду, для підтвердження порушення позивачем пункту 12.4 Правил дорожнього руху відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, зобов`язаний надати, зокрема, належний відеозапис та матеріали фіксування засобами вимірювальної техніки, яка пройшла відповідну повірку порушення швидкісного режиму позивачем 20 вересня 2020 року.

Відповідачем, всупереч вимогам статті 251 КУпАП, статті 77 КАС України не надав таких доказів, не спростував доводів позивача про те, що ПДР він не порушував, відзиву на позов не надано, жодного доказу не надано.

Сама лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а лише рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.

Згідно статті 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищенаведене, а саме те, що відповідач не спростував доводів позивача, про відсутність факту порушення ним правил дорожнього руху, а тому суд доходить переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №609797 від 20 вересня 2020 року, слід скасувати, а провадження у справі закрити.

В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Керуючись п. 12.4 ПДР України, ст.ст. 122, 251, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 73-77, 90, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №609797 від 20 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень – скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 420,40 грн. що сплачений відповідно до квитанції №40117 від 19 листопада 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, адреса: вул. Олега Кошового, 2, м. Ужгород, Закарпатська область, ідентифікаційний код юридичної особи: 40108646.

Головуючий суддяВ. М. Позняк