Ухвала суду № 94788545, 09.02.2021, Новотроїцький районний суд Херсонської області

653/3545/19

1-кп/662/21/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

в складі : головуючого судді – Решетова В.В.

секретар судового засідання – Александрук А.О.

за участі прокурора Ліхтаренка В.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника адвоката – Калімбет Т.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новотроїцьке Херсонської області матеріали кримінального провадження №12019230140000038 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новотроїцького районного суду Херсонської області перебуває на розгляді кримінального провадження №12019230140000038 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Згідно матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 28.10.2020 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15.02.2021 року.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів, так як не перестали існувати ризики, які були наявні при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , просить клопотання задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Калімбет Т.А. заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просять змінити запобіжний захід на більш м`який, обравши запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, яке на їх думку забезпечить процесуальні обов`язки обвинуваченого, покладені на нього судом. Мотивують тим, що обвинувачений має постійне місце проживання в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 стверджує, що будинок належить йому, але документи ще не оформлено.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд оцінивши в сукупності всі обставини, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, в тому числі у його "пілотному" рішенні від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29 вересня 2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також, що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

У відповідності до ст.29 Конституції України право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст.183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.

Порядок продовження строку тримання під вартою визначений положеннями статті 199 КПК України, згідно з якою слідчий суддя, зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При цьому слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що заявлений під час обрання запобіжного заходу ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.3ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, характеризується посередньо, офіційно не працює, не проживає із сім`єю, тобто не має міцних соціальних зв`язків, раніше судимий за вчинення злочинів передбачених ст.122 ч.1, ст.121 ч.2 КК України, перебував у розшуку по даному кримінальному провадженню. Також суд враховує пояснення обвинуваченого в судовому засіданні про наявність у нього кількох місць проживання, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_4 , однак по жодній з трьох вказаних ним адрес він особисто кореспонденції не отримує. При цьому в судовому засіданні повідомив нову адресу в АДРЕСА_1 , але жодних підтверджуючих документів, можливості проживання за цією та іншими адресами, суду не надав, відомостей не повідомив.

Вищевказане свідчить про схильність ОСОБА_1 до вчинення злочинів, переховування від органів поліції та суду та наявність ризиків, передбаченого п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується в разі незастосування до нього стримуючого запобіжного заходу.

Суд також, звертає увагу на тяжкість покарання,що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину, що свідчить про стійкість злочинних намірів, схильність до вчинення правопорушень, він не має міцних соціальних зв`язків, неофіційно працевлаштований, але цей факт не є стримуючим для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Зазначені вище обставини, на думку суду, дають достатні підстави вважати, що у разі не продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, він може вчинити нові злочини, переховуватися від суду, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Тому твердження обвинуваченого та його захисника про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, є непереконливими.

Посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 на відсутність доказів існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які, на її думку, дають підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, спростовуються вищевикладеними матеріалами провадження та в сукупності і взаємозв`язку вказують на те, що будь-який інший більш м`який запобіжний захід не зможе слугувати стримуючим фактором та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 ..

Продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Враховуючи те, що суд не вважає за можливе обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, обвинуваченому необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 87 880 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження терміну застосування запобіжного заходу обвинувачуваному ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити термін застосування запобіжного заходу обвинувачуваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м.Генічеськ Херсонської області, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, місце реєстрації АДРЕСА_4 , місце проживання АДРЕСА_1 , раніше судимому, - у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 10 квітня 2021 року включно, з утриманням його в СІЗО м.Херсон.

Одночасно ОСОБА_1 визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 87 880 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Новотроїцького районного суду Херсонської області, призначення платежу обов`язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, номер справи, ПІБ обвинуваченого.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали, протягом дії ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-не відлучатися із населеного пункту с. Семихатки, Генічеського району, Херсонської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.

-утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками по справі.

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Новотроїцький районний суд Херсонської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає виконанню негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення, а обвинуваченому який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя В.В.Решетов