Ухвала суду № 94775781, 10.02.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/9309/20

Провадження № 263/398/2021

У Х В А Л А

10 лютого 2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді: Кияна Д.В., за участю секретаря судового засідання Рябова С.М., розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Маріуполі клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Курібло Володимира Анатолійовича про закриття провадження у цивільній справі за позовом Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до придатного для використання стану,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2020 р. до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до придатного для використання стану.

03.08.2020 року ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

08.02.2021 року представником відповідача – ОСОБА_2 подано до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. В обґрунтування клопотання представник зазначає, що ОСОБА_1 10.12.2020 р. було отримано дозвіл на тимчасове порушення благоустрою. 29.01.2021 р. роботи з благоустрою в основній частині завершено, паркан демонтований, на підставі чого складений акт по виконаних роботах. Просив розглянути зазначене клопотання у його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_3 надала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, наполягала на задоволенні позовних вимог, просила їх задовольнити.

Проаналізувавши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Здійснюючи логічно-граматичне тлумачення словосполучення “відсутність предмета спору” Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №456/647/18 вказав на те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, посилання відповідача на відсутність предмета спору спростовуються наданими представником позивача доказами у виді фотографій самовільно встановленого паркану, які є додатком до акту виїзного обстеження від 08.02.2021 р., тому клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити представнику відповідача ОСОБА_1 – адвокату Курібло Володимира Анатолійовича у задоволенні його клопотання про закриття провадження в цивільній справі за позовом Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до придатного для використання стану у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвала не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Д.В. Киян