Рішення № 94766325, 10.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14765/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, Одеса, Одеська область, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951060845936 від 15.12.2020 року «про відмову в перерахунку пенсії»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» з 27.08.2020 року у розмірі 60% від усіх сум складових заробітної плати згідно з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 11.08.2020 року № 289/С/15-32-13-02-09 та довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 11.08.2020 року № 288/С/15-32-13-02-09, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951060845936 від 28.08.2020 року «про відмову у призначенні пенсії разі переведення з виду на вид» відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу". Вказане рішення оскаржено в судовому порядку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 року по справі № 420/8808/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення № 951060845936 від 28.08.2020 р., зобов`язання призначити та виплатити пенсію по інвалідності, - задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2020р. про перехід на пенсію за іншим законом з урахуванням висновків суду. Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951060845936 від 15.12.2020 року «про відмову в перерахунку пенсії» відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу". Позивач вважає, що прийняте рішення є незаконним та таким, що порушує права ОСОБА_1 на соціальний захист.

23.12.2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

14.01.2021 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 року по справі № 420/8808/20 Головне управління розглянуло заяву позивача від 27.08.2020 року та рішенням від 15.12.2020 відмовило у призначенні пенсії позивачу відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VIII адже на момент звернення із заявою про переведення на інший вид пенсії за нормами іншого Закону позивач, не досягла віку 60 років.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

27.08.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про перехід на пенсію за іншим законом.

За наслідками розгляду вказаної заяви позивача Головним управлінням ПФУ в Одеській області прийнято рішення № 951060845936 від 28.08.2020 року «Про відмову у призначенні пенсії у разі переведення з виду на вид» яке оскаржено позивача до Одеського окружного адміністративного суду.

12.11.2020 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/8808/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення № 951060845936 від 28.08.2020р., зобов`язання призначити та виплатити пенсію по інвалідності, - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951060845936 від 28.08.2020 року «Про відмову у призначенні пенсії у разі переведення з виду на вид». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2020 року про перехід на пенсію за іншим законом з урахуванням висновків суду.

15.12.2020 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі № 420/8808/20, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2020 про переведення на пенсію за іншим Законом з урахуванням висновків суду Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 951060845936 (а.с.39-40). У вказаному рішенні зазначено, що з 12.09.2012 року ОСОБА_1 перебуваєте на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області і отримуєте пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 дата народження - 15 липня 1965 року, тобто на момент звернення із заявою про переведення на інший вид пенсії за нормами іншого Закону позивач не досягли віку 60 років. До 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII визнано такими, що втратили чинність: 1) Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. А, відповідно до п. 10. Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII Державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу 5 не передбачено призначення пенсії по інвалідності як державному службовцю. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 503-р «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» посадовим особам контролюючих органів присвоюються спеціальні звання, відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII, тому підстав для зарахування періодів роботи з 15.08.1990 року по 30.10.2018 року до стажу державної служби немає, відповідно, відсутнє і право на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ. У разі незгоди з даним рішенням, воно може бути оскаржено в судовому порядку (а.с.39-40).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист є її конституційним правом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Закону України «Про державну службу» № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до п. 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, приписами ч.9 ст.37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби .

Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Як встановлено судом, відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 з 15.08.1990 року призначена на посаду державного податкового інспектора відділу податків з населення Державної податкової - інспекції по Київському району міста Одеси.

23.04.2012 року позивачка звільнена за посади начальника відділу податкового контролю юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб (а.с.29).

30.07.2012 року позивачці встановлено інвалідність ІІ групи (а.с.16).

Станом на час встановлення інвалідності позивачка досягла 47-річного віку.

З 12.09.2012 року позивачці призначено пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією протоколу № 2248 від 18.12.2012 року (а.с.15).

З 25.07.2016 року по 30.10.2018 року позивачка працювала на посаді начальника відділу в Головному управлінні ДФС в Одеській області.

Згідно ст. 46 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у частині 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Згідно п.8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, в даному випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби.

Крім цього, відповідно до ст. 344 Податкового Кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Згідно ст. 343 Податкового кодексу України посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію.

Отже, період роботи позивача в органах державної податкової служби з 15.08.1990 року по 30.10.2018 року зараховується до стажу державної служби, а посилання відповідача на розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 503-р «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» стосовно того, що посадовим особам контролюючих органів присвоюються спеціальні звання, відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII, а тому підстав для зарахування періодів роботи з 15.08.1990 року по 30.10.2018 року до стажу державної служби немає суд вважає необґрунтованим та безпідставним.

Отже, як встановлено судом, ОСОБА_1 , є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, а тому, позивачка має право на пенсію по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.02.2019 року по зразковій справі № 822/524/18.

З урахуванням встановлених судом обставин, позовні вимоги позивача за даним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 242 КАС країни рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, у суду відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951060845936 від 15.12.2020 року «про відмову в перерахунку пенсії».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» з 27.08.2020 року у розмірі 60% від усіх сум складових заробітної плати згідно з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 11.08.2020 року № 289/С/15-32-13-02-09 та довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 11.08.2020 року № 288/С/15-32-13-02-09, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Л.М. Токмілова

.