Ухвала суду № 94774732, 02.02.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

367/6693/20

1кп/359/239/2021

У Х В А Л А

02 лютого 2021 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого - судді Ткаченко Д.В.

за участю секретаря судового засідання Петрової Я.А.,

прокурора Пірус Ю.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисників Назарчук Р.В., Настасяк О.І., представника потерпілого Степанченко А.В.

розглянувши питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, яке внесене в ЄРДР №12019110000000361 від 16.05.2019р. за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст.15, п.п. 6,11,12 ч. 2 ст.115 КК України, -

в с т а н о в и л а :

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив про те, що не зменшилися ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України,зокрема ризик переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого та експерта, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість тримання під вартою. На думку прокурора, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та не гарантує можливості запобігти ризикам. Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора та просив суд його задовольнити.

Обвинувачений та його захисники заперечили проти застосування найсуворішого запобіжного заходу, оскільки прокурором не доведено наявність заявлених ризиків, просили суд, враховуючи тривалість перебування під вартою та поганий стан здоров`я, змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов таких висновків.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.12.2020р. обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04 лютого 2021 року включно.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Санкція ч. 2 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті, а тому виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим. Водночас, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Вимоги статті 194 КПК України зобов`язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри.

Суд звертає увагу на те, що оцінка обґрунтованості пред`явленого особі обвинувачення судом здійснюватиметься після закінчення судового розгляду під час ухвалення вироку. Станом на 02.02.2021 року стадія досудового розслідування завершена та зібрано усі докази, які прокурор вважав достатніми для складення обвинувального акту. Із змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. В обвинувальному акті зокрема викладене формулювання обвинувачення та фактичні обставини правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Санкція ч. 2 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті. На думку суду, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, з моменту застосування цього запобіжного заходу не зменшився і не відпав та полягає у вірогідності переховування від суду з метою уникнення покаранняу разі визнання його винним у вчиненні особливо тяжкого злочину. Також, суд погоджується із доводами прокурора щодо наявності ризику незаконного впливу на свідків, потерпілого та експерта, хоча останній є мінімальним. Водночас, наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення та що, він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурором не доведено. Отже, суд вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження, належного виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків. На думку суду, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявні ризики, в тому числі ризику переховування від суду та незаконного впливу на свідків та потерпілого. Про обрання відносно нього особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до ОСОБА_1 особистого зобов`язання не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявність ризиків, не зможе перешкодити їх реалізації.

Також, слід звернути увагу на те, що за клопотанням обвинуваченого розгляд кримінального провадження здійснюється судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Станом на 02.02.2021р. розпочалася процедура судового розгляду і долученння сторонами доказів.

Отже, суд вважає за необхідне погодитися із доводами прокурора про недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу на цій стадії провадження, а тому до нього слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись ст. 176-178, 183, 194-197, 331 КПК України

п о с т а н о в и в :

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 01 квітня 2021 року включно.

Утримувати обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою у Державній установі «Київській слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 08.30 год. 04.02.2021 р.

Суддя Д.В. Ткаченко