Ухвала суду № 94773718, 09.02.2021, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/173/21

Провадження № 2-з/177/6/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2021 м. Кривий Ріг

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Лановенко Людмили Олегівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду 08.02.2021 з позовом, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 31.05.2019 № 13584, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 23181,31 грн, які є боргом за договором № 001-26502-070414 від 07.04.2014, укладеним між ним та ПАТ «Дельта Банк».

Одночасно з позовом ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у межах виконавчого провадження № 59457088, відкритого приватним виконавцем Київського міського нотаріального округу Лановенко Л.О. на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. від 21.05.2019, реєстровий № 13584.

Заяву про забезпечення позову, подано до суду з дотриманням порядку, встановленим ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, приходить до висновку про необхідність її повернення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 151 ЦПК України, до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів або позову, які подано фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 454,00 грн.

Однак, документа про сплату судового збору у вказаному розмірі заявником до заяви не додано.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пп. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої, від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Проте, такі доводи заявника суд вважає необґрунтованими.

Так, згідно з пп. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Разом із цим, виходячи зі змісту заявлених позивачем вимог та предмета позову, яким є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що спір, який виник між сторонами, не пов`язаний із захистом прав, пов`язаних зі статусом учасника бойових дій.

Тому, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з приводу визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, що не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у цій справі підлягає сплаті.

Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пп. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», викладеним, зокрема, у постанові від 09.10.2019 (справа № 9901/311/19) та від 06.05.2020 (справа 9901/70/20).

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, невідповідність заяви про забезпечення позову, поданої ОСОБА_1 , вимогам ст. 151 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність її повернення заявнику.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що він має право на повторне подання заяви про забезпечення позову після усунення причин, які стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.ст. 2, 149, 150-153, 353, 354, ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Лановенко Людмили Олегівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, – повернути заявнику разом з доданими до неї документами.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її складання та підписання суддею.

Суддя: