Вирок № 94773798, 10.02.2021, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа182/5371/16-к

1-кп/180/20/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого- судді Янжули О.С.

секретар - Котова Н.С.

з участю прокурора - Морозова Є.С.

захисника адвоката - Перевертайло Л.Т.

представника потерпілого - Балкового Р.Л.

обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12015040340001221 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополя, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта вища, неодруженого, працюючого начальником відділу комунального господарства управління благоустрою Нікопольської місцевої ради, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , 27.03.2015 року, приблизно о 18.15 год., перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_2 побачив біля стіни свого гаражу, який являється продовженням паркану між домоволодіннями АДРЕСА_3 , свого сусіда ОСОБА_2 , який порався на городі на території свого домоволодіння АДРЕСА_4 , біля стіни гаражу, помилково припускаючи, що останній робить підкоп під стіну будівлі гаражу, на грунті тривалих неприязних відносин з питання земельних спорів, зістрибнувши з даху гаражу на територію домоволодіння АДРЕСА_4 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень умисно наніс не менше двох ударів кулаком руки по голові в область потилиці ОСОБА_2 . Який перебуваючи в стані необхідної оборони, захищаючись від суспільно небезпечного посягання, схвативши за ноги, повалив ОСОБА_1 на землю та між ними виникла боротьба. На що на допомогу до ОСОБА_1 , перелізши через паркан на територію домоволодіння АДРЕСА_4 , прибігла особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та піднявши лопату біля місця бійки, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень умисно наніс не менше двох ударів металевою частиною лопати по голові ОСОБА_2 , який, продовжуючи оборонятися, намагався відбитися від нападників та утримати їх біля себе, не допустивши до дружини ОСОБА_3 , яка в цей час знаходилась на городі та кликала сторонніх осіб на допомогу.

Продовжуючи свої злочинні дії спільно з особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи умисно, з єдиним умислом, направленим на заподіяння тілесних ушкоджень, сприяючи один одному в досягненні злочинного результату, ОСОБА_1 , обхвативши руками за шию, та нагнувши тулуб, заблокувавши руки, подавив супротив ОСОБА_2 , а особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, умисно нанесла в область спини, попереку ОСОБА_2 металевою частиною сапи не менш двох ударів.

В результаті спільних умисних дій зазначених осіб, ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, двох рубців волосяної частини голови, які утворились на місці загоєння поверхневих забитих ран, або глибоких саден, гематом голови, рани лівої поперекової області, забою лівої нирки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я; закритих переломів поперечних відростків 1-го 2-го поперекових хребців, гематом поперекового відділу хребта, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров`я більше 21 доби.

Після чого, ОСОБА_1 з особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, покинули територію домоволодіння АДРЕСА_4 , перелізши через металеві ворота на АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 вину в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав, суду пояснив, що 27.03.2015 року приїхав відвідати своїх батьків. Мати повідомила йому про те, що ОСОБА_2 льє воду під належний їм гараж. ОСОБА_1 узяв фотокамеру та виліз на дах гаражу для того, щоб зафіксувати дії сусіда ОСОБА_2 . Його дії побачила дружина ОСОБА_2 та повідомила ОСОБА_2 про це. Після чого, ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, став лопатою стукати по гаражу, потім кинув лопату в сторону його матері - ОСОБА_4 , розрубавши їй кисть правої руки. Після цього ОСОБА_2 заліз на ближнє дерево, а звідти стрибнув на дах гаражу та вдарив своєю головою його по обличчю, після чого він упав на дах гаражу. Між ними почалася боротьба в ході якої, ОСОБА_2 опинився поверх нього та декілька разів вдарив його головою об дах гаражу. До гаражу підбігла дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та стала граблями стягувати його з даху гаражу. Потім ОСОБА_2 та він вдвох впали з даху гаражу на територію домоволодіння ОСОБА_2 . При цьому він впав на ОСОБА_2 .

В результаті цього він отримав тілесні ушкодження у вигляді забитої рани носу, перелому кісток носу, синця навколо правого ока, синця правого колінного суглобу, синця лівого колінного суглобу, саден правої гомілки.

ОСОБА_2 він ніякі удари не наносив, тілесні ушкодження ОСОБА_2 отримав під час падіння з гаражу. Зазначив, що справа відносно нього повністю сфабрикована, просив виправдати його.

Провівши судовий розгляд справи, дослідивши усі докази, надані сторонами кримінального провадження, суд приходить до переконання про наявність в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, вина у вчиненні якого підтверджується наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_4 , того дня, а саме, 27.03.2015 року приблизно о 19-00 годині він порався на своєму городі біля гаражу ОСОБА_5 , який розташований біля межі домоволодінь. Він викопував кущ, його дружина також поралася по господарству, знаходилась від нього приблизно в трьох метрах. Дружина попередила його, що на гаражі хтось є, і раптом він відчув удар по потилиці і впав лицем до хати. Удар йому наніс обвинувачений ОСОБА_6 , він схопив ОСОБА_5 за ноги та вони почали боротися. Через паркан заліз батько ОСОБА_7 - ОСОБА_8 . Він втратив свідомість, коли прийшов до тями, почув як дружина кричала йому «обережно, лопата». ОСОБА_8 з лопатою в руках побіг за його дружиною, а ОСОБА_6 схопив його за шию та намагався задушити. ОСОБА_6 держав його за шию, а його батько наносив удари сапою по спині, обвинувачений бив ногами по голові, він періодично втрачав свідомість. Прийшовши до тями він побачив, що в дворі знаходились сусіди, яких покликала його дружина, приїхала швидка допомога та його забрали до лікарні. У лікарні прооперували, він тривалий час знаходився на лікуванні. Жодної допомоги зі сторони ОСОБА_5 не було, на лікування витрачав власні кошти. На суворому покаранні наполягає, цивільний позов просить задовольнити у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила, що за адресою: АДРЕСА_4 , вони проживають з 2008 року, 27.03.2015 року приблизно о 18-30 годині на території її домоволодіння ОСОБА_1 та ОСОБА_9 спричинили тілесні ушкодження її чоловікові ОСОБА_2 27.03.2015 року вона з чоловіком займалася на території свого домоволодіння господарством. Приблизно о 18-30 год. ОСОБА_2 копав ОСОБА_10 на своїй території, яка знаходиться біля гаражу ОСОБА_1. Вона побачила, що на даху гаража знаходиться ОСОБА_1 і висловлювався нецензурною лайкою в адресу її чоловіка, вона сказала ОСОБА_11 , щоб він не сприймав це на свою адресу. Пізніше почула грохіт та повернулася у їхню сторону і побачила як її чоловік лежить на землі на животі і ОСОБА_1 наносить йому удари по тулубі і по голові. Поки ОСОБА_1 наносив удари її чоловікові, через паркан на їхню територію переліз ОСОБА_9 , взяв лопату і наніс один удар нею по голові її чоловіка, ОСОБА_1 наніс не менше 10 ударів по голові і тулубі ОСОБА_2 . Далі вона побігла в будинок за фотоапаратом, щоб зафіксувати події які відбувалися. Коли вона повернулася, то побачила, що ОСОБА_1 не давав можливості ОСОБА_2 встати, а ОСОБА_9 тримав у руках сапу. ОСОБА_2 вдалося трохи пристати, але ОСОБА_1 нахилив тулуб ОСОБА_2 паралельно землі та почав наносити удари колінами по животу і голові, а ОСОБА_9 наніс гострою залізною частиною сапки один удар у ліву поперекову область, не менше п`яти ударів залізною негострою частиною сапки по хребту. Після цього ОСОБА_9 наніс декілька ударів по спині і голові ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 втекли до себе додому перелізши через паркан. Вона злякалася та сильно кричала про допомогу. Прибігли сусіди, ОСОБА_11 лежав на землі, викликали швидку допомогу та його госпіталізували. ОСОБА_11 зробили операцію на нирці та він тривалий час перебував у лікарні. Процес лікування він переносив дуже тяжко. Ніякої допомоги зі сторони ОСОБА_5 їм не надавалося.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні підтвердив, що 27 березня, якого року не пам`ятає, він працював у себе вдома на земельній ділянці. Раптом почув скажені крики - «допоможіть, вбивають». Він вийшов на вулицю та крики припинилися. Крики про допомогу лунали з домоволодіння ОСОБА_13 . Потім він бачив, що зі сторони дому ОСОБА_13 , через паркан викидувались сапа та лопата, потім через паркан перелазив старший ОСОБА_5 , а за ним його син. До самого будинку він не підходив, про те, що сталося він дізнався пізніше від сусідів, Йому сказали, що ОСОБА_5 побили ОСОБА_11 . Йому відомо, що і раніше між сусідами ОСОБА_5 та ОСОБА_13 були конфлікти.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що потерпілий ОСОБА_2 її сусід. Між ними існує давній конфлікт, 27.03.2015 року у вечірній час, приблизно о 18-00 год. вона побачила як сусід ОСОБА_2 робить підкоп під стіну належної їй будівлі гаражу. Про вказані дії ОСОБА_2 вона повідомила своєму сину ОСОБА_1 , який узяв фотокамеру та виліз на дах гаражу для того, щоб зафіксувати дії сусіда ОСОБА_2 . Однак ОСОБА_2 , помітивши дії ОСОБА_1 , став лопатою стукати по гаражу після чого кинув лопату в її сторону, розрубавши їй кисть правої руки. Після цього ОСОБА_2 заліз на ближнє дерево, звідки стрибнув на дах гаражу та вдарив своєю головою ОСОБА_1 по обличчю два рази, після чого ОСОБА_1 упав на кришу гаражу. Між ними почалася боротьба в ході якої ОСОБА_2 опинився поверх ОСОБА_1 та декілька разів вдарив його головою об дах гаражу. До гаражу підбігла дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та стала граблями бити ОСОБА_1 по ногах та стягнула з даху гаражу фотоапарат. Потім ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вдвох впали з даху гаражу на територію домоволодіння ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_1 впав на ОСОБА_2 . В той же день вона та син звернулись за медичною допомогою, оскільки у сина був поламаний ніс, а також забої та синці. ЇЇ чоловік ОСОБА_9 , взагалі не брав участі у конфлікті, оскільки на той час він дуже хворів.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що приблизно з 17-45 до 18-10 год. він перебував у майстерні. Почув крики, вийшов та побачив, що його дружина у крові. Вона повідомила, що ОСОБА_13 б`ють їхнього сина та вона викликала поліцію. Він побачив сина з розбитою головою, син сказав, що ОСОБА_13 забрали камеру. Вони викликаши швидку та сина забрали до лікарні. Стали чекати на поліцію, однак поліція так і не приїхала. В бійці він участі не брав, самого конфлікту він не бачив.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами, оголошеними у судовому засіданні, а саме:

Постановою про виділення матеріалів прокурора Нікопольської місцевої прокуратури Дєткова І.Л. від 21 вересня 2016 року, якою постановлено виділити з кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12015040340001221 від 15 квітня 2015 року матеріали у відношенні невстановленої особи, за фактом спричинення тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості ОСОБА_2

(т.2 а.с.245-246)

- Протоколом огляду предмету від 27 червня 2016 року, розпочатого о 11-30 годині, закінченого о 12-00 годині, відповідно якого, об`єктом огляду являється наданий потерпілим ОСОБА_2 DVD диск. Диск білого кольору, пластиковий, на якому маються написи: Verbatium, DVD-R, 4,7 Gb, 16х,120 min. При поміщенні вказаного диску до диску приймача системного блоку комп`ютера та відкривши вказаний дик встановлено, що на ньому знаходяться три відеофайли. Один з файлів має назву 123123 mp4, другий має назву BUDUO mp4, та третій має назву «Осветленный.avi. Як пояснив потерпілий ОСОБА_2 , на вказаних файлах знаходиться відеозапис спричинення йому тілесних ушкоджень батьком та сином ОСОБА_5 , яке мало місце 27.03.2015 року за місцем його мешкання по АДРЕСА_4 . на вказаному диску слідчим було виконано напис «диск з файлами, наданий ОСОБА_2 12015040340001221. Диск було вилучено. Після відтворення запис оглянуто у судовому засіданні.

(т.2 а.с.247, 248)

- Висновком експерта №218 від 29.05.2015 року, відповідно якого, було проведено судово-медичне обстеження ОСОБА_2 , 1973 року народження. При судово-медичному обстеженні гр. ОСОБА_2 у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді двох рубців волосяної частини голови, які утворились на місці загоєння поверхневих забитих ран, або глибоких саден; рубця лівої поперекової області, який утворився на місці загоєння рани. У зв`язку з тим, що у наданих медичних документах при первинному огляді на момент вступу до стаціонару (27.03.15 р.) описана «крапкова рана» лівої поперекової області (1х0,5 см) в діагнозі виставленому лікарями, в цей же час вказана «рублена рана», в протоколі операції №137 від 27.03.15 р. після хірургічної обробки рани, в діагнозі вказана «рвана рана», при виписці із стаціонару у заключному діагнозі рана трактується як «забито-рублена рана», тому конкретно встановити характерні особливості рани та травмуючого предмету немає можливості. Згідно наданих медичних документів у гр. ОСОБА_2 становлено черепно-мозкова травма, струс головного мозку, саден голови, забій поперекового відділу хребта, рани (встановити характерні особливості рани немає можливості через розбіжності опису рани у медичних документах) нирки, гематом поперекового відділу хребта (кількість, форма, розміри, точна локалізація у медичних документах не вказані). Виявлені ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саден голови, забою поперекового відділу хребта, забій лівої нирки, гематом поперекового відділу хребта, утворилися від дії тупих твердих предметів або від удару об такі предмети, більш конкретніше встановити, якими предметами могли бути спричинені дані тілесні ушкодження не має можливості, так як дані ушкодження не відображають характерні особливості травмуючих предметів. У зв`язку із протирічними даними рентгенологічного дослідження поперекового відділу хребта від 27.03.15 р. та комп`ютерної томографії попереково-крижового відділу хребта від 14.04.15 р. ОСОБА_2 , конкретно встановити наявність або відсутність закритих переломів поперечних відростків 1-го та 2-го поперекових хребців, немає можливості. Для вирішення даного питання необхідно провести КТ-дослідження поперекового відділу хребта ОСОБА_2 на наявність або відсутність кістково-травматичних змін. Встановити ступень тяжкості виявлених у нього тілесних ушкоджень може бути можливим після закінчення амбулаторного лікування ОСОБА_2 , проведення додаткового КТ-дослідження поперекового відділу хребта ОСОБА_2 та надання всіх оригіналів медичних документів. Давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку, вказаному у постанові слідчого.

(т.2 а.с.249-251)

- Висновком експерта №294 від 22.06.2015 року, відповідно якого, було проведено судово-медичне обстеження ОСОБА_2 , 1973 року народження. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, двох рубців волосяної частини голови, які утворились на місці загоєння поверхневих забитих ран, або глибоких саден, гематом голови (кількість, форма, розміри, точна локалізація в медичних документах не вказані), рани лівої поперекової області (у зв`язку з тим, що у наданих медичних документах при первинному огляді на момент вступу до стаціонару (27.03.15 р.) описана «крапкова рана» лівої поперекової області (1х0,5 см) в діагнозі виставленому лікарями, в цей же час вказана «рублена рана», в протоколі операції №137 від 27.03.15 р. після хірургічної обробки рани, в діагнозі вказана «рвана рана», при виписці із стаціонару у заключному діагнозі рана трактується як «забито-рублена рана», тому конкретно встановити характерні особливості рани неможливо), забою лівої нирки - відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я (згідно пункту 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів поперечних відростків 1 -го та 2-го поперекових хребців, гематом поперекового відділу хребта (кількість, форма, розміри в медичних документах не вказані) відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров`я більше 21 доби (строк зростання кісткової тканини більше 21 доби) (згідно пункту 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження спричинені від дії тупих твердих предметів або їх частин, або від ударів об такі предмети. Виявлені ушкодження не несуть характерологічних властивостей травмуючих предметів, тому конкретизувати їх неможливо. Давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку вказаному у постанові слідчого.

(т.3 а.с.1-2)

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 10 грудня 2015 року, розпочатого о 15-00 годині, закінченого о 15-30 годині, за участю свідка ОСОБА_3 , яка пояснила, що 27.03.2015 року приблизно о 18-30 годині на території її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 спричинили тілесні ушкодження її чоловікові ОСОБА_2 вона показала, що 27.03.2015 року вона з чоловіком займалася на території свого домоволодіння господарством. Приблизно о 18-30 год. ОСОБА_2 копав ОСОБА_10 на своїй території, яка знаходиться біля гаражу ОСОБА_1. В якийсь момент ОСОБА_3 побачила, що на даху гаражу знаходиться ОСОБА_1 і продовжила займатися своїми справами, але почула грохіт та повернулася у їхню сторону і побачила як її чоловік лежить на землі на животі і ОСОБА_1 наносить йому удари по тулубу і по голові. Поки ОСОБА_1 наносив удари її чоловікові, через паркан на їхню територію переліз ОСОБА_9 , взяв лопату і наніс один удар нею по волосяній частині голови з права, після чого, за допомогою бруска та манекена ОСОБА_3 показала, як саме. В цей момент ОСОБА_1 наніс не менше 10 ударів по голові і тулубі ОСОБА_2 . Далі свідок ОСОБА_3 побігла в будинок за фотоапаратом, щоб зафіксувати правопорушення. Коли вона повернулася, то побачила, що ОСОБА_1 не давав можливості ОСОБА_2 встати, а ОСОБА_9 тримав у руках сапу. ОСОБА_2 вдалося трохи пристати, але ОСОБА_1 нахилив тулуб ОСОБА_2 паралельно землі та почав наносити удари колінами по животу і голові, а ОСОБА_9 наніс гострою залізною частиною сапки один удар у ліву поперекову область, не менше п`яти ударів залізною негострою частиною сапки по хребту. Після чого, ОСОБА_3 за допомогою манекена, розташувавши його в лежачому стані, тулуб паралельно землі, показавши нанесення чоловіку ОСОБА_2 за допомогою дерев`яного бруска в якості сапки показала удари по хребту. Після цього ОСОБА_9 наніс декілька ударів по спині і голові ОСОБА_2 , після чого, ОСОБА_5 втекли до себе додому.

(т.3 а.с.3-4)

- Висновком експерта №39 від 23.01.2016 року, відповідно якого, на підставі даних судово-медичного обстеження ОСОБА_2 , 1973 року народження, відомих обставин справи у відповідності з питаннями, винесеними у постанові слідчого, прийшов до висновку - враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, локалізацію та кількість ударів вказаних у протоколі слідчого експерименту можливо вказати, що не виключена можливість спричинення виявлених тілесних ушкоджень при механізмі, вказаному у протоколі слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_3 від 10.12.2015 року.

(т.3 а.с.6-7)

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 10.03.2016 року, розпочатого об 11-00 годині, закінченого об 11-40 годині, за участю потерпілого ОСОБА_2 , де встановлено: з метою перевірки показань потерпілого ОСОБА_2 , йому було запропоновано показати обставини спричинення йому тілесних ушкоджень, під час проведення слідчого експерименту, шляхом відтворення обстановки та обставин подій, потерпілий ОСОБА_2 показав: «27.03.2015 року приблизно о 18-30 годині, знаходячись на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 спричинили йому тілесні ушкодження, пояснивши, що він разом з дружиною ОСОБА_3 займався домашнім господарством на території свого домоволодіння, яке межує з територією домоволодіння сім`ї ОСОБА_5 . Знаходячись на своїй території, біля стіни гаражу ОСОБА_1, копаючи бур`ян і перебуваючи в положенні стоячи, так, що тулуб паралельно нахилений до землі, він відчув один удар рукою або ногою, точно не бачив, в потиличну частину голови, від якого він впав на живіт і втратив свідомість на короткий час, а коли прийшов до тями, то побачив, як біля нього знаходиться ОСОБА_1 і наносить йому удари руками і ногами по тулубу і голові. Далі потерпілий за допомогою манекена, розташувавши його в положенні лежачи на животі, показав, куди саме приходилися удари руками і ногами. Поки ОСОБА_1 наносив йому удари, ОСОБА_9 , стрибнувши на їхню територію, взяв лопату, яка знаходилася біля ОСОБА_2 на землі, і наніс один удар лопатою в ліву частину голови ОСОБА_2 , від якого він знову втратив свідомість. Далі потерпілий за допомогою манекена, розташувавши його в положенні лежачи на животі, за допомогою руки, позначивши її лопатою, показав один удар по голові. Далі потерпілий продовжив поясняти, що коли він прийшов до тями, ОСОБА_5 продовжували наносити удари, а ОСОБА_2 трохи встав і схопив за ноги ОСОБА_1 і відбіг від них в сторону паркану, і намагався розмовляти з ОСОБА_5 , щоб вини його не чіпали, але ОСОБА_1 схопив його за праву руку, а ОСОБА_9 за ліву, і почали боротися так, що ОСОБА_1 нахилив тулуб ОСОБА_2 паралельно до землі, і почав двома руками душити, а в цей момент ОСОБА_9 взяв з землі сапку і наніс залізною частиною сапи не менше 10 ударів по нижній частині спини в район хребта, і від одного з ударів ОСОБА_2 впав на живіт і втратив свідомість. Коли він прийшов до тями, то ОСОБА_5 вже не було. Та фототаблицею до нього.

(т.3 а.с.8-12)

- Висновком експерта №256 від 29.04.2016 року, відповідно якого, на підставі даних судово-медичного обстеження ОСОБА_2 , 1973 року народження, відомих обставин справи у відповідності з питаннями, винесеними у постанові слідчого, прийшов до висновку - «враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, локалізацію та кількість ударів вказаних у протоколі слідчого експерименту можливо вказати, що не виключена можливість спричинення виявлених тілесних ушкоджень при механізмі, вказаному у протоколі слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 від 10.03.2016 року.

(т.3 а.с.13-14)

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 08.07.2016 року, початого о 14-15 годині, закінченого о 14-25 годині, за участю потерпілого ОСОБА_2 відповідно якого, ОСОБА_2 було запропоновано на території домоволодіння АДРЕСА_4 вказати місце, де саме йому ОСОБА_5 спричинили тілесні ушкодження, на що останній дав свою згоду. Пояснив, що треба пройти на город домоволодіння. Прийшовши вслід за ОСОБА_2 з двору домоволодіння в дальній кінець городу, який виходить на вулицю Лапинську. Вказавши на місце на городі біля абрикоси, пояснив, що саме в цьому місці йому сусіди ОСОБА_5 спричинили тілесні ушкодження. Після чого, ОСОБА_2 , вказавши на металеві ворота, які з його домоволодіння виходять на вулицю Лапинську, пояснив, що саме через ці ворота сусіди ОСОБА_5 покинули територію домоволодіння, після спричинення йому тілесних ушкоджень, відеозаписом оглянутим у судовому засіданні.

(т.3 а.с.51-52)

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 08.07.2016 року, розпочатого о 14-35 годині, закінченого о 14-50 годині за участю свідка ОСОБА_3 , де ОСОБА_3 було запропоновано на території домоволодіння АДРЕСА_4 вказати місце, де саме її чоловіку ОСОБА_2 . ОСОБА_5 спричинили тілесні ушкодження, на що остання дала свою згоду. Пояснила, що треба пройти на город домоволодіння. Пройшовши вслід за ОСОБА_3 з двору домоволодіння в дальній кінець городу домоволодіння, який виходить на АДРЕСА_2 , вказавши на місце на городі біля абрикоси та пояснила, що саме в цьому місці її чоловіку ОСОБА_2 сусіди ОСОБА_5 спричинили тілесні ушкодження. Після чого, ОСОБА_3 вказала на металеві ворота, які з її домоволодіння виходять на АДРЕСА_2 , пояснивши, що саме через ці ворота сусіди ОСОБА_5 покинули територію домоволодіння після спричинення її чоловіку ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Та відеозаписом слідчого експерименту, оглянутим у судовому засіданні.

(т.3 а.с.53-54)

- Копією газети «Репортер» від 13 жовтня 2009 року №82, відповідно якої підтверджується давній конфлікт сусідів за земельну ділянку, який набув суспільного розголосу.

(т.3 а.с.17)

- Копією газети «Візит Венал» №50 від 15 вересня 2009 року, відповідно якої підтверджується наявність спору сусідів ОСОБА_13 та ОСОБА_5 за земельну ділянку.

(т.3 а.с.18)

- Довідкою Комунального закладу «Нікопольська міська лікарня №1» Дніпропетровської обласної ради, відповідно до якої, ОСОБА_2 знаходився на лікуванні з 27.03.2015 року з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, забійні садна голови, забій поперекового відділу хребта, забійно-рублена рана поперекової області зліва, забій лівої нирки.

(т.3 а.с.19)

- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 27.03.2015 року, відповідно якого прийнято заяву від ОСОБА_2 про те, що 27.03.2015 року приблизно о 18-30 годині сусіди з будинку АДРЕСА_2 - ОСОБА_6 та ОСОБА_8 спричинили йому тілесні ушкодження.

(т.3 а.с.20-21)

- Карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону до чергової частини штабу Нікопольського МВ, відповідно якої 27.03.2015 року о 18-40 годині надійшло повідомлення від ОСОБА_14 про те, що сусіди з будинку АДРЕСА_2 спричинили тілесні ушкодження сусіду з будинку АДРЕСА_5 громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

(т.3 а.с.22)

- Постановою про заміну кваліфікації кримінального правопорушення від 13 жовтня 2015 року слідчого СВ Нікопольського МВ Алдобаєва Е.А., який постановив змінити кваліфікацію по кримінальному провадженню №12015040340001221 від 15.04.2015 року з ч.1 ст. 125 КК України на ч.1 ст. 122 КК України.

(т.3 а.с.24)

- Повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 28 вересня 2016 року, відповідно якого старший слідчий СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Дяченко А.Б. повідомив, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у стаття 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

(т.3 а.с.26-29)

- Постановою про зупинення досудового розслідування від 23 вересня 2016 року старшого слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Дяченка А.Б., відповідно якої постановив досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12015040340001221 від 15.04.2016 року - зупинити, відомості про прийняте рішення внести до ЄРДС.

(т.3 а.с.35-37)

- Постановою старшого слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Дяченка А.Б. від 23 вересня 2016 року про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_7 .

(т.3 а.с.38-39)

- Повідомленням про підозру від 25 липня 2016 року, відповідно якої старший слідчий СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Дяченко А.Б. повідомив, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у стаття 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

(т.3 а.с.40-43)

- Інформацією Комунального закладу «Нікопольська міська лікарня №1» Дніпропетровської обласної ради від 26.07.2016 року, відповідно якої вартість перебування хворого ОСОБА_2 у травматологічному відділенні з 27.03.2015 року по 21.04.2014 року склала 1043,90 гривень.

(т.3 а.с.50)

Оцінивши усі зібрані докази, відповідно до ст. 94 КПК України, з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, оскільки ці докази доповнюють один одного та у своїй сукупності разом з іншими доказами є достатніми для висновку про доведеність обвинувачення.

Невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 суд вважає способом захисту, намаганням ухилитися від покарання або пом`якшити його, так як вина його у скоєнні злочину повністю підтверджується дослідженими вище доказами.

До показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_9 суд ставиться критично, оскільки вони перебувають з обвинуваченим ОСОБА_1 у родинних відносинах, а саме, являються його батьками, дані показання які виправдовують обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає даними їх з почуття помилкового товариства, що також спростовуються сукупністю вище викладених доказів, тому дані показання суд не може розцінювати як об`єктивні і незацікавлені.

Наявність тілесних ушкоджень у матері обвинуваченого - ОСОБА_4 не є підставою для виправдання ОСОБА_1 , а були об`єктом дослідження під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12016040340004429 від 07 листопада 2016 року, яке за результатами розслідування закрите у зв`язку з відсутністю складу злочину, про що свідчить постанова слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 23 січня 2017 року (т.2 а.с.93). Наявність тілесних ушкоджень у самого обвинуваченого - ОСОБА_1 , у вигляді перелому кісток носу та струсу головного мозку, що підтверджені медичними документами (т.3 а.с.144,145) також не є підставою для виправдання обвинуваченого.

Посилання захисника на те, що опис раневого каналу у висновку експертизи не відповідає показанням потерпілого, оскільки вона вважає, що раневий канал повинен іти з верху до низу, суд розцінює як суб`єктивне її бачення, і вважає за необхідне в основу вироку покласти саме висновок фахівця (експерта).

Посилання захисника на те, що їй як захисту не відкривалися матеріали досудового розслідування для ознайомлення спростовується тим, що повноваження на здійснення захисту адвокат Перевертайло Лириса Тимофіївна набула на підставі договору про надання правової допомоги від 10 липня 2019 року (т.2 а.с.45), тоді як матеріали кримінального провадження до суду були направлені в порядку ст. 291 КПК України ще 29 вересня 2016 року (супровідний лист т.1 а.с.20). Тобто захисник Перевертайло Л.Т. набула повноважень на здійснення захисту ОСОБА_1 під час розгляду кримінального провадження судом. Під час досудового розслідування захист ОСОБА_1 здійснював адвокат ОСОБА_15 , що підтверджується його розпискою про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування (т.1 а.с.13), в якій він зазначає про отримання вказаних документів та не акцентує увагу на тому, що матеріали досудового розслідування не відкривалися стороні захисту для ознайомлення, крім того, під час проведення підготовчого судового засідання дане питання стороною захисту не виносилось на обговорення не було предметом дослідження судом. Отже обставини на які посилається захисник не знайшли свого підтвердження та не можуть бути підставою для виправдання обвинуваченого.

Клопотання захисника про визнання доказів недопустимими, а саме висновку експерта №218 від 29.05.2015 року та висновку експерта №294 від 22.06.2015 року, оскільки вони зроблені на підставі медичної документації, яка отримана стороною обвинувачення у спосіб, що порушує порядок, передбачений діючим КПК України, а саме відсутні ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів, не підлягає задоволенню, оскільки:

Стаття 86 КПК України передбачає, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Частина 1 ст. 92 КПК України покладає обов`язок доказування на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках на потерпілого.

Частина 1 ст. 93 КПК України передбачає - збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Відповідно до ч.1 ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч. 2 ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Оскільки тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді чи суду, тобто носить примусово - зобов`язальний характер, а медична документація, на підставі якої, проведено експертизи, зібрана слідчим та надана йому медзакладами у добровільному порядку, то звернення до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до документів було недоцільним, оскільки вся документація була йому надана на запит.

Тобто посилання захисника, що вказана документація була здобута слідчим в порушення норм діючого КПК України, нічим не підтверджується і є також її суб`єктивним баченням.

Клопотання захисника про визнання недопустимим доказом відеоматеріалу, оглянутого у судовому засіданні, також не підлягає задоволенню, оскільки:

Частина 1 ст. 93 КПК України передбачає, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, зокрема потерпілим.

Потерпілим ОСОБА_2 надано стороні обвинувачення DVD диск з відеозаписом спричинення йому тілесних ушкоджень батьком та сином ОСОБА_5 , яке мало місце 27.03.2015 року за місцем його мешкання по АДРЕСА_4 . Вказаний диск з відеозаписом було оглянуто слідчим та у спосіб, передбачений КПК України було долучено до матеріалів кримінального провадження, про що свідчить протокол огляду предмету від 27 червня 2016 року, розпочатого о 11-30 годині, закінченого о 12-00 годині, відповідно якого, об`єктом огляду являється наданий потерпілим ОСОБА_2 DVD диск (т.2 а.с.247). Дійсно під час огляду вказаного відеозапису у судовому засіданні виявилось, що він не придатний до перегляду, через потертість, Однак після відтворення, запис оглянуто у судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що саме цей відеозапис ним було надано слідчому для долучення до кримінального провадження. Тобто, огляд у судовому засіданні відтвореного відеозапису нанесення тілесних ушкоджень потерпілому не є підставою для визнання вказаного відеозапису недопустимим доказом, оскільки отримання вказаного доказу не суперечить порядку передбаченому діючим КПК України.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні ним злочину в судовому засіданні доказана повністю.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані по ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

Обставини, які пом`якшують покарання, передбачені ст.66 КК України, - судом не встановлено.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, - вчинення злочину групою осіб.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 , суд враховує, що він скоїв нетяжкий злочин, особу, яка позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, шкода не відшкодована, потерпілий наполягає на суворому покаранні, і вважає за можливе призначити йому покарання у виді обмеження волі, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

На підставі ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Частина 1 та п.1 ч.2 ст.22 ЦК України передбачають, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Стаття 23 ЦК України встановлює відшкодування моральної шкоди:

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідність ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частиною 1 статті 1177 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до Закону.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» №6 від 27 березня 1992 року роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними та шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах Комунального закладу «Нікопольська міська лікарня №1» ДОР, правонаступником якого є Комунальне підприємство «Нікопольська міська лікарня №1» Нікопольської міської ради про стягнення з ОСОБА_7 збитків за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 1043 гривні 90 копійок слід задовольнити, стягнувши з ОСОБА_7 на користь Комунального підприємства «Нікопольська міська лікарня №1» Нікопольської міської ради збитки за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 1043 гривні 90 копійок, яка підтверджується доданою до позовної заяви довідкою (т.1 а.с.16, т.3 а.с.50).

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_7 матеріальної шкоди в сумі 3347 гривень 95 копійок та моральної шкоди в сумі 50 000 гривень слід задовільнити частково.

Стягнувши з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 3347 гривень 95 копійок, яка підтверджується доданими до позовної заяви чеками (т.1а.с.33-40).

Обговорюючи розмір відшкодування потерпілому моральної шкоди, суд враховує характер і обсяг його фізичних, душевних, психічних страждань, і наслідки, завдяки яким він отримав зміни стану здоров`я, що призвело до змін його життєвих зв`язків. При цьому, суд враховує, що у відповідність п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо ) та з урахуванням інших обставин. Суд вважає, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, що у відшкодування моральної шкоди потерпілому необхідно стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілого в рахунок відшкодування моральної шкоди - 30 000 гривень, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідність ст. 100 КПК України.

Речові докази по справі: DVD диск з відеозаписом, долучений до кримінального провадження №12015040340001221, від 15.04.2015 року, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження, слід зберігати в матеріалах кримінального провадження.

При вирішенні питання відшкодування процесуальних витрат у справі, пов`язаних із залученням експерта, суд зазначає, що витрати на залучення експертів не понесені, отже стягненню на підставі ч.2 ст.124 КПК України - не підлягають.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, - суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах Комунального закладу «Нікопольська міська лікарня №1» ДОР, правонаступником якого є Комунальне підприємство «Нікопольська міська лікарня №1» Нікопольської міської ради про стягнення з ОСОБА_7 збитків за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 1043 гривні 90 копійок - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Комунального підприємства «Нікопольська міська лікарня №1» Нікопольської міської ради збитки за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 1043 гривні 90 копійок.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_7 матеріальної шкоди в сумі 3347 гривень 95 копійок та моральної шкоди в сумі 50 000 гривень - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 3347 гривень 95 копійок та моральну шкоду в сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Речові докази по справі: DVD диск з відеозаписом, долучений до кримінального провадження №12015040340001221, від 15.04.2015 року - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у справі не понесені.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції - після його проголошення.

На вирок може бути подана скарга до Дніпровського апеляційного суду через Марганецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому потерпілому та прокурору.

Суддя: О . С. Янжула