Рішення № 9476883, 04.03.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2010 р.           Справа № 11/99. За позовом відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго»м. Чернівці До державного комунального підприємства «Чернівціводоканал»м.Чернівці

Про стягнення заборгованості –5848036,44 грн.

Суддя С.М. Гушилик

За участю представників:

Від позивача: Тимофійчук Я.В. –в.о.нач.юрид.відділу (дов. № 101 від 01.02.2009р.)

Від відповідача: Шпортун К.П. –представник (дов. від 26.02.2009р.)

Рішення прийнято 04.03.2010 року у зв’язку з оголошенням перерви у судовому засіданні 22.02.2010 року.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго»м.Чернівці звернулось з позовом до державного комунального підприємства «Чернівціводоканал»м.Чернівці про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 5848036,44 грн. в тому числі 4823240,51 грн. основного боргу, який виник за період з лютого по червень 2009 року, 85667,10 грн. збитки завдані інфляцією, 902155,25 грн. пені та 3% річних в сумі 36973,58 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до договору, укладеного 01.02.1997 року № 24 між ВАТ ЕК «Чернівціобленерго»та ДКП «Чернівціводоканал», позивач постачає відповідачу електричну енергію, а останній зобов’язується своєчасно проводити оплату за надані послуги та виконувати інші умови договору, зокрема: при виконанні умов договору, а також вирішенні всіх питань, які необумовлені договором, сторони повинні керуватись Правилами користування електричною енергією. Відповідач свої зобов’язання виконував неналежним чином, розрахунки за спожиту електроенергію проводив не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості за період лютого по червень 2009 року в сумі 4823240,51 грн. За несвоєчасне виконання зобов’язань позивач нарахував відповідачу 85667,10 грн. збитків завданих інфляцією, 902155,25 грн. пені та 3% річних в сумі 36973,58 грн.

Ухвалою суду від 02.07.2009 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 20.07.2009 року.

Відповідач вимоги позивача визнає частково, посилаючись на те, що останнім невірно зроблені розрахунки. Крім того відповідач наполягає на тому, що частина заборгованості вже погашена, що підтверджено копіями платіжних доручень.

Ухвалою суду від 26.10.2009 року задоволено заяву позивача про зміну позовних вимог, згідно якої він просить стягнути з відповідача 5966480,35 грн., в тому числі 4084345,19 грн. основного боргу за період з лютого по травень 2009 року, 1128865,74 грн. пені, 140722,68 грн. 3% річних та 612546,74 грн. збитків завданих інфляцією.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово було відкладено за клопотанням сторін.

В судове засідання 11.01.2010 року за клопотанням представників сторін оголошено перерву до 08.02.2010 року.

Ухвалою суду від 08.02.2010 року розгляд справи відкладено на 22.02.2010 року за клопотанням сторін.

Відповідач в своєму відзиві на позов про зміну позовних вимог заперечує проти нарахування 3% річних та інфляційних, посилаючись на те, що граничний термін для оплати платіжного документа не визначений.

Крім того відповідач також заперечує проти нарахування пені, посилаючись на те, що він уклав договори з населенням на реструктуризацію заборгованості по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2009р. по 01.07.2009р. на суму 44138,38 грн., а згідно Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті за газ та електроенергію»на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

До початку судового засідання 04.03.2010 року від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог в частині стягнення пені, згідно якої він просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1127646,24 грн., посилаючись на те, що він на підставі довідки відповідача про розмір реструктуризованих боргів населення, на які згідно чинного законодавства накладено мораторій щодо нарахування пені, перерахував суму пені. З поданої заяви вбачається, що це по своїй природі це є заява про зменшення позовних вимог, яка узгоджується із вимогами ст.22 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню, а відтак розглядається спір про стягнення з відповідача 5965260,85 грн., в тому числі 4084345,19 грн. основного боргу за період з лютого по травень 2009 року, 1127646,24 грн. пені за період з березня по 01 липня 2009 року, 140722,68 грн. 3% річних та 612546,74 грн. збитків завданих інфляцією.

Що ж стосується заперечень відповідача, щодо нарахування 3% річних та інфляційних то на думку позивача строк оплати визначений пунктом 7.2 договору, в якому передбачено, що оплата платіжних документів здійснюється відповідачем (споживачем) самостійно в 5 денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі, ця дата зазначалася в правому верхньому кутку кожного виставленого рахунку, який вручався особисто споживачу, що підтверджено його підписом.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору № 24 від 01.02.1997 року укладеного між ВАТ «ЕК «Чернівціобленерго»та ДКП «Чернівціводоканал», позивач взяв на себе зобов’язання постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач зобов’язався оплачувати вартість спожитої енергії згідно з умовами вищезазначеного Договору та виконувати інші передбачені договором умови.

Пунктом 16 Договору передбачено, що договір укладається на строк до 31 грудня 1998 року, та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією з сторін про відмову від цього Договору або його перегляд. На момент вирішення спору Договір є діючим.

Докази визнання договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

Нарахування за надані послуги по постачанню електричної енергії здійснюються на підставі звітів про використану електричну енергію, які споживач зобов’язаний до 30 числа кожного місяця надати постачальнику, а останній на основі цих звітів проводить нарахування за встановленими тарифами відповідно до кількості використаної енергії за кожен місяць (п.7.1 Договору).

Відповідно до п.7.2 Договору оплата платіжних документів здійснюється відповідачем (споживачем) самостійно в 5 денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі.

У випадку неоплати платіжного документа протягом 5 днів сторони керуються договірними зобов’язаннями, вимогами Правил користування електроенергією в частині припинення подачі електроенергії, а на суму вказаному в платіжному документі, нараховується пеня в розмірі 0,2 відсотки за добу по день фактичної сплати.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку основна сума боргу за період з лютого по травень 2009 року становить 4084345,19 грн., факт отримання від позивача електроенергії відповідач не заперечив, і навіть підтвердив, підписавши акт звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України одним з правових наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки. Позивачем, на підставі платіжних доручень відповідача та його довідки про розмір реструктуризованих боргів населення, на які згідно чинного законодавства накладено мораторій щодо нарахування пені, нараховано відповідачу за період з березня по 01 липня 2009 року пеню в сумі 1127646,24 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, в даному випадку –відповідач, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних в сумі 140722,68 грн. та інфляційні в сумі 612546,74 грн.

Заперечення відповідача, щодо нарахування 3% річних та інфляційних спростовуються вище викладеним.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, а також заслухавши представників сторін суд прийшов до висновку, що вимоги позивача засновані на договірних відносинах між сторонами і є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Суд також вирішив, що судові витрати слід віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Задовольнити заяву позивача про зменшення позовних вимог.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з державного комунального підприємства «Чернівціводоканал»м.Чернівці, вул. Комунальників, 5, (код 03361780) на користь відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» м.Чернівці, вул. Прутська, 23-а, (код 00130760) –4084345,19 грн. боргу, 1127646,24 грн. пені, 140722,68 грн. 3% річних, 612546,74 грн. збитків завданих інфляцією, а також 25500 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя С.М.Гушилик