Вирок № 94790734, 27.01.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.01.2021

Справа № 325/831/19

Провадження № 1-кп/937/225/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Редько О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Колеснікової Л.В.,

прокурора – Широкова М.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019080330000150 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Приазовське Приазовського району Запорізької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:

- 23.01.1996 року засуджений Приазовським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 17.07.2000 року засуджений Приазовським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 22.01.2003 року засуджений Приазовським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 25.08.2004 року засуджений Приазовським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 289 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 10.07.2006 року засуджений Приазовським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 03.10.2012 року засуджений Приазовським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 20.07.2016 року засуджений Приазовським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 310 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

- 30.11.2017 року Приазовським районним судом Запорізької області звільнений від відбуття покарання на підставі п. «Г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році»,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2019 року приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з корисливих мотивів, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, за допомогою фізичних зусиль, викрав новий мідний трьохжильний кабель, без маркувальних позначень, довжиною 68 метрів, перетином 3 х 2,5 мм2 , п`ятого класу, вартістю 22 гривні 53 копійки за один метр, на загальну суму 1532 гривні 04 копійки. Після чого з викраденим майном з місця злочину зник та в подальшому продав вищезазначений кабель ОСОБА_2 за 1000 гривень 00 копійок, таким чином розпорядився з викраденим майном на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 1 532 гривні 04 копійки.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив, що потерпіла ОСОБА_3 це матір його знайомого. Потерпіла попросила його допомогти продати машину та сказала, щоб він також забрав дрель. ОСОБА_1 забрав також самостійно новий мідний кабель, без дозволу потерпілої, який продав. У вчиненому злочині щиро кається.

Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 суть обвинувачення та з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст викладених обставин та у суду відсутні сумніви у добровільності його позиції. Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Потерпіла в судове засідання не звилась, про дату, місце та час проведення судового засідання була повідомлена належним, однак про поважність причин неявки суд не повідомила. Цивільний позов не заявляла. Заяв чи клопотань на адресу суду також не надходило.

У зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився тільки допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувалися.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом`якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.

Так, вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення відноситься до кримінального правопорушення середньої тяжкості. Крім того, суд враховує, що він повністю визнав провину, щиросердно покаявся у скоєному, і своїми правдивими свідченнями сприяв встановленню істини у справі. Згідно характеристики з місця проживання ОСОБА_1 характеризується задовільно. Згідно наданої довідки на обліку у лікаря – нарколога та психіатра не знаходиться.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до уваги досудову доповідь Приазовського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області. Так в складеній досудовій доповіді зазначається, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства. Тому застосування соціально – виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд також враховує те, що згідно довідки Комунальної установи «Мелітопольський центр з профілактики та боротьби зі СНІДом від 29.01.2020 року ОСОБА_1 знаходиться на обліку у зазначеному закладі з 27.07.2004 року з діагнозом: «ВІЛ-інфекція, кл.ст.IV (СНІД), токсична енцефалопатія, симптоматична епілепсія з генералізованими нападами, ДДПП, вертебротаракалгія, помірно виражений больовий синдром. Полінейропатія нижніх кінцівок, сенсорна форма. Хронічний вірусний гепатит «С». Ангіопатія сітківки ОІ. Стан після перелому шийки стегна. Наружний геморой в стадії ремісії.

Крім того, згідно медичного висновку про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі складеного лікарем Комунального некомерційного підприємства «Приазовський районний центр вторинної медико – санітарної допомоги» Приазовської районної ради Запорізької областв ОСОБА_1 частково не здатний до самообслуговування.

За таких обставин суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, можливо без її ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що обвинуваченому має бути призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України в межах, передбачених санкцією вказаної статті.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого в ході досудового слідства не обирався. Клопотань про обрання запобіжного заходу в ході судового розгляду справи не надходило. Підстави для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлені.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

У відповідності ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченої підлягають стягненню витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів в розмірі 785 гривень 05 копійок.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369 -371, 373 -376, 349 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Приазовським РВ УМВС України в Запорізькій області 04 жовтня 2001 року, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок № UA 098999980313010115000008009, одержувач: УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевч./24060300, код банку (МФО): 899998, код ЄРПОУ: 38025367, назва банку: Казначейство України) витрати на залучення експерта по експертизі №10-284 від 22.04.2019 року в сумі 785 грн. 05 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- мідний трьохжильний кабель, довжиною 68 метрів, який згідно постанови від 03.04.2019 року визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речовим доказів Приазовського відділення поліції Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області – повернути законному власнику.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О.В.Редько