Рішення № 94766324, 10.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/114/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М.. розглянувши в порядку ст. 287 КАС України в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (65091, м.Одеса, вул. Разумовського, 37, код ЄДРПОУ 43315529) про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому позивач, згідно уточнених позовних вимог (а.с.38) просить визнати протиправними і скасувати постанови державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.09.2020 року ВП № 58981182 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн, від 22.10.2020 року ВП № 63114442 про відкриття виконавчого провадження та від 08.12.2020 року ВП № 63114442 про стягнення витрат виконавчого провадження .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ігноруючи факт скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5100 грн головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесена постанова про накладання штрафу 1020,00 грн. На переконання позивача головним державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу та постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання відповідної постанови про накладення штрафу не враховано факт повного виконання рішення суду Головним управлінням в межах, визначених чинним законодавством, до відкриття виконавчого провадження, що призвело до порушення норм законодавства, що стосується притягнення боржника до відповідальності згідно з вимогами Закону № 1404. Позивач, посилаючись на вищевикладене, на те, що оскаржувана постанова не направлялась на адресу божника, а також на те, що державний виконавець не перевіривши стан виконання рішення суду виніс постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00грн., просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

11.01.2021 року ухвалою суду адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

26.01.2021 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків, до якої додано докази сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн та заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.09.2020 року ВП № 58981182 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн.

01.02.2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі з врахуванням приписів ч. 4 ст. 287 КАС України та уточненої позовної заяви.

01.02.2021 року на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) засобами електронного зв`язку направлено електронний примірник ухвали суду від 01.02.2021 року про відкриття провадження у справі, судову повістку, копію позовної заяви з додатками.

08.02.2021 року позивачем надано клопотання про розгляд справи без його участі.

В судове засідання призначене на 08.01.2021 року відповідач не з`явився. Повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись положеннями ч. 9 ст. 205 КАС України судом продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 815/356/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

07.03.2018 року Рішенням Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 2690 від 17.01.2018 року, виданої Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Одеській області, з 01 січня 2016 року відповідно до ст. ст. 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23.12.2015 року та постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. ст. 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 2690 від 17.01.2018 року - у наступних розмірах: посадовий оклад - 3250,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням підполковник поліції - 2200,00 грн., надбавка за стаж служби (45%) - 2452,50 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) - 3951,25 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 325,00 грн., премія на день звільнення складала (100%) - 12178,75 грн., без обмеження максимального розміру. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

21.06.2018 року рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року скасовано та прийнято постанову про часткове задоволення позову ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року відповідно до ст. ст. 51,63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23.12.2015 року та постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії відповідно до ст. ст. 51,63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 2690 від 17.01.2018 року - у наступних розмірах: посадовий оклад - 3250,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням підполковник поліції - 2200,00 грн., надбавка за стаж служби (45%) - 2452,50 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) - 3951,25 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 325,00 грн., премія на день звільнення складала (100%) - 12178,75 грн., з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.01.2016 року. З 20 грудня 2016 року провести відповідний перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру. В решті позовних вимог відмовлено.

03.08.2018 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії відповідно до ст. ст. 51,63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 2690 від 17.01.2018 року - у наступних розмірах: посадовий оклад - 3250,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням підполковник поліції - 2200,00 грн., надбавка за стаж служби (45%) - 2452,50 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) - 3951,25 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 325,00 грн., премія на день звільнення складала (100%) - 12178,75 грн., з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.01.2016 року.

23.04.2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С., відкрито виконавче провадження № 58981182 з виконання виконавчого листа по справі № 815/356/18 та стягнуто з боржника 16692,00 грн виконавчого збору (а.с. 19-20).

21.06.2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на адресу відповідача направлено лист з інформацію про виконання рішення суду, зокрема зазначено, що Головним управлінням на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 ОСОБА_1 03.07.2018 було проведено перерахунок пенсії відповідно до статей 51 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.1015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області від 17.01.2018 № 2690 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням посадового окладу в розмірі 3250,00 грн, окладу за спеціальним званням - 2200,00 грн, надбавки за стаж служби 45% - 2452,50 грн, надбавки за виконання особливо важливих Завдань 50% - 3951,25 грн, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, 10% - 325,00 ірн та премії 100% - 12178,75 грн з 01.01.2016, а з 20.12.2016 - без обмеження максимальним розміром. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 20.12.2016 становив 24906,30 грн, а з 01.08.2018 становить 24988,30грн. Доплата за період з 01.01.2018 по 31.07.2018 в сумі 109604,18 грн зарахована на його поточний рахунок 08.08.2018. Доплата за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 в сумі 4414,13 грн зарахована на його поточний рахунок 04.01.2019. Доплата пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 207464,16 грн буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1. Про виконання зазначеного рішення суду відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було повідомлено рекомендованим листом головного управління від 06.05.2019 року № 7657/03 (а.с.21).

06.06.2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С., прийнято постанову № 58981182 якою до позивача застосовано штраф у розмірі 5100,00 грн за невиконання у повному обсязі вимог виконавчого листа по справі № 815/356/18 (а.с.23-24).

Головним управлінням ПФУ в Одеській області оскаржено постанови державного виконавця № 58981182 від 23.04.2019 року та від 06.06.2019 року.

13.12.2019 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/3714/19 адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум Вікторії Сергіївни про стягнення виконавчого збору ВП № 58981182 від 23.04.2019 у розмірі 16992 грн. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум Вікторії Сергіївни про накладання штрафу ВП № 58981182 від 06.06.2019 у розмірі 5100,00 грн.

18.09.2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Щегловою Є.В., в межах виконавчого провадження № 58981182 при примусовому виконанні виконавчого листа № 815/356/18 прийнято постанову про накладення штрафу, якою до Головного управління ПФУ в Одеській області застосовано штраф у розмірі 10200,00 грн зав невиконання вимог вищевказаного виконавчого листа (а.с.8-9).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно ст. 1 якого, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов`язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі 10200,00 грн.

Згідно зі змістом ст. 75 Закону № 1404-VIII підставою для застосування штрафу до боржника є невиконання у встановлений виконавцем строк рішення саме без поважних причин, з огляду на наступне.

Тобто, визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Відповідно до положень пп. 4, 5 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 28-2 від 22.12.2014р., Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Враховуючи наведене, невиконання Головним управлінням ПФУ в Одеській області судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин у розумінні ст. 75 Закону №1404-VIII.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом стосовно спірних правовідносин сформовано правовий висновок у постановах від 28.02.2019 року по справі № 822/1080/17, від 13.06.2018 р. по справі № 757/29541/14-а, згідно з яким невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Також, суд зазначає, що Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі № 640/5248/19 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 року змінено, зокрема п.2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: "Визнати протиправними та не чинними п.п.1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, до 22.07.2020 року Порядок № 649 був чинний і боржник зобов`язаний був ним керуватись.

Тобто, на момент часткового виконання рішення позивачем, Порядок №649 був чинним.

У той же час, після 22.07.2020 р. відшкодування невиплаченої суми заборгованості може бути здійснено лише за наявності для цього відповідних фінансових ресурсів, а тому дана обставина не може вважатися такою, що призводить до невиконання судового рішення без поважних причин.

Також, судом взято до уваги той факт, що доплата за період з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року в сумі 109604,18 грн зарахована на поточний рахунок позивача 08.08.2018 року. Доплата за період з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року в сумі 4414,13 грн зарахована на поточний рахунок позивача 04.01.2019 року. Доплата пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 207464,16 грн буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року №20-1. А також те, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 року у справі № 420/3714/19 скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум Вікторії Сергіївни про накладання штрафу ВП № 58981182 від 06.06.2019 у розмірі 5100,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.09.2020 року ВП № 58981182 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн, є протиправною та підлягає скасуванню.

Будь-яких належних доказів на спростування встановлених судом обставин відповідачем до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на те, що суб`єкт владних повноважень не поніс витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не підлягають розподілу та стягненню.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.09.2020 року ВП № 58981182 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ч. 6 ст. 287 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.

.