Рішення № 94776905, 10.02.2021, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1672/20

Номер провадження 2/373/219/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 лютого 2021 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь В.В.

за участю секретаря судових засідань Тітрової І.В.

розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа: Циблівська сільська об`єднана територіальна громада, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

Представник позивача в особі т.в.о. начальника Старунов С. звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Циблівської сільської об`єднаної територіальної громади 909,50 гривень майнової шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Також просить покласти на відповідача судові витрати в розмірі 2102,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , перебуваючи на Канівському водосховищі поблизу села Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області, проводили лов риби з човна забороненим знаряддям лову - сітками з жилки в кількості 6 (шість) штук та спіймали риби: карасів - 47 штук, судака - 2 штуки, загальною вагою 23,0 кг. Своїми діями заподіяли рибному господарству України збитки у розмірі 1819 грн 00 коп., чим порушили п.п. 3.15, 4.13.3 Правил любительського та спортивного рибальства, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ».

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцять неоподаткованих мінімум доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень та на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцять неоподаткованих мінімум доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень.

Зазначена постанова набрала законної сили, однак при розгляді справи про адміністративне правопорушення питання щодо відшкодування завданої шкоди не вирішено, збитки не відшкодовано. У добровільному порядку шкоду, заподіяну внаслідок грубого порушення правил рибальства, ОСОБА_1 не відшкодовано.

Вважає, що в зв`язку з тим, що вина відповідача є доведеною, а отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Посилається на Закони України «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», відповідно до яких громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, в повному обсязі.

Таким чином, природні ресурси, в тому числі водні біоресурси, які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є майном певної територіальної громади, в даному випадку Циблівської сільської об`єднаної територіальної громади, а тому завдану шкоду внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів позивач просить стягнути лише з відповідача ОСОБА_1 на користь Циблівської сільської об`єднаної територіальної громади в розмірі 909,50 грн, оскільки гр. ОСОБА_2 відшкодував завдану шкоду в розмірі 909,50 грн, в добровільному порядку.

Позивач в судове засідання не з`явився, про місце і час слухання справи повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав заяву, в якій просив слухати справу без участі їх представника за наявними в справі матеріалами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причин неявки не повідомив, про місце і час слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позов не подавав. Заяв про перенесення розгляду справи до суду не направив.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про місце і час слухання справи повідомлений належним чином, про причин неявки не повідомив. Клопотань, заяв чи пояснень по суті позовних вимог до суду не направив.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права, і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач по справі у судове засідання не з`явився, а сторона позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Судом встановлено наступні обставини:

Із змісту копії протоколу № 008712 про адміністративне правопорушення від 17.07.2019, слідує, що 17.07.2019 близько 06 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 спільно з гр. ОСОБА_2 , перебуваючи на Канівському водосховищі поблизу села Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області, проводили лов риби з човна забороненим знаряддям лову - сітками з жилки в кількості 6 (шість) штук та спіймали риби: карасів - 47 штук, судака - 2 штуки, загальною вагою 23,0 кг. Своїми діями заподіяли рибному господарству України збитки у розмірі 1819 грн 00 коп., чим порушили п.п. 3.15, 4.13.3 Правил любительського та спортивного рибальства, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ».

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19.08.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено на кожного адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцять неоподаткованих мінімум доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень (а/с 14).

При винесені даної постанови не вирішувалося питання відшкодування майнової шкоди в розмірі 1819 грн 00 коп.

До позову додано копію розрахунку матеріальної шкоди до протоколу № 008712 від 17.07.2019, згідно з яким шкода, заподіяна незаконним виловом карасів в кількості 47 шт. (по 17 грн кожен) та судака в кількості 2 шт. (по 510 грн кожен) становить 1819,00 гривень.

Також до позову додано копію квитанції від 03.10.2020, номер платежу 1047403246, згідно якої гр. ОСОБА_2 відшкодував майнову шкоду в розмірі 909,50 гривень.

14.07.2020 Управлінням Держагентства рибного господарства у м. Києві та Київській області за № 2-7-19/3343-20 на ім`я відповідача направлялася пропозиція щодо досудового врегулювання спору шляхом сплати гр. ОСОБА_1 майнової шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства в галузі використання і відтворення водних біоресурсів в розмірі 909,50 грн. Даний лист відповідачем було отримано 29.09.2020, що підтверджується поштовим повідомленням, яке знаходиться в матеріалах справи (а/с 13).

Норми права, застосовані судом:

Згідно з ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу. Як слідує з ст. 3 даного Закону об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Відповідно до статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» передбачено, що шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, обставини порушення відповідачем вимог п. 3.15 «Правил любительського та спортивного рибальства», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» та розмір заподіяної шкоди не потребують доказування, оскільки встановлені постановою суду в справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили.

Згідно з ст. 1166 Цивільного кодексу України (-далі ЦК) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1190 ЦК України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, зокрема, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Пунктом 1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 895 від 30.09.2015, передбачено, що Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Згідно з Положенням про Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області, затвердженим наказом Державного агентства рибного господарства України № 229 від 15.07.2016, Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Таким чином, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси) є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких від імені Українського народу здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади (в даному випадку Циблівської сільської об`єднаної територіальної громади). Одночасно дані природні ресурси є власністю Українського народу.

Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про наявність в Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області правових підстав для звернення до суду з даним позовом.

Тобто, стягнення шкоди, завданої грубим порушенням правил рибальства на користь територіальної громади, де знаходиться відповідний об`єкт водного фонду та на територію якого поширюються повноваження відповідного рибоохоронного патруля, не суперечить вимогам чинного законодавства.

Крім того, слід зазначити, що Верховний Суд у своїй постанові від 10.01.2019 у справі № 541/307/17 також визнав законною можливість стягнення спричиненої незаконним виловом риби шкоди на користь місцевої ради за відповідним позовом Державної екологічної інспекції.

Майнова шкода внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів в розмірі 1819,00 гривень завдана спільними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до вимог чинного законодавства особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність (ч. 1 ст. 1190 ЦК України).

Оскільки ОСОБА_2 в добровільному порядку відшкодував майнову шкоду в розмірі 909,50 грн як солідарний боржник, а ОСОБА_1 в досудовому порядку майнову шкоду в розмірі 909,50 грн не відшкодував, то позивач звернувся з даним позовом до суду.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь держави, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа: Циблівська сільська об`єднана територіальна громада, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Циблівської сільської об`єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ - 04361628) 909 (дев`ятсот дев`ять) грн 50 коп. майнової шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області 2102 (дві тисячі сто дві) грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ В.В. ЛЕБІДЬ